Рішення від 29.10.2025 по справі 910/7174/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2025Справа № 910/7174/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639)

до про та за зустрічним позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544 грн. 00 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033 грн. 39 коп.

Представники:

від Позивача: Нестеров Е.Г. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача: Івтушок С.В. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «КОМІНБАНК» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15 лютого 2022 та стягнення авансового платежу за перший повний місяць оренди офісної будівлі по вулиці Немировича-Данченка, будинок 16 в розмірі 1 694 544,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 року відкрито провадження у справі №910/7174/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2025 року.

02.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання Відповідача про продовження пропущеного процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву, задоволено клопотання Відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 06.08.2025 року.

08.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033 грн. 39 коп.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15 лютого 2022 року.

09.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

14.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» до Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033 грн. 39 коп. до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» до Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033 грн. 39 коп. об'єднано в одне провадження з первісним позовом Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544 грн. 00 коп. по справі №910/7174/25.

31.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу за зустрічним позовом строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу за зустрічним позовом строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, задоволено клопотання Позивача за первісним позовом про відкладення судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 20.08.2025 року.

18.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшов відзив на зустрічний позов.

18.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 03.09.2025 року.

21.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача за первісним позовом про розгляд справи без участі уповноваженого представника, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.10. 2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 29.10.2025 року.

В судовому засіданні 29 жовтня 2025 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29 жовтня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

15.02.2022 року між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (Орендодавець) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16, відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю в оренду (строкове користування) об'єкт оренди на строк оренди на умовах сплати орендної плати та на інших умовах, встановлених Договором оренди. (т.1 а.с.40-60)

Згідно з Розділом 1.01 Договору об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс, що включає Будівлю, Земельну ділянку, Рухоме майно та Майно, що знаходиться на Земельній ділянці, який Орендар передає у строкове користування Орендодавцеві за даним Договором оренди;

«Строк оренди» означає 35 (тридцять п'ять) місяців з Дати початку Строку оренди;

«Дата початку Строку оренди» означає дату підписання Сторонами Акта приймання-передачі Орендарю Об'єкта оренди відповідно до Розділу 6.01(a). Ця дата є одночасно датою початку нарахування та сплати Орендної плати.

«Орендна плата» означає суму щомісячного платежу Орендаря Орендодавцю за користування Об?єктом оренди, яка сплачується, починаючи з Дати початку Строку оренди, в розмірі та порядку, що встановлені Статтею IV.

«Експлуатаційні витрати» означає усі кошти, сплачені Орендодавцем у зв?язку з наданням Орендарю Послуг з управління Об?єктом оренди, включаючи, але не обмежуючись будь-якими витратами, сплаченими Орендодавцем компаніям, організаціям, установам, фізичним особам, які надають послуги з утримання Об?єкта оренди в справному та безпечному стані відповідно до вимог, встановлених виробниками елементів Інженерної інфраструктури, за винятком послуг з прибирання, зазначених у Розділі 6.02. Експлуатаційні витрати включено до Орендної плати.

«Послуги з управління Об?єктом оренди» означає послуги, що надаються Орендарю працівниками Орендодавця та/або працівниками найнятої Орендодавцем компанії з метою утримання Об?єкта оренди в справному та безпечному стані.

«Комунальні послуги» означає послуги спеціалізованих підприємств для забезпечення Будівлі холодною та гарячою водою, водовідведенням, електропостачанням, опаленням, вартість яких оплачує Орендар.

«Вартість Комунальних послуг» означає витрати Орендаря на оплату Комунальних послуг, яка залежить від тарифів на електроенергію, послуги водопостачання, водовідведення та опалення, від вартості послуг відповідних підприємств/організацій і визначається на підставі показників відповідних лічильників та на підставі рахунків відповідних підприємств (організацій), як це передбачено у Розділі 5.03(g). Вартість Комунальних послуг не включено до Орендної плати.

Відповідно до п. а) розділу 3.01 Договору Орендар може направити Орендодавцю письмову пропозицію про виконання робіт за рахунок Орендаря з метою приведення Об??єкта оренди у стан, що відповідає потребам Орендаря. Такі роботи виконуються тільки за письмовою згодою Орендодавця. Якщо такі роботи є будівництвом, реконструкцією, капітальним чи поточним ремонтом або іншими поліпшеннями Об?єкта оренди, які не можуть бути відокремлені від Об?єкта оренди без його пошкодження, у значенні термінів «будівництво», «реконструкція», «капітальний ремонт», «поточний ремонт», «поліпшення об'єкта нерухомого майна», «проектування» відповідно до законодавства України, то ці роботи виконує за рахунок Орендаря тільки Орендодавець або найнятий ним підрядник. Правовідносини щодо виконання таких робіт регулюються, крім положень цього Розділу, всіма застосовними положеннями Розділу 5.05. Орендар оплачує виконання таких робіт, включно з проектуванням (якщо проектування є необхідним), придбанням необхідних матеріалів та обладнання, авансом.

Згідно з п. b) розділу 3.01 Договору якщо Орендар заявить про потребу в таких поліпшеннях Об?єкта оренди, для здійснення яких необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи обов?язково на підставі проектної документації (з огляду на складність робіт та/або вимоги законодавства), Сторони проводять переговори з цього питання. В разі досягнення згоди Сторони укладають додаткову угоду до Договору оренди, якою визначають обсяги, порядок виконання проектних та ремонтно-будівельних робіт, порядок фінансування Орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт та всі інші пов??язані з такими роботами питання. Сторони можуть укласти додаткову угоду до Договору оренди про виконання робіт зі зміни Об?єкта оренди й в інших випадках.

Сторони домовились, що порядок та умови виконання ремонтно-будівельних робіт за рахунок Орендаря з метою приведення Об?єкта оренди у стан, що відповідає потребам Орендаря, які виконуються після укладення Договору оренди, але до Дати початку Строку оренди, Сторони визначать у додатковій угоді до Договору оренди. (п. с) розділу 3.01 Договору)

У п. а) розділу 4.01 Договору розмір Орендної плати на місяць складає еквівалент у гривні 50 000,00 доларів США, крім того ПДВ за ставкою 20% складає еквівалент у гривні 10 000,00 доларів США, а всього разом з ПДВ - еквівалент у гривні 60 000,00 доларів США (шістдесят тисяч доларів нуль центів США), що на дату підписання Сторонами Договору оренди з розрахунку офіційного курсу Національного Банку України 28,5355 гривень за один долар США, становить, відповідно, 1 426 775,00 гривень, крім того ПДВ 285 355,00 гривень, а всього разом з ПДВ 1 712 130,00 гривень (один мільйон сімсот дванадцять тисяч сто тридцять гривень 00 коп. на місяць.

Згідно з п. d) розділу 4.01 Договору Орендар сплачує Орендодавцю Орендну плату у гривні на підстав рахунків Орендодавця за кожний календарний місяць оренди авансом не раніше 10-го та не пізніше 15-го числа поточного місяця оренди шляхом переказу Орендної плати на Банківський рахунок Орендодавця. Орендар сплачує Орендодавцю Орендну плату за перший повний місяць оренди авансом протягом 5 (п??яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Договору оренди.

Згідно з пунктом «f» розділу 4.01 Договору Орендар звільняється від сплати Орендної плати за весь час, протягом якого Орендар не використовує Об'єкт оренди за Цільовим призначенням через наступні обставини, за які Орендар не відповідає:

- (1) форс-мажорні обставини (повені, зсуви, пожежі, землетруси, війни, громадські заворушення тощо), внаслідок яких Будівля стає повністю непридатною для використання за Цільовим призначенням або Орендар втратив можливість доступу до Об'єкта оренди;

- (2) пошкодження з вини Орендодавця або третіх осіб, не пов'язаних з Орендарем, електромережі як частини Інженерної інфраструктури, внаслідок якого унеможливлено забезпечення Будівлі електропостачанням протягом більш як 24 години поспіль;

- (3) пошкодження з вини Орендодавця або третіх осіб, не пов'язаних з Орендарем, системи водопостачання або каналізації як частини Інженерної інфраструктури, внаслідок якого унеможливлено забезпечення Будівлі холодною водою або водовідведенням або внаслідок якого сталося підтоплення Будівлі і унеможливлено використання Будівлі за Цільовим призначенням протягом більш як 24 години поспіль;

- (4) руйнування конструктивних елементів Будівлі та/або елементів Інженерної інфраструктури, внаслідок якого використання Будівлі є небезпечним для життя та/або здоров'я осіб, що перебувають в Будівлі.

Відповідно до пункту «g» розділу 4.01 Договору розмір орендної плати за перший календарний місяць оренди 2022 року складає одну тридцяту частину (або одну тридцять першу частину - залежно від того, який саме місяць є першим) розміру Орендної плати, встановленого в Розділі 4.01(а), помножену на кількість днів оренди від Дати початку Строку оренди до останнього дня цього місяця.

У розділі 5.01 Договору визначено, що Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю Орендну плату, компенсацію Вартості Комунальних послуг, вартість ремонтних робіт з усунення пошкоджень Об'єкта оренди, що виникли з вини Орендаря, та інші платежі за Договором оренди в порядку та строки, встановлені Договором оренди.

Відповідно до пункту «g» розділу 5.03 Договору Орендар зобов'язаний компенсувати Вартість Комунальних послуг, сплачених Орендодавцем, шляхом переказу грошових коштів на Банківський рахунок Орендодавця, починаючи з дня, наступного за днем підписання Сторонами Договору оренди, а якщо цей день є неробочим - то починаючи з найближчого робочого дня. Якщо перший день, за який Орендар зобов'язаний компенсувати Орендодавцю Вартість Комунальних послуг, не є першим днем календарного місяця, Орендар компенсує Вартість Комунальних послуг за перший місяць дії Договору оренди пропорційно до частки календарних днів цього місяця, протягом яких діяв Договір оренди. Обов'язок Орендодавця надати Орендарю рахунок-фактуру вважається виконаним належним чином з моменту отримання Орендарем оригіналу зазначеного рахунку у письмовій формі. Вартість Комунальних послуг підлягає компенсації Орендарем протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати отримання Орендарем оригіналу відповідного рахунку-фактури від Орендодавця.

Відповідно до п. b) розділу 8.01 Договору Договір оренди може бути достроково розірваний Орендодавцем односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення Орендаря менш ніж за один місяць також у випадку, коли:

- Орендар без письмового дозволу Орендодавця здійснив поліпшення Об?єкта оренди, зокрема але не виключно, не погодив з Орендодавцем, проекти (креслення) таких поліпшень, перелік застосованих матерів та/або технології здійснення поліпшень, та

- після здійснення зазначених поліпшень Об?єкта оренди Орендодавець письмово повідомив Орендаря про необхідність їх усунення, та

- після того, як Орендар отримав від Орендодавця вищезазначене повідомлення, Орендар не усунув такі поліпшення протягом (тридцяти) днів.

Згідно з п. с) розділу 8.01 Договору кожна Сторона має право достроково розірвати Договір оренди в односторонньому порядку за умови письмового попередження іншої Сторони за три місяці до дати розірвання договору. Таке розірвання не звільняє Сторони від виконання усіх передбачених Договором оренди обов?язків до моменту його розірвання і проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» виставило Акціонерному товариству «КОМІНБАНК» рахунок на оплату №1 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 1 694 544 грн. 00 коп., який був сплачений останнім у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №227771 від 17.02.2022 року на суму в розмірі 1 694 544 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «авансовий платіж за перший повний місяць оренди». (т.1 а.с.61-62)

Обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо повернення сплачених грошових коштів у повному обсязі. За таких підстав, просить Суд розірвати Договір оренди нежитлових приміщень за адреою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15 лютого 2022, укладений між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» на користь Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» авансовий платіж за перший повний місяць оренди офісної будівлі по вулиці Немировича-Данченка, будинок 16 в розмірі 1 694 544,00 грн.

Заперечуючи проти первісного позову, Відповідач зазначає, що Орендар розпочав, але не закінчив роботи у Будівлі, що спричинило неможливість користування нею. Це змусило ТОВ «Компас» здійснювати витрати на приведення Будівлі до належного стану у розмірі 100 326,39 грн - сплачених за послуги підрядної організації ТОВ «Альтіус-Пром» згідно з Договором підряду від 24.06.2022 № 2306; 303 651,00 грн - документально підтверджених витрат на придбання будівельних та інших матеріалів для виконання робіт із приведення Будівлі до належного стану. Витрати (збитки) Орендодавця щодо відновлення Будівлі, понесені внаслідок незавершення Орендарем робіт, які підлягають компенсації Орендарем складають 403 977,39 грн. 15.01.2025 строк дії Договору оренди закінчився.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати комунальних послуг за період з 15 лютого 2022 року до 15 січня 2025 року, а саме 1 473 441,00 грн - вартість електропостачання в Будівлі; 855 944,00 грн - вартість опалення Будівлі (постачання теплової енергії); 31 671,00 грн - вартість водопостачання і водовідведення. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» на його користь заборгованість у розмірі 2 361 056, 00 грн. та збитки щодо відшкодування вартості відновлювальних робіт у розмірі 403 977,39 грн.

Заперечуючи проти зустрічного позову, Відповідач зазначає, що фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Матеріали справи не містять, а Позивачем не надано доказів підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди. Таким чином, відсутність підписаного сторонами Акту приймання-передачі об'єкта оренди, свідчить про відсутність факту початку договірних правовідносин з оренди нерухомаого майна згідно Договору оренди. Крім того, матеріали справи не містять доказів виставлення рахунків на компенсацію вартості комунальних послуг, як передбачено абзацем 3 пункту g Договору оренди.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2022 року між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (Орендодавець) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16, відповідно до умов якого Орендодавець передає Орендарю в оренду (строкове користування) об'єкт оренди на строк оренди на умовах сплати орендної плати та на інших умовах, встановлених Договором оренди. (т.1 а.с.40-60)

Згідно з Розділом 1.01 Договору «Дата початку Строку оренди» означає дату підписання Сторонами Акта приймання-передачі Орендарю Об'єкта оренди відповідно до Розділу 6.01(a). Ця дата є одночасно датою початку нарахування та сплати Орендної плати.

Відповідно до п.а) розділу 6.01 Договору Орендодавець зобов'язаний передати Орендарю Об'єкт оренди в стані, придатному для використання за Цільовим призначенням. В день передачі Сторони зобов'язані підписати Акт приймання-передачі, який за формою та змістом має відповідати вимогам, наведеним в Додатку 3.

За приписами ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України встановлено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Фактом початку правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.

Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.

З урахуванням однакового для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів, Суд зазначає, що Сторони у Договорі оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року передбачили, що початок строку оренди пов'язується саме з підписанням Сторонами Акта приймання-передачі, іншого строку, з яким пов'язується дата початку оренди приміщення Сторонами у Договорі не було визначено.

У поданих заявах по суті справи Сторонами не заперечувався той факт, що Акт приймання-передачі на виконання умов Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року між ними підписаний не був, а тому відповідно до ч.1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

В той же час, у відзиві на первісну позовну заяву Відповідач зазначав, що об'єкт оренди фактично був переданий Відповідачем Позивачу, адже Позивачем проводився комплекс заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» за погодженим сторонами кошторисом. Факт початку проведення Позивачем ремонтних робіт щодо адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» визнається у листі від 25.07.2022 № 04.6/2363.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №04.6/400 від 26.01.2022 року Акціонерне товариство «КОМІНБАНК» запропонувало до розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» перелік робіт з метою приведення потенційного Об'єкту оренди у стан, що відповідає потребам Орендаря, а також просило погодити проведення комплексу заходів щодо адаптації Об'єкта оренди. (т.1 зворотна частина а.с.99-100) У відповідь на який останній листом № 1-01/22 від 31.01.2022 року погодив принципові позиції проведення комплексу заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк». (т.1 а.с.101)

Листом №04.6/729 від 14.02.2022 року Акціонерне товариство «КОМІНБАНК» надало пропозиції щодо розподілу фінансування, кошторису та термінів виконання проведення комплексу заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк».Так, влаштування головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» було оцінено у 2 018 000,00 грн, з яких 519 000,00 грн за рахунок ТОВ «Компас». (т.1 зворотна частина а.с.101-102)

Відповідно до п. а) розділу 3.01 Договору Орендар може направити Орендодавцю письмову пропозицію про виконання робіт за рахунок Орендаря з метою приведення Об?єкта оренди у стан, що відповідає потребам Орендаря. Такі роботи виконуються тільки за письмовою згодою Орендодавця. Якщо такі роботи є будівництвом, реконструкцією, капітальним чи поточним ремонтом або іншими поліпшеннями Об?єкта оренди, які не можуть бути відокремлені від Об?єкта оренди без його пошкодження, у значенні термінів «будівництво», «реконструкція», «капітальний ремонт», «поточний ремонт», «поліпшення об'єкта нерухомого майна», «проектування» відповідно до законодавства України, то ці роботи виконує за рахунок Орендаря тільки Орендодавець або найнятий ним підрядник. Правовідносини щодо виконання таких робіт регулюються, крім положень цього Розділу, всіма застосовними положеннями Розділу 5.05. Орендар оплачує виконання таких робіт, включно з проектуванням (якщо проектування є необхідним), придбанням необхідних матеріалів та обладнання, авансом.

Згідно з п. b) розділу 3.01 Договору якщо Орендар заявить про потребу в таких поліпшеннях Об?єкта оренди, для здійснення яких необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи обов?язково на підставі проектної документації (з огляду на складність робіт та/або вимоги законодавства), Сторони проводять переговори з цього питання. В разі досягнення згоди Сторони укладають додаткову угоду до Договору оренди, якою визначають обсяги, порядок виконання проектних та ремонтно-будівельних робіт, порядок фінансування Орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт та всі інші пов?язані з такими роботами питання. Сторони можуть укласти додаткову угоду до Договору оренди про виконання робіт зі зміни Об?єкта оренди й в інших випадках.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження укладання між Сторонами додаткової угоди до Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року, в якій визначали обсяги, порядок виконання проектних та ремонтно-будівельних робіт, порядок фінансування Орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт та всі інші пов?язані з такими роботами питання відповідно до п. b) розділу 3.01 Договору.

В той же час, Акціонерне товариство «КОМІНБАНК» шляхом направлення пропозиції щодо розподілу фінансування, кошторису та термінів виконання проведення комплексу заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» й прийняття вказаної пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» своїми конклюдентними діями підтвердили узгодження порядку та умов виконання ремонтно-будівельних робіт на виконання умов вказаного договору. А тому Суд не приймає до уваги заперечення Орендаря в цій частині.

Що стосується первісного позову Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544 грн. 00 коп., Суд зазначає.

Згідно з Розділом 1.01 Договору «Строк оренди» означає 35 (тридцять п'ять) місяців з Дати початку Строку оренди.

Відповідно до розділу 11.05 Договору цей Договір оренди набирає чинності з дати підписання його Сторонами.

Листом №06.2/1845 від 25.04.2025 року Акціонерне товариство «КОМІНБАНК» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року та просило повернути грошові кошти у розмірі 1 694 544 грн. 00 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 25.04.2025 р., фіскального чеку, накладної, роздруківкою з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта». (т.1 а.с.64-66) У відповідь на який Орендодавець листом №1/06-2025 від 16.06.2025 року повідомив Орендаря про наявність заборгованості по оплаті комунальних витрат, до якого долучив копії рахунків - фактур за період з 15.02.2022 до 15.02.2025, копії рахунків підприємств, які надають комунальні послуги на 165 арк., що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист від 18.06.2025 р., фіскальних чеків, накладних. (т.1 а.с.129-244)

Згідно із частинами 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, листом від 30.06.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» запропонувало Акціонерному товариству «КОМІНБАНК» достроково 30.06.2022 року розірвати за взаємною згодою сторін Договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року, до якого було долучено проект угоди на 3 арк. у 2 примірниках. (т.1 а.с.125-126)

Відповідно до частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У відповідь на який останній листом №04.6/2363 від 25.07.2022 року повідомив, що не заперечує проти дострокового розірвання Договору оренди. На підставі листа-погодження Орендодавця (вих. № 1-01/22 від 31.01.2022) банком розпочато комплекс заходів з адаптації Будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк», проте заходи з адаптації будівлі були припиненні Орендарем через збройну агресію РФ. Для врегулювання правовідносин Сторін запропоновано скласти Дефектний акт з метою формування кошторису на виконання ремонтних робіт (поставку ремонтних матеріалів) для завершення ремонтних робіт, розпочатих Орендарем, зарахувати сплачену авансом орендну плату в рахунок завершення ремонтних робіт Об'єкту оренди. (т.1 зворотна частина а.с.126-127)

Однак, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надсилання Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» листа від 30.06.2022 року й отримання його Орендарем, проте з огляду на лист Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» №04.6/2363 від 25.07.2022 року, в якому останній повідомив про отримання листа від 30.06.2022 року, а за умовами Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року достатньо лише письмово попередити іншу сторону за три місяці до дати розірвання договору, Суд приймає до уваги дату, вказану на листі Орендодавця.

Отже, Суд доходить висновку, що Орендодавець фактично скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору на підставі п. с) розділу 8.01 Договору.

За таких підстав, Суд зазначає, що Договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року є розірваним з 30.09.2022 року на підставі п. с) розділу 8.01 Договору.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положення ст. 162 ГПК України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз'яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За наведених обставин, оскільки Договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року вже розірваний в односторонньому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» з 30.09.2022 року відповідно до умов договору, про що також не заперечував Орендар у своєму листі №04.6/2363 від 25.07.2022 року, відсутні правові підстави для розірвання вказаного договору у судовому порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» в частині розірвання Договору оренди нежитлових приміщень за адреою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15 лютого 2022, укладеного між Акціонерним товариством «КОМІНБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» задоволенню не підлягають.

Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» на користь Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» авансовий платіж за перший повний місяць оренди офісної будівлі по вулиці Немировича-Данченка, будинок 16 в розмірі 1 694 544,00 грн., Суд зазначає.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. (Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 3 червня 2016 року у справі № 6-100цс15).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц визначено, що тлумачення частини третьої статті 651, частини четвертої статті 653, пункту 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Позиція Верховного Суду з приводу того, що відмова замовника від договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі №916/2368/18, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20. Хоч у вказаних справах і вирішувалося питання щодо стягнення авансу за договором підряду, проте сам лише вид укладеного договору в цьому випадку не впливає на застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. d) розділу 4.01 Договору Орендар сплачує Орендодавцю Орендну плату у гривні на підстав рахунків Орендодавця за кожний календарний місяць оренди авансом не раніше 10-го та не пізніше 15-го числа поточного місяця оренди шляхом переказу Орендної плати на Банківський рахунок Орендодавця. Орендар сплачує Орендодавцю Орендну плату за перший повний місяць оренди авансом протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Договору оренди.

Таким чином, Суд зазначає, що з моменту розірвання Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року, правова підстава для перебування у Відповідача грошових коштів, перерахованих на виконання умов Договору, відпала.

За таких підстав, позовні вимоги Позивача за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» на користь Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» перерахованих грошових коштів в сумі 1 694 544 грн. 00 коп. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» до Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033 грн. 39 коп., Суд зазначає.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України)

Згідно з п. d) розділу 4.01 Договору Орендар сплачує Орендодавцю Орендну плату у гривні на підстав рахунків Орендодавця за кожний календарний місяць оренди авансом не раніше 10-го та не пізніше 15-го числа поточного місяця оренди шляхом переказу Орендної плати на Банківський рахунок Орендодавця. Орендар сплачує Орендодавцю Орендну плату за перший повний місяць оренди авансом протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Договору оренди.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати комунальних послуг за період з 15 лютого 2022 року до 15 січня 2025 року, а саме 1 473 441,00 грн - вартість електропостачання в будівлі; 855 944,00 грн - вартість опалення будівлі (постачання теплової енергії); 31 671,00 грн - вартість водопостачання і водовідведення. Таким чином, Суд зазначає, що предметом зустрічної позовної заяви є саме стягнення комунальних витрат на утримання об'єкта оренди, а не стягнення орендної плати, оплата якої пов'язується з датою початку строку оренди - підписанням Сторонами Акта приймання-передачі.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 зі справи № 375/278/20.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також: у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 559/1605/18 зазначено, що при реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Тобто законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. Причому останні є одночасно й межами саморегулювання. Вони передбачені в абзаці 2 частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України, згідно з якою сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказане про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень акту цивільного законодавства слідує з його змісту.

У постанові від 25.05.2021 зі справи № 149/1499/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга та третя статті 6 Цивільного кодексу України). Ці приписи визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором. За змістом частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони у договорі на власний розсуд можуть урегулювати у договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства та не можуть відступати від імперативних його положень.

Суд звертає увагу, що Сторони у Договорі оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року, користуючись принципом свободи договору, передбачили обов'язок Орендаря компенсувати вартість комунальних послуг, сплачених Орендодавцем, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Орендодавця, починаючи з дня, наступного за днем підписання Сторонами Договору оренди. При цьому, цей строк не пов'язується саме з моментом підписання Сторонами Акта приймання-передачі, а тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача в цій частині.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо неотримання рахунків на оплату, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплати.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 20.02.2020 у справі №915/400/18.

В той же час, Судом встановлено, що Орендодавець листом №1/06-2025 від 16.06.2025 року повідомив Орендаря про наявність заборгованості по оплаті комунальних витрат, до якого долучив копії рахунків - фактур за період з 15.02.2022 до 15.02.2025, копії рахунків підприємств, які надають комунальні послуги на 165 арк., що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист від 18.06.2025 р., фіскальних чеків, накладних, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень. (т.1 а.с.129-244)

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням пункту «g» розділу 5.03 Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року, Суд приходить до висновку, що обов'язок Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» по оплаті вартості комунальних послуг у загальному розмірі 2 361 056 грн. 00 коп. на момент розгляду даної справи настав.

Таким чином, заборгованість Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» за Договором оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року становить 2 361 056 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» в розмірі 2 361 056 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 2 361 056 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» в частині стягнення збитків щодо відшкодування вартості відновлювальних робіт у розмірі 403 977,39 грн., Суд зазначає.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Також, пред'явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов'язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення збитків викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.

Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №925/1289/19.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11).

Згідно з ч. 3 ст. 773 Цивільного кодексу України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини (ч. 1 ст. 779 ЦК України).

На підтвердження факту понесення збитків Позивачем за зустрічним позовом надано Договір підряду №2306 від 24.06.2022 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіус-Пром», видаткові накладні, рахунки на оплату. (т.1 зворотна частина а.с.215-254)

Відповідно до п.1.1 Договору підряду №2306 від 24.06.2022 року Підрядник зобов?язується на свій ризик, відповідно чинного законодавства України виконати роботи з ремонту приміщень: №№ 201;202;204;206;306;309;408 в офісній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 16, надалі іменується Об?єкт, а Замовник зобов?язується прийняти виконану Виконавцем роботу, згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт, та оплатити за роботу. (т.1 зворотна частина а.с.244-254)

Відповідно до п. 4.1 Договору підряду договірна вартість робіт становить 98 794,62 грн (дев'яносто вісім тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 62 копійки) з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №2306 від 24.06.2022 року Сторонами підписані Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року на суму в розмірі 100 326 грн. 39 коп., Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2022 року. (т.1 зворотна частина а.с.251-254)

Згідно з розділом 5.01 Договору оренди Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцю Орендну плату, компенсацію Вартості Комунальних послуг, вартість ремонтних робіт з усунення пошкоджень Об'єкта оренди, що виникли з вини Орендаря, та інші платежі за Договором оренди в порядку та строки, встановлені Договором оренди.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіус-Пром» грошових коштів у розмірі 100 326 грн. 39 коп. на виконання умов Договору підряду №2306 від 24.06.2022 року, тобто Орендодавцем не надано суду доказів понесення витрат на ремонт приміщень.

Крім того, пунктом а) розділу 6.06 Договору передбачено, що якщо Об'єкт оренди або його складові будуть зруйновані чи пошкоджені повністю або частково з будь-якої причини, Сторона, що виявила пошкодження, зобов'язана повідомити про це іншу Сторону протягом 24 годин. Протягом трьох днів з дня виявлення пошкодження Сторони зобов'язані скласти та підписати дефектний акт, в якому визначити причини такого пошкодження та чи несе Орендар відповідальність за пошкодження відповідно до Розділу 5.07(b). Ремонтні роботи з усунення пошкоджень, що виникли з вини Орендаря відповідно до Розділу 5.07(b),

Згідно з п. с) розділу 6.06 Договору ремонтні роботи з усунення пошкоджень, що виникли з вини Орендаря відповідно до Розділу 5.07(b), Орендодавець виконує за умови оплати Орендарем вартості таких ремонтних робіт. Після підписання Сторонами дефектного акта, в якому визначено перелік пошкоджень, що виникли з вини Орендаря, Орендодавець обирає підрядника (постачальника), що безпосередньо виконуватиме ремонтні роботи (поставлятиме ремонтні матеріали), за участю якого складається кошторис на виконання ремонтних робіт (поставку ремонтних матеріалів). Орендодавець надає Орендарю копію договору підряду (поставки) на виконання ремонтних робіт (поставку) з усунення пошкоджень, що виникли з вини Орендаря, разом з кошторисом. Орендар протягом 15 (п?ятнадцяти) днів з моменту отримання кошторису на виконання ремонтних робіт (поставку) зобов??язаний оплатити вартість ремонтних робіт (поставки) з усунення пошкоджень, що виникли з вини Орендаря.

Однак, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження підписання Сторонами дефектного акта, в якому визначено перелік пошкоджень, що виникли з вини Орендаря, відповідно до умов Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року, а також доказів складання вказаного акта в односторонньому порядку Позивачем за зустрічним позовом й направлення вказаного акта на адресу Орендаря, оскільки довідка від 29.05.2025 року не є таким доказом. (т.1 а.с.215) Суд звертає увагу, що після підписання дефектного акта Орендодавець мав право обирати підрядника (постачальника), що безпосередньо виконуватиме ремонтні роботи (поставлятиме ремонтні матеріали), за участю якого складається кошторис на виконання ремонтних робіт (поставку ремонтних матеріалів). Також всупереч умов Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року Орендодавець не надіслав на адресу Орендаря копію договору підряду (поставки) на виконання ремонтних робіт (поставку) з усунення пошкоджень, що виникли з вини Орендаря, разом з кошторисом, який останній зобов?язаний був оплатити протягом 15 (п?ятнадцяти) днів з моменту отримання кошторису на виконання ремонтних робіт (поставку).

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» визначеного умовами Договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 року порядку виконання Орендодавцем ремонтних робіт з усунення пошкоджень, що виникли з вини Орендаря.

Що стосується наданих Позивачем за зустрічним позовом видаткових накладних та рахунків на оплату на загальну суму у розмірі 303 651 грн. 00 коп. на підтверджених витрат на придбання будівельних та інших матеріалів для виконання робіт із приведення будівлі до належного стану, то вказані видаткові накладні й рахунки не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження використання придбаних матеріалів саме за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 16 для здійснення ремонтних робіт у приміщеннях: №№ 201;202;204;206;306;309;408, оскільки містять лише перелік придбаних матеріалів за відповідними договорами поставки. А тому Суд позбавлений можливості встановити чи дійсно придбані Позивачем матеріали були використані з метою виконання Орендодавцем ремонтних робіт у приміщеннях: №№ 201;202;204;206;306;309;408 за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 16 з усунення пошкоджень, що виникли з вини Орендаря.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки Позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених Відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними Позивачем збитками саме у розмірі 403 977,39 грн., вини Відповідача у заподіянні збитків.

За таких підстав, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» в частині стягнення з Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» збитків щодо відшкодування вартості відновлювальних робіт у розмірі 403 977,39 грн. є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що з Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 361 056 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, Суд відзначає, що згідно приписів частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Більше того, у постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши, що згідно з цією нормою у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму."

Аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 та частини першої статті 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов'язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов'язання з такої сплати.

До того ж, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.04.2021 у справі № 904/1583/20.

Однак, з огляду на часткове задоволення первісного позову, так і часткове задоволення зустрічного, Суд з метою забезпечення сторонам чіткого розуміння, які саме вимоги в якій частині задоволені як за первісним позовом, так і за зустрічним, та які саме суми підлягають стягненню вбачає за необхідне чітко визначити дані вимоги в резолютивній частині рішення.

Вимоги за первісним позовом задоволені на загальну суму 1 714 818 грн. 53 коп. (1 694 544 грн. 00 коп. заборгованості та 20 334 грн. 53 коп. судового збору)

Вимоги за зустрічним позовом задоволені на загальну суму 2 389 388 грн. 67 коп. (2 361 056 грн. 00 коп. та 28 332 грн. 67 коп. судового збору)

Відтак, Суд проводить зустрічне зарахування присуджених до стягнення грошових сум за первісним та зустрічним позовами та стягує різницю між ними на користь Позивача за зустрічним позовом, оскільки останньому присуджено більшу грошову суму в розмірі 674 570 грн. 14 коп. (2 389 388 грн. 67 коп. - 1 714 818 грн. 53 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Первісний позов Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) на користь Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) заборгованість у розмірі 1 694 544 (один мільйон шістсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 20 334 (двадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 53 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» - задовольнити частково.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) заборгованість у розмірі 2 361 056 (два мільйони триста шістдесят одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 28 332 (двадцять вісім тисяч триста тридцять дві) грн. 67 коп.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Зарахувати вимоги Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» в рахунок вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС», стягнувши з Акціонерного товариства «КОМІНБАНК» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС» (01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) заборгованість у розмірі 674 570 (шістсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 14 коп.

8. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31 жовтня 2025 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

131423596

Наступний документ

131423598

Інформація про рішення:

№ рішення:	131423597
№ справи:	910/7174/25
Дата рішення:	29.10.2025
Дата публікації:	03.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (04.11.2025)
Дата надходження:	03.11.2025
Предмет позову:	Про ухвалення додаткового рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

02.07.2025 12:50	Господарський суд міста Києва
06.07.2025 12:10	Господарський суд міста Києва
20.08.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
03.09.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
08.10.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
29.10.2025 11:40	Господарський суд міста Києва

Заплановані засідання (1)

18.11.2025 13:00

Господарський суд міста Києва

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЧИНЧИН О В

відповідач (боржник):

Акціонерне товариство "Комінбанк"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компас"

позивач (заявник):

Акціонерне товариство "Комінбанк"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компас"

представник заявника:

Івтушок Сергій Валентинович

представник позивача:

НЕСТЕРОВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ