8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/220/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова про зміну предмету позову (вх.№22224 від 25.09.2025) по справі
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76)
до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 16) 3. Фізичної особи - підприємця Криничної Ганни Станіславівни ( АДРЕСА_1 )
про за участю представників: визнання незаконним та скасування пункту додатка до рішення, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути майно.
прокурор - Панова М.С.
інші учасники справи - не з'явилися.
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3. Фізичної особи - підприємця Криничної Ганни Станіславівни, згідно якої просить суд:
1) визнати незаконним та скасувати пункт 13 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 25.07.2018 № 5615-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Криничною Ганною Станіславівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №1144;
3) зобов'язати фізичну особу-підприємця Криничну Ганну Станіславівну повернути Харківській міській об'єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху №13, 14, 1/2 частину приміщення №8-10, загальною площею 39 кв.м., в будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 126 шляхом складання акту приймання - передачі;
В обґрунтування позову прокурор вказує, що пункт рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17 є незаконним, таким, що суперечить положенням чинного на той час законодавства, зокрема статті 345 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки у звіті про оцінку майна, договорі оренди, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію, договору купівлі-продажу відсутні відомості про здійснені ФОП Криничною Г.С. поліпшення орендованого ним нерухомого майна. Вказує, що оспорюване рішення підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу, укладений на його підставі - визнанню недійсним, у зв'язку з чим вищевказані нежитлові приміщення підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2025 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2021 у справі №922/220/21 скасовано, а справу №922/220/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.08.2025 по справі №922/220/21, зокрема, зазначив, що суд під час нового розгляду спору повинен з'ясувати, чи проводилася оцінка орендованого майна з урахуванням здійснених у ньому невід'ємних поліпшень, чи подавав орендар відповідний звіт в рамках ініційованої ним приватизаційної процедури, чи підтверджується наявність такого звіту матеріалами справи, а також чи вбачається з них згода орендодавця на проведення зазначених невід'ємних поліпшень.
Одночасно при новому розгляді спору суду також слід врахувати, що:
- як було правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке на час звернення до суду з позовом виконано шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, від 11.06.2024 у справі №925/1133/18);
- у разі встановлення судом наявності підстав для задоволення позову суду належить надати оцінку заяві відповідача 2 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, з урахуванням практики Верховного Суду.
Крім того, у випадку, якщо суд дійде висновку про задоволення позову, то в такому випадку слід вирішити питання щодо наслідків визнання договору купівлі-продажу недійсним, з урахуванням положень статті 216 Цивільного кодексу України.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для нового розгляду справи №922/220/21 визначено суддю Сальнікову Г.І., про що оформлено Протокол з автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 прийнято справу №922/220/21 до свого провадження. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.10.2025 об 11:00. Разом з тим, запропоновано учасникам справи у строк протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали подати до суду письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2025 у справі №922/220/21.
25.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Київської окружної прокуратури м. Харкова зареєстровано пояснення щодо строків позовної давності (вх. №22225), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
25.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Київської окружної прокуратури м. Харкова зареєстровано заяву про зміну предмету позову (вх. №22224), в якій просить суд прийняти позовну заяву до розгляду. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.07.2018 № 5615-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Криничною Ганною Станіславівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №1144. Зобов'язати фізичну особу - підприємця Криничну Ганну Станіславівну (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення 1-го поверху №13, 14, 1/2 частину приміщень №8-10, загальною площею 39 кв.м., в будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 126, а Харківську міську раду зобов'язати прийняти у власність вказані приміщення. Судовий збір стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800. Судові витрати по справі покласти на відповідачів. Крім того, просить суд повернути Харківській обласній прокуратурі сплачений згідно платіжного доручення №70 від 18.01.2021 судовий збір пропорційно зменшенню розміру позовних вимог прокурора.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, підготовче засідання відкладено на 28.10.2025 об 11:20 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
Прокурор у підготовче засідання з'явився, заяву про зміну предмету позову підтримав та просив задовольнити.
Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явилися.
Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи, які не з'явилися в судове засідання на адресу суду не надходило.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
З матеріалів справи убачається, що відповідачі - Харківська міська рада та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зареєстрували Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду із визначеними у них датою, часом та місцем судового засідання було надіслано до їх зареєстрованих Електронних кабінетів, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Разом з тим, беручи до уваги, що фізична особа - підприємець Кринична Ганна Станіславівна не має зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копії ухвал суду із визначеними датою, часом та місцем судового засідання було надіслано засобами поштового зв'язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку повернуто на адресу суду з довідкою відділення оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали Господарського суду Харківської області від 23.09.2025, 14.10.2025 по справі №922/220/21 оприлюднено в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
За наведених обставин, розглянувши заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова про зміну предмету позову, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутнього в судовому засідання прокурора, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Отже, відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 4 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості.
У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Як було зазначено вище, справа №922/220/21 перебуває на новому розгляді, оскільки постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2025 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2021 у справі №922/220/21 скасовано, а справу №922/220/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.08.2025 по справі №922/220/21, зокрема, зазначив, що суд під час нового розгляду спору повинен з'ясувати, чи проводилася оцінка орендованого майна з урахуванням здійснених у ньому невід'ємних поліпшень, чи подавав орендар відповідний звіт в рамках ініційованої ним приватизаційної процедури, чи підтверджується наявність такого звіту матеріалами справи, а також чи вбачається з них згода орендодавця на проведення зазначених невід'ємних поліпшень. При цьому у пункті 6.50. постанови від 27.08.2025 по справі №922/220/21, Верховний Суд зазначив, що одночасно при новому розгляді спору суду також слід врахувати, що:
- як було правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке на час звернення до суду з позовом виконано шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, від 11.06.2024 у справі №925/1133/18);
- у разі встановлення судом наявності підстав для задоволення позову суду належить надати оцінку заяві відповідача 2 про застосування наслідків спливу строку позовної давності, з урахуванням практики Верховного Суду.
Крім того, у випадку, якщо суд дійде висновку про задоволення позову, то в такому випадку слід вирішити питання щодо наслідків визнання договору купівлі-продажу недійсним, з урахуванням положень статті 216 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (постанова Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 910/2059/20).
Статтею 46 ГПК України визначено процесуальні права та обов'язки сторін.
Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 46 ГПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Таким чином, за загальним правилом зміна предмету та підстав позову під час нового розгляду справи не допускається. Якщо предмет позову становлять вимоги позивача, то підставу позову становлять посилання позивача на обставини, якими він обґрунтовує вимоги.
Із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд встановить, що це необхідно для захисту прав позивача, у зв'язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 у справі №902/743/18.
При цьому, за змістом абзацу другого частини 4 статті 46 ГПК України, зміна предмета позову при новому розгляді справи є допустимою лише тоді, коли зміна фактичних обставин справи сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Фактичні обставини справи - це обставини, встановлені судами, які мають значення для правильного вирішення справи. Саме на обставинах, що підлягають встановленню, й будується предмет доказування в справі. Фактичні обставини саме втілюють в собі підстави позову, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Вказане саме і має на меті забезпечити своєчасний розгляд справи і правову визначеність, підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо права позивача замінити предмет або підстави позову.
При цьому відповідно до вимог ст. 73-74 ГПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи суд встановлює на підставі доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Матеріали справи свідчать, що звертаючись із позовом до суду, прокурор на сторінці 9 позовної заяви зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а тому таке рішення Харківської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, прокурором було заявлено позовну вимогу про визнання незаконним та скасувати пункт 13 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17.
Натомість матеріали справи свідчать, що прокурором було подано заяву про зміну предмету позову під час нового розгляду. При цьому, посилаючись у вказаній заяві на судову практику Верховного Суду щодо обрання позивачем неналежного способу захисту та керуючись частиною 3 статі 46 ГПК України, прокурор просить суд здійснювати розгляд позовних у наступній редакції:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.07.2018 №5615-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Криничною Ганною Станіславівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1144.
- зобов'язати фізичну особу - підприємця Криничну Ганну Станіславівну (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення 1-го поверху №13, 14, 1/2 частину приміщень № 8-10, загальною площею 39 кв.м., в будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 126, а Харківську міську раду зобов'язати прийняти у власність вказані приміщення.
Отже, заява про зміну предмету позову під час нового розгляду справи полягає у виключенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасувати пункт 13 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17, яка є предметом нового розгляду справи з урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду у постанові від 27.08.2025, які суд під час нового розгляду справи враховує відповідно до приписів частини 1 статті 316 ГПК України.
Суд констатує, що у відповідності до норм процесуального законодавства, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною 3 статті 46 ГПК України та лише у тому випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання.
Таким чином, законодавець обмежив можливість вносити зміни до предмета та підстав позову при новому розгляді справи, оскільки новий розгляд - це не новий позов, а повторне вирішення того самого спору з урахуванням висновків касаційної інстанції.
Будь-яке коригування позову шляхом внесення змін до предмета або підстав позову після направлення справи на новий розгляд допускається виключно при наявності нових фактичних обставин, а не з міркувань доцільності чи правової позиції. При цьому, під зміною фактичних обставин розуміють нові події чи факти, які виникли або змінилися після закінчення підготовчого засідання, та впливають на предмет спору або права позивача.
Натомість підставою для подання прокурором заяви про зміну предмету позову є правова оцінка, надана касаційною інстанцією у межах тієї ж самої справи, а не будь-які нові фактичні обставини, що змінили стан спору.
Суд зазначає, що постанова Верховного Суду не створює нових фактів, а лише містить правову оцінку вже встановлених попередніми судовими інстанціями фактів. Тобто, правовий висновок, який має обов'язкову силу для суду при новому розгляді, але не є зміною обставин справи у розумінні частини 4 статті 46 ГПК України.
Суд зауважує, що в даному випадку факти спору залишились тими самими (предмет, сторони, обставини), змінився лише правовий підхід до їх оцінки, втім не відбулась саме зміна фактичних обставин справи в розумінні частини 4 статті 46 ГПК України.
Матеріали справи свідчать, що прокурором у поданій заяві та у судовому засіданні не було наведено зміни фактичних обставин, які б виникли після закінчення підготовчого засідання у розумінні положень частини 4 статті 46 ГПК України, а також не доведено необхідності зміни предмета позову для захисту прав позивача.
Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Водночас суд враховує висновки ЄСПЛ у справах "Осман проти Сполученого Королівства" та "Креуз проти Польщі" про те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова про зміну предмету позову подано без додержання вимог статті 46 ГПК України, а тому у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову під час нового розгляду справи, наслідком чого є постановлення ухвали про відмову у прийнятті заяви до розгляду.
Разом з тим, приписами частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Частиною 1 статті 177 ГПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Крім того, право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи неявку інших учасників справи в підготовче засідання, з метою реалізації принципів змагальності та рівності учасників справи перед законом та судом, а також з метою повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
За змістом частини 2 статті 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Керуючись статтями 42, 46, 169, 170, 177, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу суд -
1. Відмовити у прийнятті до розгляду заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова про зміну предмету позову (вх. №22224 від 25.09.2025).
2. Підготовче засідання відкласти на "11" листопада 2025 р. об 11:00.
3. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал судових засідань №113.
4. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вед-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://coutr.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали підписано 31.10.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова