ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.10.2025Справа № 910/2780/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери»
про розподіл судових витрат
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери»
до ОСОБА_1
про стягнення 500 000,00 грн
без виклику представників сторін
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери» (далі - ТОВ «Нерон і партнери», позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення збитків у сумі 500 000,00 грн.
Справа розглядалася у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 25.09.2025 позов ТОВ «Нерон і партнери» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нерон і партнери» грошові кошти в сумі 500 000,00 грн.
Після ухвалення вказаного судового рішення від представника позивача у визначений законом строк, надійшли докази до заяви про розподіл судових витрат, зробленої до закінчення судових дебатів, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 75 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за правилами, визначеними ст. 221, 244 ГПК України.
Отже, розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 75 000 грн. позивач до справи долучив копії:
- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Сологубу В.Л. серії КВ № 004840 від 27.09.2016;
- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Линдюку С.С. серії ЧК № 001365 від 02.08.2021;
- ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Нерон і партнери» адвокатом Сологубом В.Л. серії АА № 1167412;
- ордеру на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Нерон і партнери» адвокатом Линдюком С.С. серії СА № 1119747;
- договору про надання правової (правничої) допомоги № 47-24 від 17.07.2024, укладеного між ТОВ «Нерон і партнери» та Адвокатським бюро «Вадима Сологуба»;
- додаткової угоди № 5 від 06.03.2025 до вказаного договору, пунктом 1 якої визначено, що розмір гонорару за надання правової допомоги у суді першої інстанції за даним позовом становить 75 000,00 грн;
- акту наданих послуг № 6 від 26.09.2025 на загальну суму 75 000,00 грн.
Дослідивши вказані докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.
Також Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: ціну позову, що не перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; нескладну категорію справи (відшкодування збитків); розгляд справи у загальному позовному провадженні; обсяг та якість наданих адвокатами послуг під час підготовки позову та розгляду справи в суді; позицію відповідача, яка ґрунтувалася на недоведеності позову та недостатності доказів; кількість заявлених позивачем та відповідачем клопотань; кількість наданих представниками позивача пояснень та доказів, зокрема, заперечень на всі доводи відповідача у справі; кількість судових засідань (6), у яких були присутні представники позивача (адвокати Сологуб В.Л., Линдюк С.С.); характер спірних відносин та значення справи для сторін.
Поряд з цим суд зважає на те, що спірні правовідносини у цій справі регулюються переважно нормами Цивільного кодексу України та не передбачають великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали дослідженню і застосуванню адвокатами, тож витрачання часу та обсягів, зазначених у акті наданих послуг, не є виправданим; супровід такого спору для кваліфікованого юриста не складає великих труднощів; необхідності надання правової допомоги у цій справі двома адвокатами не було.
Отже з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспіврозмірним зі складністю розгляду справи, тому вважає за необхідне зменшити розмір цих витрат з 75 000,00 грн до 15 000,00 грн.
При цьому суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд задовольняє частково.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери» про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Гапоненка Романа Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і Партнери» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501, ідентифікаційний код 36351411) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
У іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.
Повне додаткове рішення складене 30 жовтня 2025 року.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Головіна К.І.