ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.10.2025Справа № 908/2206/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29а, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 40165856)
до про1. Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03049, м. Київ, вул. Уманська, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 41022900); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «ДЯЧЕН» (02132, місто Київ, вул.Зарічна, будинок 1Б, приміщення 236, ідентифікаційний код юридичної особи 38918838) визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 31 617 756 грн. 00 коп.
Представники:
від прокуратури: Левицька Н.В. (представник за посвідченням);
від Позивача-1: Родич М.В. (представник в порядку самопредставництва);
від Відповідача-1: Куруц М.В. (представник на підставі ордеру);
від Відповідача-2: не з'явились;
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «ДЯЧЕН» та Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 31 617 756 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним договору про закупівлю матеріально - технічних ресурсів №ПК/МТЗ/23361/Ю від 12.06.2023 року відповідно до ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України та застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.07.2025 року позовну заяву Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «ДЯЧЕН» та Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 31 617 756 грн. 00 коп. передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 року, справу №908/2206/25 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 року позовну заяву Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України Акціонерного товариства «Українська залізниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «ДЯЧЕН» та Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 31 617 756 грн. 00 коп. залишено без руху.
27.08.2025 року через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі №908/2206/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2025 року.
06.10.2025 року через систему “Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
06.10.2025 року через систему “Електронний суд» від прокурора надійшло клопотання про витребування доказів по справі.
07.10.2025 року через систему “Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено Позивачу у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу 1 строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, встановлено Відповідачу 2 строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, задоволено клопотання Прокурора та витребувано у Відповідача письмові докази, зобов'язано Відповідача надати письмові докази у строк до 7 днів з 09.10.2025 року, зобов'язано сторін подати письмові пояснення стосовно клопотання Відповідача 1 про зупинення провадження у справі у строк до 29.10.2025 року, відкладено розгляд клопотання Відповідача 1 про зупинення провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання Прокурора про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Антимонопольного комітету України, відкладено підготовче судове засідання на 29.10.2025 року.
09.10.2025 року через систему “Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив.
13.10.2025 року через систему “Електронний суд» від Позивача надійшли пояснення по справі.
14.10.2025 року через систему “Електронний суд» від Відповідача - 1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
14.10.2025 року через систему “Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення на клопотання Відповідача-1 про зупинення провадження у справі.
У підготовчому судовому засіданні 29.10.2025 року представники прокуратури та Позивача заперечували проти зупинення провадження у справі. Представник Відповідача - 1 підтримав подану заяву, просив суд її задовольнити. Представник Відповідача-2 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документів до електронного кабінету.
Суд, дослідивши матеріали справі №908/2206/25, приходить до висновку про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 12.06.2023 № ПК/МТЗ/23361/Ю, укладений між Акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «Візеріон» є недійсним, оскільки суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, так як Антимонопольний комітет України своїм рішенням від 27.06.2024 № 208-р. підтвердив порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічних закупівель з ідентифікаторами UA-2023-03-31-007518-а учасниками, у тому числі ТОВ «ІК «Візеріон». Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлюють прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України. За наслідками застосування недійсності правочину прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «Візеріон» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» грошові кошти у розмірі 31 617 756 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 31 617 756 грн стягнути в дохід держави в особі Державної аудиторської служби України.
В той же час, Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 листопада 2024 року по справі №922/3456/23 справу № 922/3456/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що положення частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України передбачають застосування санкцій навіть до сторони правочину, яка не винна у правопорушенні (скоєному іншою стороною), а є добросовісною. Так, у таких випадках з добросовісної сторони правочину стягується в дохід держави все одержане нею або належне їй на відшкодування виконаного незалежно від того, чи було повернуто такій стороні все одержане іншою стороною, чи ні. Цілком можливі ситуації, за яких з добросовісної сторони правочину стягується в дохід держави все одержане нею або належне їй на відшкодування виконаного, але стягнути майно з винної сторони на користь добросовісної неможливо внаслідок неплатоспроможності останньої. У таких випадках санкція фактично застосовується не до порушника, а до добросовісної сторони. Тому колегія суддів дійшла висновку про те, що майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ.
Сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст.51, ч.2 ст.52 Закону "Про захист економічної конкуренції"). Згідно з частинами 1 і 2 ст.55 Закону "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред'явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст.55 Закону "Про захист економічної конкуренції".
Відтак колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини третьої статті 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 грудня 2024 року по справі №922/3456/23 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.
Отже, на розгляді Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа №922/3456/23 стосовно питання можливості застосування передбачених положеннями частини третьої статті 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.
Правовідносини у справі, що розглядається №908/2206/25, є подібними зі справою №922/3456/23.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24257/16.
З огляду на вищевикладене, правовідносин у справі №908/2206/25 та у справі №922/3456/23 є подібними з урахуванням критеріїв, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї статті Конвенції свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не можуть розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.
Отже, на підставі викладеного вище, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №908/2206/25 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «ДЯЧЕН» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 31 617 756 грн. 00 коп. до розгляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23.
Керуючись ст. ст. 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Зупинити провадження у справі №908/2206/25 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія «ДЯЧЕН» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 31 617 756 грн. 00 коп. до розгляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23.
2. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити Суд про результати розгляду справи №922/3456/23 за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради, 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до 1) Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів, й набрання резолютивним процесуальним документом, складеним за наслідками розгляду вказаної справи, законної сили.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 31 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин