30 жовтня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1556/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши клопотання Бадах Юрія Васильовича про забезпечення позову (вх. № 15137/25 від 28.10.2025 р.) у справі № 915/1556/25 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди землі від 06.12.2012 року №9045 укладеним на той самий строк на тих самих умовах, -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання договору оренди землі від 06.12.2012 року №9045 укладеним на той самий строк на тих самих умовах.
В обґрунтування позову заявник зазначає, що за договором купівлі-продажу торгівельного павільйону від 03.10.2021 року ним було придбано у Бобко Наталі Валентинівни торгівельний павільйон, який розташований по Одеському шосе, при виїзді з м. Миколаєва, у Центральному районі міста, на земельній ділянці з кадастровим номером 4810137200:10:016:0006, яка знаходиться в оренді ФОП Бобко Н.В. Так, як зазначає позивач, ФОП Бобко Н.В. на підставі договору від 06.12.2012 року №9045 надано в оренду земельну ділянку площею 39 кв.м строком на 5 років. Наразі заявник зазначає, що 15.07.2017 року ФОП Бобко Н.В. подано до відділу надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву про продовження договору оренди земельної ділянки №9045 від 06.12.2012 року з додатками на тих самих умовах на яких він був укладений. Однак, як стверджує заявник, на теперішній час жодної відомості, щодо розгляду вказаної заяви не отримано. Наразі заявник зазначає, що Миколаївська міська рада має намір демонтувати його торгівельний павільйон, що призведе до матеріальних втрат позивача. На думку заявника, ФОП Бобко Н.В. виконала всі передбачені законом дії щодо продовження договору оренди та мала переважне право на поновлення договору на новий строк та була добросовісним орендарем. Разом з цим, заявник повідомляє, що він на даний час продовжує використовувати вказану земельну ділянку та розташований на ній торгівельний павільйон.
Також у позовній заяві позивачем викладено клопотання про забезпечення позову (вх. №15137/25 від 28.10.2025 р.), згідно з яким заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Миколаївській міській раді та її структурним підрозділам вчиняти дії щодо демонтажу торговельного павільйону по Одеському шосе (при виїзді з міста), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4810137200:10:016:0006, до розгляду цієї справи.
В обґрунтування вказаного клопотання про забезпечення позову заявник вказує, що Миколаївська міська рада не розглядає заяву ФОП Бобко Н.В. щодо продовження договору оренди землі та не приймає жодного рішення з цього питання, та через свої виконавчі органи відповідач планує примусово демонтувати торговельний павільйон, з посиланням на незаконне розміщення такого павільйону на земельній ділянці без документів на право користування. Як стверджує заявник, дії Миколаївської міської ради з демонтажу торгівельного павільйону, що належить заявнику, матимуть катастрофічні наслідки, оскільки ведення підприємницької діяльності пов'язаної з вказаним торгівельним павільйоном є єдиним джерелом доходів його сім'ї та основним робочим місцем для його найманих працівників, за яких позивач регулярно сплачує податки до бюджету та виплачує їм заробітну плату; можливий демонтаж торгівельного павільйону зведе нанівець суть позову, оскільки більше 20 років на вказаній земельній ділянці розташований торгівельний павільйон, а демонтаж павільйону призведе до матеріальних втрат позивача та втратиться доцільність позовних вимог. На думку заявника, запропоновані позивачем заходи до забезпечення позову обґрунтованими та співмірними із заявленими позивачем вимогами та забезпечать збалансованість інтересів сторін, враховуючи довготриваючий характер відносин померлої матері позивача, спадкоємцем якої він є, а також самого позивача, та Миколаївської міськради з приводу розгляду їх заяв про поновлення договору оренди.
Розглянувши вказане клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в порядку ст. 136-140 ГПК України та матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову наведені в ст. 139 ГПК України, згідно ч. 1, 2 якої заява про забезпечення позову подається в письмові формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Судом встановлено, що в клопотанні про забезпечення позову (вх. № 15137/25 від 28.10.2025 р.) не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 140 ГПК України cуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки клопотання про забезпечення позову (вх. №15137/25 від 28.10.2025 р.), фактично викладене в тексті позовної заяви (вх. №15128/25 від 28.10.2025 р.), позивачу надсилається лише копія даної ухвали про повернення клопотання про забезпечення позову.
Керуючись ч. 1, 2 ст. 139, ч. 7 ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 15137/25 від 28.10.2025 р.).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Ухвалу підписано 30.10.2025 року.
Суддя Ільєва Л.М.