просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
28 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 913/452/24
Провадження №1/913/452/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до відповідача - Комунального підприємства "Теплосервіс" Станично-Луганської селищної територіальної громади, смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області
про стягнення 4 775 039 грн. 42 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Макаров А.Д.
За участю в режимі відеоконференції представника позивача - адвоката Пясецького Д.В. (довіреність № 143 від 12.12.2024)
Суть спору: про стягнення 3 478 209 грн. 04 коп. боргу, 269132 грн. 39 коп. 3% річних та 1 027 697 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань та договором постачання природного газу від 04.10.2021 № 8336-НГТ-20.
25.11.2024 суд відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025, затвердженого Законом України від 15.07.2025 № 4524-IX - на 90 діб, до 05.11.2025.
Судом враховується, що юридичною адресою відповідача - Комунального підприємства "Теплосервіс" Станично-Луганської селищної територіальної громади згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за Безкоштовним запитом є: 93601, Луганська область, Щастинський район, смт. Станиця Луганська, Молодіжний квартал, б. 10 Б.
У відповідності до наказу № 376 від 28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
У вказаному переліку значиться Станично-Луганська селищна територіальна громада (UA44160050000040019) окупована з 24.02.2022, на території якої зареєстрований відповідач.
У відповідності до ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (у редакції Закону від 21.04.2022 № 2217-IХ) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки АТ "Укрпошта" не здійснює пересилання поштових відправлень до смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, тому суд з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі направив на його електронну адресу teploservis-stanitsa@ukr.net ухвали суду від 25.11.2024 про відкриття провадження у справі та від 14.01.2025, які отримані відповідачем, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк. справи 51, 75) та здійснив відповідне повідомлення через розміщення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі "Інше/Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях") офіційного вебпорталу "Судова влада в Україні" в Інтернеті (арк. справи 59, 76).
Ухвали суду від 25.11.2024 та від 14.01.2025 також були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження та розгляд цієї справи.
Ухвалою від 05.03.2025 провадження у цій справі було зупинене до закінчення перегляду судом касаційної інстанції справи № 908/1162/23.
У зв'язку з розглядом Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду 03.10.2025 касаційної скарги ТОВ "ВІМК" та залишенням без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, місцевий суд поновив провадження у цій справі № 913/452/24.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.
Так, 04.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач, постачальник, ЕІС-код 56X930000010610Х) та Комунальним підприємством "Теплосервіс" Станично-Луганської селищної територіальної громади (відповідач, споживач, ЕІС-код НОМЕР_2) було укладено договір № 8336-НГТ-20 постачання природного газу, за умовами п. 1.1 якого, постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
У відповідності до п. 1.4 договору споживач підтвердив, що на момент підписання цього договору у нього в наявності є укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
Відповідно до п. 1.5 договору у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", з яким споживач уклав відповідний договір (договори).
У відповідності до п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природною газу у період з червня 2021 до червня 2022 року (включно), в кількості 763 тис куб метрів.
Підписанням цього договору споживач дав згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 договору).
Згідно п. 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.
За умовами п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,58 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.
Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 30% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до 22 числа розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
У пункті 5.4. договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору.
За умовами п. 13.1 договору він набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов вказаного договору у період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 9 014 318 грн. 70 коп., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, в тому числі обсяги природного газу (193,20105 тис. куб.м), спожиті відповідачем в січні 2022 року підтверджуються даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Оскільки відповідач оплату за поставку природного газу здійснив частково, утворилась заборгованість у сумі 3 478 209 грн. 04 коп. за газ, поставлений у січні - лютому 2022 року та позивач звернувся до суду.
У зв'язку з порушенням строків оплати за поставку природного газу за відповідачем виникло прострочення грошових зобов'язань та позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді 3% в сумі 269132 грн. 39 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 1 027 697 грн. 99 коп.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий, позов не оспорений.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про неповне обґрунтування позову та його часткове задоволення з огляду на наступне.
Так, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правове регулювання якого регламентується нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015.
Згідно із ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Таким чином, договір постачання природного газу від 04.10.2021 № 8336-НГТ-20 є належною підставою для виникнення прав і обов'язків у сторін.
Листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 18.11.2024 № ТОВВИХ-24-17666 щодо споживача з ЕІС-кодом НОМЕР_1 підтверджується, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом НОМЕР_1 за період з 13.11.2021 по 01.03.2022, віднесений в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код НОМЕР_3) та становить: з 13.11.2021 по 30.11.2021 - 553,68 м3; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 1260,00 м3; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 798,58 м3 ; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 767,00 м3; 01.03.2022 - 0,00 м3 (арк. справи 14-16).
За умовами п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.5.1 договору передбачено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно п. 3.5.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 договору).
Відповідно до п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Згідно п. 3.6 договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Як свідчать матеріали справи, факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у жовтні - грудні 2021 року та у лютому 2022 року підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2021 на суму 159597 грн. 08 коп., від 30.11.2021 на суму 1442316 грн. 49 коп., від 31.12.2021 на суму 2334196 грн. 09 коп.; від 28.02.2022 на суму 1879959 грн. 77 коп., які підписані обома сторонами належним чином (арк. справи 10-11).
Стосовно оцінки наданих позивачем доказів постачання газу відповідачу у січні 2022 року суд зазначає наступне.
Так, згідно листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 14.08.2024 № ТОВВИХ-24-12568 щодо споживача з ЕІС-кодом НОМЕР_2 підтверджено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом НОМЕР_2 був закріплений за постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код НОМЕР_3) у період з 01.01.2022 по 31.01.2022. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом НОМЕР_4 у період з 01.01.2022 по 31.01.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код НОМЕР_3) становить: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 193201,05 м3 (арк. справи 12-13).
На підтвердження поставки природного газу у січні 2022 року позивач надав зареєстровані податкові накладні від 31.01.2022 № 2749, № 3414 (арк. справи 37-38).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно- матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Крім цього, в підтвердження фактичного виконання постачальником зобов'язань за договором по поставці природного газу споживачеві суд враховує наступні умови договору: споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів (пункт 2.4 договору); режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (у тому числі добове використання) споживач визначає самостійно в залежності від своїх виробничих потреб (пункт 2.5 договору); постачальник із застосування ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактичного відібраного споживачем обсягу природного газу (пункт 3.4 договору).
Як свідчать матеріали справи, акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року позивачем не наданий, проте, з урахуванням вказаних вище умов договору, визначення вартості природного газу з урахуванням узгодженої сторонами ціни та листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 18.11.2024 № ТОВВИХ-24-17666 суд вважає доведеним факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у січні 2022 року на суму 3198249 грн. 27 коп..
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 530 ЦК України законодавцем передбачено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Таким чином, суд визнає обґрунтованим борг у сумі 1598249 грн. 27 коп. за газ, поставлений у січні 2022 року та 1796589 грн. 53 коп. боргу за газ, поставлений у лютому 2022 року (108,52906 х 13658,42 = 1482335,48; 108,52906 х 124,16 х 1,1 = 14822,46; 120% х (1482335,48 + 14822,46) = 1796589,53), який підлягає до стягнення на користь позивача.
Щодо решти боргу у сумі 83370 грн 24 коп., який складається з вартості газу, поставленого 24.02.2022 та 28.02.2022 у кількості 5036,26 тис.куб.м, то ці вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, в якому Біловодська селищна територіальна громада визначається окупованою з 24.02.2022.
28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України був прийнятий наказ № 376, який затверджений оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У вказаному переліку Станично-Луганська селищна територіальна громада (UA44160050000040019) визначена окупованою також з 24.02.2022.
Тобто, спірний період утворення боргу у цій справі частково охоплює час, з якого за даними вказаного вище Переліку територія місцезнаходження відповідача є окупованою, що має правові наслідки згідно з чинним законодавством.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі за текстом - Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 11 Закону).
Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях тощо.
За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.
Частиною 2 ст. 131 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 Закону положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території» Закону.
Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався.
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військової адміністрації.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією" та в оновленому Переліку, затвердженому наказом від 28.02.2025 № 376, датами тимчасової окупації Станично-Луганської селищної територіальної громади визначено 24.02.2022.
Отже, територія Станично-Луганської селищної територіальної громади визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на такі території з урахування ч. 1 статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону, суд зазначає, що дія останнього розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі.
Отже, з 24.02.2022 позивач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу.
Подібну правову позицію щодо заборони передачі енергоресурсів на тимчасово окуповану територію висловлено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
Так, Верховний Суд вказав, що рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
У поясненнях від 27.10.2025 позивач наполягає на відсутності у законодавстві, чинному на лютий 2022 року, заборони щодо продажу товарів на окуповану територію, проте, такі доводи суд вважає хибними, оскільки ст. 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII (в редакції станом на 21.11.2021) містила чітку заборону переміщення товарів (робіт, послуг) з території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі трубопровідним транспортом.
У задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в сумі 83370 грн 24 коп. за природний газ, поставлений 24.02.2022 та 28.02.2022 в обсязі 5036,26 тис.куб.м, слід відмовити у зв'язку з відсутністю у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов'язання їх сплачувати.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У відповідності до розрахунку додаткових вимог позивача, нарахованих на борг за газ, поставлений у січні 2022 року - 3% річних у сумі 125868 грн. 32 коп. (за період з 16.03.2022 по 29.10.2024) та інфляційні нарахування у сумі 506435 грн. 29 коп.. (за період з квітня 2022 року по вересень 2024 року) є цілком обґрунтованими, які також підлягають до стягнення на користь позивача.
Розрахунок позивача щодо 3% річних у сумі 143264 грн 07 коп. (за період з 16.04.2022 по 29.10.2024) та інфляційних нарахувань у сумі 521262 грн. 70 коп. (за період з травня 2022 року по вересень 2024 року) суд уточнює з урахуванням часткового задоволення вимог по боргу та до стягнення на користь позивача підлягають 136910 грн 77 коп. 3% річних (92290,56 + 44620,21) та 498146 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань.
За таких обставин позов задовольняється частково та до стягнення підлягають 3394838 грн. 80 коп. боргу, 262779 грн. 09 коп. 3% річних та 1004581 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань.
У задоволенні решти позову слід відмовити з підстав, вказаних вище.
Витрати по судовому збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232-233, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Теплосервіс" Станично-Луганської селищної територіальної громади про стягнення 4 775 039 грн. 42 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплосервіс" Станично-Луганської селищної територіальної громади, смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, Молодіжний квартал, б. 10 Б, ідент. код 35259450 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1, ідент. код 42399676 - 3394838 грн. 80 коп. боргу, 262779 грн. 09 коп. 3% річних, 1004581 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань та 55946 грн 39 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 31.10.2025.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА