ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
31.10.2025Справа № 910/12827/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 32) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6) про визнання недійсними додаткових угод та зобов'язання повернути кошти у розмірі 93662,84 грн
Комунальне некомерційне підприємство Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (далі - відповідач) про визнання недійсними додаткової угоди №1 від 24.05.2021, додаткової угоди №2 від 22.07.2021, додаткової угоди №3 від 22.09.2021, додаткової угоди №4 від 24.09.2021, додаткової угоди №5 від 01.10.2021, додаткової угоди №6 від 22.10.2021, додаткової угоди №7 від 03.11.2021, додаткової угоди №8 від 19.11.2021, додаткової угоди №9 від 22.11.2021 та додаткової угоди №10 від 16.12.2021, укладених до договору про постачання електричної енергії споживачу №ІФЕ-223/2021 від 09.04.2021 в частині необґрунтованого підвищення вартості одиниці електричної енергії, та зобов'язання відповідача повернути надмірно сплачені кошти за електричну енергію, отримані внаслідок необґрунтованого підвищення ціни за одиницю товару, у розмірі 93662,84 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов'язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог-фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.
Як вбачається із відповіді №27178788 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи із ідентифікаційним кодом 39007143, Комунальне некомерційне підприємство Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» не зареєструвало електронний кабінет.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У відповідності до пункту 17 Правил надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 47 Правил надання поштового зв'язку, внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв'язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.
Із аналізу наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання позову нарочно до суду, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - опис вкладення до поштових відправлень, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням.
Однак, до матеріалів позовної заяви, що подана до суду, позивачем додано копію позовної заяви з додатками для відповідача на 91 арк. в 1 прим., у той же час жодних доказів виконання обов'язку з направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів не надано.
Також відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3025,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У даній позовній заяві заявник просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 24.05.2021, №2 від 22.07.2021, №3 від 22.09.2021, №4 від 24.09.2021, №5 від 01.10.2021, №6 від 22.10.2021, №7 від 03.11.2021, №8 від 19.11.2021, №9 від 22.11.2021 та №10 від 16.12.2021, а також зобов'язати відповідача повернути кошти у розмірі 93662,84 грн, а відтак даний позов містить десять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 33308,00 грн (30280,00 грн за немайнові вимоги (10 вимог * 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) + 3028,00 грн за майнову вимогу (93662,84 грн * 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)).
Тоді як, в якості доказів сплати судового збору до позовної заяви додано платіжну інструкцію №4525 від 10.10.2025 на суму 6056,00 грн, що менше від встановленого законом розміру на 27252,00 грн.
Разом з тим, частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 №144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Втім, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості «доказів» заявником до позову додано документи, які не містить належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме: напису зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади та дати засвідчення копії.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Комунальному некомерційному підприємству Коломийської міської ради «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів реєстрації позивачем електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- оригіналу платіжного доручення про сплату (доплату) судового збору у належному розмірі в сумі 27252,00 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
СуддяТ.В. Васильченко