номер провадження справи 17/69/25
20.10.2025 Справа № 908/1772/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1772/25
за первісною позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Металург-Кредо», 69096, м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50
про стягнення 3 077 456,28 грн
та
за зустрічною позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Металург-Кредо», 69096, м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50
до відповідача за зустрічним позовом: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
про стягнення 300 000,00 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від Запорізької МР: Кравець Л.О., витяг з ЄДР від 15.07.25
від ТОВ “Металург-Кредо»: не з'явився
10.06.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 10.06.25 № 02/03.3-20/01551 Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Металург-Кредо» (далі ТОВ “Металург-Кредо») про стягнення доходу отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.18 по 31.12.23 в розмірі 3 077 456,28 грн.
Крім того, 10.06.25 до вказаного суду в системі “Електронний суд» надійшла заява Запорізької міської ради за вих. від 10.06.25 про забезпечення позову у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.25 вказану позовну заяву у справі № 908/1772/25 визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.06.25 заяву Запорізької МР про забезпечення позову у цій справі передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
11.06.25 до суду в системі “Електронний суд» надійшло заперечення за вих. № 12/777 на заяву про забезпечення позову, в якому представник ТОВ “Металург-Кредо» заперечив проти заяви Запорізької МР про забезпечення позову та просить суд відмовити заявнику в задоволені вказаної заяви.
Ухвалою від 12.06.25 судом задоволено частково заяву Запорізької МР (сформовану в системі “Електронний суд» 10.06.25) про вжиття заходів забезпечення позову, з підстав викладених в тексті такої ухвали та … накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ “Металург-Кредо» (69096, м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50, код ЄДРПОУ 35980002), а саме: спальний корпус літ. А, інв. № 395, загальна площа 216,6 кв.м.; спальний корпус літ. Б, інв. № 392, загальна площа 214,5 кв.м.; адміністративний корпус літ. В, інв. № 398, загальна площа 82,1 кв.м.; вбиральня літ. Д, загальна площа 10,4 кв.м.; вбиральня літ. Д(2), інв. № 912, загальна площа 12,0 кв.м.; їдальня літ. Е, інв. № 399, загальна площа 325,7 кв.м.; склад літ. Ж, інв. № 403, загальна площа 32,5 кв.м.; овочесховище літ. З, інв. № 400, загальна площа 63,9 кв.м.; пральня-душ літ. И, інв. № 401, загальна площа 169,6 кв.м.; компресорна літ. К, інв. № 392, загальна площа 10,1 кв.м.; гуртожиток літ. Р, інв. № 396, загальна площа 137,1 кв.м.; склад літ. Ф, інв. № 927, загальна площа 118,3 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50. В іншій частині заяви про забезпечення позову, а саме накладення арешту на трансформаторну підстанцію літ. Ч, інв. № 914, загальною площею 25,7 кв.м. судом відмовлено.
Ухвалою від 16.06.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1772/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 15.07.25 о 10 год. 00 хв.
02.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від ТОВ “Металург-Кредо» надійшли:
- відзив на позовну заяву за вих. від 02.07.25, в якому викладено заперечення проти позовних вимог Запорізької МР та прохання відмовити в задоволені вказаних позовних вимог;
- клопотання за вих. від 02.07.25 № 12/777 з проханням витребувати у Запорізької МР інформацію: від яких конкретних земельних ділянок і у якому обсязі (за кожною земельною ділянкою) розраховувався дохід при складанні планових показників доходів бюджету Запорізької міської територіальної громади у 2018-2021 р.р. за кодом класифікації 18010600 “Орендна плата з юридичних осіб» або у разі неможливості оперативного надання такої інформації надати витяг з розрахунку доходу при складанні планових показників доходів бюджету Запорізької міської територіальної громади у 2018-2021 р.р. за кодом класифікації 18010600 “Орендна плата з юридичних осіб» із зазначенням відповідних запланованих доходів за земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:04:040:0072; щодо наявності витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим № 2310100000:04:040:0072 за 2018-2023 р.р. та у разі їх наявності - надати копії цих витягів;
- зустрічна позовна заява за вих. від 02.07.25 ТОВ “Металург-Кредо» про стягнення із Запорізької МР на користь ТОВ шкоду завдану діловій репутації ТОВ “Металург-Кредо» у розмірі 300 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1772/25 03.07.25, вказану зустрічну позовну заяву передано для розгляду раніше визначеному складу суду - судді Корсуну В.Л.
07.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника Запорізької МР надійшло заперечення за вих. від 07.07.25, в якому викладено заперечення проти клопотання представника ТОВ “Металург-Кредо» щодо витребування інформації та просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 08.07.25 судом прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву та об'єднано вимоги за зустрічним позовом ТОВ “Металург-Кредо» за вих. від 02.07.25 в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/1772/25. Підготовче судове засідання призначено на 15.07.25 о 10 год. 00 хв.
09.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від директора ТОВ “Металург-Кредо» надійшла заява за вих. № 10/7777777, в якій останній просить суд відкласти судове засідання, призначене на 15.07.25 о 10 год. 00 хв. по справі № 908/1772/25.
Також, 09.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від директора ТОВ “Металург-Кредо» надійшло клопотання з проханням долучити до матеріалів справи документи на підтвердження податкового статусу ТОВ “Металург-Кредо», які зазначені в додатках.
11.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від Запорізької МР надійшла відповідь на відзив де викладено прохання відмовити ТОВ “Металург-Кредо» у подовженні строку для надання доказів та перенесенні підготовчого засідання.
Також, 11.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від представника Запорізької МР надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити ТОВ "Металург-Кредо" у задоволенні зустрічної позовної заяви.
14.07.25 до суду в системі “Електронний суд» від директора ТОВ “Металург-Кредо» надійшло клопотання за вих. № 10/7777777 з проханням долучити до матеріалів справи лист Запорізької МР від 03.07.25 № ІЗ-0281-П про продовження терміну та відповідь Запорізької МР від 08.07.25 № ІЗ-40-М, які були отримані ТОВ “Металург-Кредо» 14.07.25.
Представник ТОВ “Металург-Кредо» в судове засідання 15.07.25 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 15.07.25 судом прийнято до розгляду відзив (сформований в системі “Електронний суд» 02.07.25) на позовну заяву, відповідь на відзив (сформовану в системі “Електронний суд» 11.07.25), відзив на зустрічну позовну заяву (сформований в системі “Електронний суд» 11.07.25) та враховано заяву директора ТОВ “Металург-Кредо» (сформовану в системі “Електронний суд» 09.07.25) про відкладення (перенесення) судового засідання.
Представник Запорізької МР в засіданні 15.07.25 надав усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Ухвалою від 15.07.25 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 15.09.25 включно та відкладено судове засідання на 05.08.25 о 12 год. 00 хв.
В засіданні 05.08.25 судом, через необґрунтованість, відмовлено в задоволенні клопотання директора ТОВ “Металург-Кредо» (сформоване в системі "Електронний суд" 02.07.25 за вих. № 12/777) про витребування доказів.
Також, в засіданні 05.08.25 на питання суду (головуючого) представник ТОВ “Металург-Кредо» заявив усне клопотання про поновлення пропущеного строку для надання доказів зазначених у клопотанні про долучення доказів (сформованому в системі “Електронний суд» 09.07.25).
Ухвалою від 05.08.25 судом відмовлено представнику ТОВ “Металург-Кредо» у задоволенні усного клопотання про поновлення пропущеного строку для надання доказів зазначених у клопотанні (сформованому в системі “Електронний суд» 09.07.25) про долучення доказів у справі № 908/1772/25, з підстав викладених в тексті такої ухвали.
В судовому засіданні 05.08.25 представником ТОВ “Металург-Кредо» було заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні на іншу дату, представник Запорізької МР не заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Судом задоволено вказане клопотання представника ТОВ “Металург-Кредо» про оголошення перерви та оголошено перерву до 13.08.25 о 12 год. 30 хв. Крім того, зобов'язано учасників справи виконати п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 16.06.25.
08.08.25 до суду в системі “Електронний суд» надійшла заява за вих. № 12/777 директора ТОВ “Металург-Кредо», в якій останній на виконання п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 16.06.25 по справі № 908/1772/25 надає листування між сторонами, а саме: лист Запорізької МР від 03.07.25 № ІЗ-0281-П про продовження терміну; відповідь Запорізької МР від 08.07.25 № ІЗ-40-М; відповідь Запорізької МР від 22.01.25 року №441/01/01-07/ІЗ-5-П; запит до Запорізької МР від 24.06.25 з доказами направлення, та повідомляє суд, що іншого листування, крім доданого або не має, або не може бути надано у зв'язку із необхідністю встановлення його місцезнаходження абощо.
У засіданні 13.08.25 судом прийнято до розгляду заяву ТОВ “Металург-Кредо» (сформовану в системі “Електронний суд» 08.08.25) за вих. № 12/777 про виконання п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 16.06.25.
Представник ТОВ “Металург-Кредо» в засіданні 13.08.25 заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання (сформоване в системі “Електронний суд» 14.07.25 за вих. № 10/7777777) про долучення документів, проти якого не заперечив представник Запорізької МР, судом задоволено вказане клопотання представника ТОВ “Металург-Кредо» та залишено без розгляду клопотання (сформоване в системі “Електронний суд» 14.07.25 за вих. № 10/7777777) про долучення документів.
В засіданні 13.08.25 судом з'ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представниками сторін повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи (докази), необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 13.08.25 судом закрито підготовче провадження у справі, яку призначено до судового розгляду по суті на 09.09.25 об 11 год. 00 хв.
18.08.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення Жержерунова О.Ф. за вих. від 18.08.25 № 12/77712 в яких директор ТОВ «Металург-Кредо» зазначив (дослівно): «… У зв'язку із поганим почуттям - підвищенням артеріального тиску, я, Жержерунов О. Ф. не зміг прибути 05.08.2025 року у судове засідання, натомість у цьому судовому засіданні був присутній повноважний представник ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" - заступник директора Єрьомін Я.С., який діє в порядку самопредставництва на підставі статуту, та володіє усіма необхідними компетенціями та знаннями, якими володію і я з предмету судового спору. Представником товариства Єрьоміним Я.С. були надані усі необхідні пояснення стосовно поданих від імені товариства документів.
Враховуючи, що я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не є безпосереднім учасником справи (стороною), а також, те, що від імені ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" діє (з'являється у засідання та надає належні пояснення з усіх необхідних питань) уповноважений представник товариства і більше нього я інформацією не володію, а також з метою збереження балансу інтересів сторін, на підставі закону, який не вимагає обов'язкової особистої участі у судових процесах перших осіб підприємств, установ, органів місцевого самоврядування, прошу прийняти ці пояснення із усвідомленням мого віку та стану самопочуття.».
В судовому засіданні 09.09.25 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 07.10.25 о 12 год. 00 хв. Явку в судове засідання уповноважених представників сторін визнано обов'язковою, у т.ч. директора ТОВ «Металург-Кредо» Жержерунова О.Ф. для надання пояснень (обґрунтувань) щодо його листа (заяви) ТОВ «Металург-Кредо» за вих. від 06.03.24 № 1 до Запорізької міської ради.
29.09.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшли:
- додаткові пояснення ТОВ «Металург-Кредо» за вих. від 29.09.25 № 12/7777777777 у справі;
клопотання Запорізької МР за вих. від 29.09.25, в якому представник ради просить суд прийняти до розгляду та вважати правильним вірний розрахунок доходу, отриманого від безпідставного набутого майна в розмірі 3 077 456,28 грн, що підлягає стягненню з ТОВ «Металург-Кредо», замість того, який було долучено до позовної заяви.
Представник Запорізької МР в судовому засіданні 07.10.25 підтримав клопотання за вих. від 29.09.25, в якому просить суд прийняти до розгляду та вважати правильним (вірним) розрахунок доходу, отриманого від безпідставного набутого майна в розмірі 3 077 456,28 грн, що підлягає стягненню з ТОВ «Металург-Кредо» (у даному випадку відносно земельної ділянки площею 6,1992 га по вул. Зелена, 50 в м. Запоріжжі), замість того розрахунку, який було надано до позовної заяви (а саме відносно ПрАТ «Євроазіатська пивна група» із земельною ділянкою 3062 м 2 за адресою м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського 46а, тобто юридичної особи, яка не є ні стороною, ні учасником у цій справі).
Представник ТОВ «Металург-Кредо» проти вказаного клопотання представника Запорізької МР за вих. від 29.09.25 заперечив у повному обсязі.
Розглянувши вказане клопотання представника Запорізької МР за вих. від 29.09.25 судом враховано наступне.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий (ч. 4 ст. 80 ГПК України) у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Судом встановлено, що:
- станом на дату подачі клопотання Запорізької МР за вих. від 29.09.25 розгляд справи № 908/1772/25 здійснюється на стадії розгляду по суті;
- Запорізька МР не повідомляла суд у своїй позовній заяві за вих. від 10.06.25, як того передбачає ч. 4 ст. 80 ГПК України, про те, що вказаний доказ (розрахунок доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у розмірі 3 077 456,28 грн за адресою вул. Зелена, 50 у м. Запоріжжі та відносно відповідача за первісним позовом у цій справі) не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин;
- Запорізька МР не повідомила суд в своїй позовній заяві за вих. від 10.06.25, як того передбачає ч. 4 ст. 80 ГПК України, про причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;
- Запорізька МР не навела та не надала суду в своїй позовній заяві за вих. від 10.06.25, як того передбачає ч. 4 ст. 80 ГПК України, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання доказу (в даному випадку вірного розрахунку доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у розмірі 3 077 456,28 грн щодо належного відповідача ).
А тому, як наслідок, судом відмовлено представнику Запорізької МР в задоволенні клопотання за вих. від 29.09.25 щодо прийняття до розгляду вірного розрахунку доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у розмірі 3 077 456,28 грн.
У засіданні 07.10.25 судом прийнято до розгляду додаткові пояснення ТОВ «Металург-Кредо» за вих. від 29.09.25 № 12/7777777777.
Також в судовому засіданні 07.10.25 судом з'ясовувалось у директора ТОВ «Металург-Кредо» Жержерунова О.Ф. питання щодо направлення до Запорізької міської ради.підписаного ним листа (заяви) ТОВ «Металург-Кредо» за вих. від 06.03.24 № 1.
Директор ТОВ «Металург-Кредо» Жержерунов О.Ф. в судовому засіданні 07.10.25 не зміг надати пояснень (обґрунтування) на питання головуючого у цій справі щодо обставин та правових підстав направлення листа (заяви) ТОВ «Металург-Кредо» за вих. від 06.03.24 № 1 до Запорізької міської ради посилаючись на те, що йому потрібен час для того, щоб пригадати обставини підписання та направлення такого листа.
У засіданні 07.10.25 судом оголошено перерву в розгляді справи до 08.10.25 об 11 год. 30 хв. Явку в судове засідання уповноважених представників сторін визнано обов'язковою, у т.ч. директора ТОВ «Металург-Кредо» Жержерунова О.Ф. для надання пояснень (обґрунтувань) щодо листа (заяви) ТОВ «Металург-Кредо» за вих. від 06.03.24 № 1 до Запорізької міської ради.
Представники сторін та директор ТОВ «Металург-Кредо» Жержерунов О.Ф. у судовому засіданні 08.10.25 надали усні пояснення на запитання суду (головуючого) в розгляді справи по суті.
В засіданні 08.10.25 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 09.10.25 о 10 год. 30 хв. Явку в судове засідання уповноважених представників сторін визнано обов'язковою.
Представники сторін в судовому засіданні 09.10.25 надали усні пояснення на запитання суду (головуючого) в розгляді справи по суті.
В засіданні 09.10.25 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та відклав ухвалення і проголошення рішення на 20.10.25 об 11 год. 30 хв.
В засіданні 20.10.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Присутньому представнику міської ради повідомлено про дату складення повного тексту судового рішення.
Запорізькою міською радою (в особі уповноваженого представника), в судових засіданнях заявлені первісні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 10.06.25 № 02/03.3-20/01551 та у відповіді за вих. від 11.07.25 на відзив. Просив суд стягнути з ТОВ “Металург-Кредо» дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.01.18 по 31.12.23 в розмірі 3 077 456,28 грн.
Крім того, уповноважений представник Запорізької МР в судових засіданнях заперечив проти зустрічного позову з підстав викладених у відзиві за вих. від 11.07.25 на зустрічну позовну заяву. Просив суд відмовити ТОВ “Металург-Кредо» в задоволені зустрічних позовних вимог в повному обсязі.
ТОВ «Металург-Кредо», в особі керівника та уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечили проти первісного позову з підстав викладених у відзиві за вих. від 02.07.25 на позовну заяву, у поясненнях за вих. від 18.08.25 № 12/77712 та у додаткових поясненнях за вих. від 29.09.25 № 12/7777777777. Просили суд відмовити позивачу в задоволені первісних позовних вимог в повному обсязі та застосувати строк позовної давності до заявлених Запорізькою міською радою вимог.
Крім того, уповноважений представник ТОВ “Металург-Кредо» в судових засіданнях заявлені зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в зустрічній позовній заяві за вих. від 02.07.25. Просив суд стягнути з Запорізької МР на користь ТОВ шкоду завдану діловій репутації ТОВ “Металург-Кредо» у розмірі 300 000,00 грн.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін на відповідних стадіях судового процесу суд
16.01.14 між товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо» укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого (п. 1. Договору) Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність належний Продавцю на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна: літ. А, Б, В, Д, Д(2), Е, Ж, З, И, К, Р, Ф, Ч, який знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вул. Зелена, будинок № 50, у подальшому нерухоме майно, і зобов'язується сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму. Опис обєкта нерухомого майна: спальний корпус літ. А, інв. № 395, загальна площа 216,6 кв.м.; спальний корпус літ. Б, інв. № 392, загальна площа 214,5 кв.м.; адміністративний корпус літ. В, інв. № 398, загальна площа 82,1 кв.м.; вбиральня літ. Д, загальна площа 10,4 кв.м.; вбиральня літ. Д(2), інв. № 912, загальна площа 12,0 кв.м.; їдальня літ. Е, інв. № 399, загальна площа 325,7 кв.м.; склад літ. Ж, інв. № 403, загальна площа 32,5 кв.м.; овочесховище літ. З, інв. № 400, загальна площа 63,9 кв.м.; пральня-душ літ. И, інв. № 401, загальна площа 169,6 кв.м.; компресорна літ. К, інв. № 392, загальна площа 10,1 кв.м.; гуртожиток літ. Р, інв. № 396, загальна площа 137,1 кв.м.; склад літ. Ф, інв. № 927, загальна площа 118,3 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. Ч, інв. № 914. Земельна ділянка, на якій розташоване вищевказане майно, має кадастровий № 2310100000:04:039:0009, що підтверджується договором оренди землі, укладеним між Запорізькою МР та товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Інвест» 02.08.06, зареєстрованим у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадаструпри Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.06 за № 040626100785. Цільове призначення земельної ділянки - розташування будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу з розвитку водного туризму.
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.06.25 № 432627453, ТОВ “Металург-Кредо» належить з 16.01.14 на праві спільної часткової власності нерухомість літ. А, Б, В, Д, Д(2), Е, Ж, З, И, К, Р, Ф, Ч, а саме: спальний корпус літ. А, інв. № 395, загальна площа 216,6 кв.м.; спальний корпус літ. Б, інв. № 392, загальна площа 214,5 кв.м.; адміністративний корпус літ. В, інв. № 398, загальна площа 82,1 кв.м.; вбиральня літ. Д, загальна площа 10,4 кв.м.; вбиральня літ. Д(2), інв. № 912, загальна площа 12,0 кв.м.; їдальня літ. Е, інв. № 399, загальна площа 325,7 кв.м.; склад літ. Ж, інв. № 403, загальна площа 32,5 кв.м.; овочесховище літ. З, інв. № 400, загальна площа 63,9 кв.м.; пральня-душ літ. И, інв. № 401, загальна площа 169,6 кв.м.; компресорна літ. К, інв. № 392, загальна площа 10,1 кв.м.; гуртожиток літ. Р, інв. № 396, загальна площа 137,1 кв.м.; склад літ. Ф, інв. № 927, загальна площа 118,3 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. Ч, інв. № 914, з реєстраційним № об'єкта нерухомого майна 229538423101, загальною площею 1 392,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 49/50 - розмір частки належить ТОВ “Металург-Кредо», а 1/50 - розмір частки належить Носик Ларисі Миколаївні, яка складається з трансформаторної підстанції літ. Ч, інв. № 914, загальною площею 25,7 кв.м.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.03.24 № 369621995 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.25 № НВ-9968261862025, земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:04:040:0072 загальною площею 6,1992 га, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, розмір частки 1/1, категорія земель: землі рекреаційного призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 07.01 - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, нормативна грошова оцінка станом на 15.01.25 становить 24 312 642,48 грн (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна: 2112211423101).
Згідно із витягом № 1760/207-20 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.06.20 (наданий ТОВ “Металург-Кредо»), нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:04:040:0072 становить 16 326 213,12 грн.
У відповідності до витягу № НВ-2300038632024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.03.24 (надано Запорізькою міською радою), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:04:040:0072 становить 21 711 458,16 грн.
Листами за вих. від 17.04.14 № 1715 та № 1716 управління з питань земельних відносин Запорізької МР повідомило директора ТОВ “Металург-Кредо», що для первинного розгляду питання з приводу оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу з розвитку водного туризму необхідно надати до управління з питань земельних відносин міської ради:
- оригінал та завірену копію технічного паспорту на будівлі, зареєстрованого в ТОВ «ЗМБТІ», рішення минулих років про відведення земельної ділянки з договором оренди землі, а також отримати згоду попереднього землекористувача на вилучення земельної ділянки;
- оригінал технічного паспорту на будівлі, зареєстрованого в ТОВ «ЗМБТІ» з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а також отримати в департаменті архітектури та містобудування міської ради відповідний лист-погодження з даного питання.
Листом за вих. від 05.05.14 № 8 (за підписом директора ТОВ “Металург-Кредо» Жержерунова О.Ф.) вказане товариство просило Запорізького міського голову, у зв'язку з придбанням ТОВ “Металург-Кредо» у ТОВ «Реал-Інвест» нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться на земельній ділянці площею 11,29 га, керуючись ст. 7 ЗУ «Про оренду землі», оформити договір оренди землі на вказану земельну ділянку з ТОВ “Металург-Кредо».
Листом за вих. від 29.05.14 № 2/65 управління з питань земельних відносин Запорізької МР повідомило директора ТОВ “Металург-Кредо» Жержерунова О.Ф., що для первинного розгляду питання з приводу оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_1 наобхідно надати до управління з питань земельних відносин рішення минулих років про відведення земельної ділянки правовстановлюючим документом на землю, оригінал та завірену копію технічного паспорту на будівлі з витягом про реєстрацію права власності, а також схему розподілу земельної ділянки з суміжними землекористувачами.
Листом за вих. від 29.05.14 № 2/65 управління з питань земельних відносин Запорізької МР повідомило заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Запорізької міської ради, що на виконання доручення стосовно оформлення поділу ТОВ «Реал-Інвест» земельної ділянки по АДРЕСА_1 та передачі її гр. ОСОБА_2 , ТОВ “Металург-Кредо», ТОВ «Артіка-Інвест» для розташування будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу з розвитку водного туризму, замовник представив до управління майнові документи, інформацію щодо фактичної сплати орендної плати за вказану земельну ділянку, а також схему розподілу земельної ділянки.
Листом за вих. від 20.04.21 № 03-08/1869 департамент архітектури та містобудування Запорізької МР повідомив ТОВ “Металург-Кредо», що питання про передачу в оренду земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для розташування будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу з розвитку водного туризму вже розглядалось департаментом та було підготовлено лист в якому повідомлялось, що вид використання земельної ділянки відповідає містобудівній документації на місцевому рівні з урахуванням існуючиїх планувальних обмежень містобудівного характеру.
Листом за вих. від 11.12.23 № 4129/01/01-07/6460 департамент управління активами Запорізької МР повідомив ТОВ “Металург-Кредо», що для вирішення питання оформлення оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:04:040:0072 по вул. Зеленій, 50, останньому потрібно звернутись безпосередньо до власника землі - Запорізької міської ради у встановленому законодавством порядку.
Згідно із заявою за вих. від 06.03.24 № 1, директор ТОВ “Металург-Кредо» Жержерунов О.Ф. звернувся до в.о. міського голови Запорізької МР з проханням передати ТОВ “Металург-Кредо» в оренду строком на 49 років земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 (кадастровий № 2310100000:04:040:0072) загальною площею 6,1992 га, вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу з розвитку водного туризму).
В заяві за вих. від 06.03.24 № 1 вказано (дослівно): «Товариство з обмеженою відповідальністю “Металург-Кредо» (надалі - ТОВ “Металург-Кредо», Товариство), є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, що до 2014 року знаходилося на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:039:0009 (надалі за текстом - земельна ділянка) загальною площею 11,2900 га. У 2014 році після поділу вищевказаної земельної ділянки на три окремі земельні ділянки визнано, що об'єкти нерухомості, які належать ТОВ “Металург-Кредо»на праві власності, розташовуються на земельній ділянці загальною площею 6,1992 газ кадастровим номером 2310100000:04:040:0072. Вищезазначене нерухоме майно (нежитлові приміщення), що розташоване на цій земельній ділянці, Товариство планує використовувати в своїй господарській діяльності, а саме будівництва та обслуговування обєктів рекреаційного призначення (будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу з розвитку водного туризму).».
Листом за вих. від 08.04.24 № 2252/01/01-07/2385 департамент управління активами Запорізької МР повідомив директора ТОВ “Металург-Кредо», що для подальшого розгляду питання передачі в оренду земельної ділянки кадастровий № 2310100000:04:040:0072 по вул. Зеленій, 50, необхідно надати до департаменту довідку державної податкової служби про плату за дану земельну ділянку за останні 5 років.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області за вих. від 10.04.24 № 4552/5/08-01-04-07, при проведенні аналізу інформаційної бази АІС Податковий блок встановлено, ТОВ “Металург-Кредо» (код ЄДРПОУ 35980002) за період 2018-2023 роки не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:04:040:0072.
16.04.24 департамент правового забезпечення Запорізької МР направив ТОВ “Металург-Кредо» вимогу за вих. від 16.04.24 № 01/02-11/1039 про невідкладну сплату належної суми безпідставно збереженої плати за землю (орендна плата за землю), розмір якої становить 3 118 282,17 грн, за користування земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, а саме: за 2018 рік - 489 910,79 грн, за 2019 рік - 489 910,79 грн, за 2020 рік - 489 910,79 грн, за 2021 рік - 489 910,79 грн, за 2022 рік - 538 901,86 грн та за 2023 рік - 619 737,15 грн.
Листом за вих. від 16.01.25 № ІЗ-0014-П департамент (апарат) виконавчого комітету Запорізької МР повідомив директора ТОВ “Металург-Кредо», що у період з 01.01.19 по 31.12.24 сектором реєстрації та обробки кореспонденції відділу діловодства департаменту (апарату) виконавчого комітету Запорізької МР зареєстровано 4 звернення ТОВ “Металург-Кредо». Крім того, повідомлено ТОВ “Металург-Кредо», що листування за 2014-2018 роки знищено за закінченням строку зберігання на підставі актів «Про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню» та «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.15 № 1000/5 (зі змінами).
Запорізькою міською радою до позовної заяви за вих. від 10.06.25 № 02/03.3-20/01551, на підставі рішень Запорізької МР № 7 від 30.06.15 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.18 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», додано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПрАТ «Євроазіатська пивна група» (ЄДРПОУ 31797019) земельною ділянкою площею 3067 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 46а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.12.23 по 28.02.25 на загальну суму 2 277 299,30 грн.
Враховуючи те, що як стверджує Запорізька міська рада, ТОВ “Металург-Кредо» користувалось земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, загальною площею 6,1992 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 без достатньої правової підстави, Запорізька МР звернулась до суду з позовними вимогами у цій справі щодо відшкодування відповідачем позивачу безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді несплаченої орендної плати за землю у розмірі 3 077 456,28 грн у відповідності до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України.
У свою чергу, ТОВ “Металург-Кредо» звернулось до Господарського суду Запорізької області із зустрічними позовними вимогами щодо стягнення із Запорізької міської ради на свою користь шкоди завданої діловій репутації ТОВ “Металург-Кредо» у розмірі 300 000,00 грн.
В обґрунтування вказаної зустрічної позовної заяви представник ТОВ “Металург-Кредо» зазначає наступне (дослівно):
«… ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" бажаючи укласти договір оренди землі за адресою м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, яку планував використовувати у своїй господарській діяльності, а саме для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу з розвитку водного туризму) протягом десяти років звертався за отриманням в оренду земельної ділянки, проте Відповідачем (Запорізькою міською радою) в порушення норм законодавства не виявляв жодного наміру та намагання до укладання договору оренди та під різними формальностями прямо ухилявся від будь-яких дій щодо укладення договору. Наприклад, в листі від 11.12.2023 р. Директор Департамента управління активами Запорізької міської ради пропонує для вирішення питання укладання договору оренди «звернутись безпосередньо до власника землі - Запорізької міської ради» (хоча звернення «Металург- Кредо» й було адресовано Запорізькій міській раді!); у своєму листі від 08.04.2024 р. Директор Департаменту управління активами Запорізької міської ради повідомляє, що «для подальшого розгляду питання передачі в оренду земельної ділянки Вам необхідно надати до департаменту довідку державної податкової служби про плату за дану земельну ділянку за останні п'ять років», хоча жодними нормативними документами така вимога не передбачена!
Незважаючи на багаторічну бездіяльність та фактичне ігнорування суб'єкта господарювання 16.04.2024р. Запорізькою міською радою було направлено на адресу ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" претензію про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна з вимогою сплатити 3077456 грн., а 13.12.2024 р. подано позов про повернення безпідставно набутого майна, в якому стверджується, що оскільки ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, то Запорізька міська ради є «потерпілим» і «неотримані Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення ЕСПЧ «виправдане очикування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади м. Запоріжжя». Внаслідок багаторазової неявки Запорізької міської ради у судове засідання позов по справі 908/3238/24 залишили без розгляду (при цьому судові витрати у сумі 36 929 грн. були понесені місцевим бюджетом, який наповнюється зокрема завдяки суб'єктам господарювання і не призначений для подання безпідставних позовів і неявки у судові засідання).
Проте 10.06.2025 р. Запорізькою міською радою знов був поданий такий сааме необгрунтований позов до ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" знов із безпідставними вимогами в сумі 3077456 грн., щодо доходів від користування земельною ділянкою договір оренди за якою не укладений, не підтвердженими жодними фактичними даними та з порушенням процесуальних норм і невірним застосуванням норм матеріального права. В якості забезпечення позову за заявою Запорізької міської ради на майно ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" був накладений арешт.
Таким чином, зволікаючи та безпідставно не укладаючи договір оренди Відповідач (Запорізька міська рада) діє фактично, як управнена сторона, користуючись своїм правом вирішувати господарську долю права користування земельною ділянкою (надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування), проте при подачі позову, задля співпадіння із існуючими позиціями судових інстанцій Запорізька міська рада заявляє, що є «потерпілим» і в нєї були «виправдані очікування» на орендну плату. Ці твердження є безпідставними та такими, що нічим не підтверджуються.
ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" вважає, що такими діями Відповідача (Запорізької міської ради) було заподіяно шкоду діловій репутації, престижу та підриву довіри до діяльності ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО".
Внаслідок протиправних дій органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради, а саме: вимагання сплати нібито отриманих ТОВ «Металург-Кредо» доходів, та нарахування всупереч нормам законодавства сум недоотриманих доходів від безпідставно набутого майна, з подальшим вимаганням, направленням та заявленням вимог, претензій, поданням позовної заяви по справі № 908/1772/25 із протиправними вимогами до ТОВ «Металург-Кредо», арештом майна суб'єкта господарювання згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.06.2025 року по справі № 908/1772/25, як наслідок, виникнення відповідної інформації про наявність спору стосовно стягнення заборгованості на сайті судової влади та відповідних ухвал на сайті Єдиного реєстру судових рішень, за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/128098689), діловій репутації відповідача було завдано значної та невідворотної шкоди. Слід зазначити, що ТОВ «Металург-Кредо» десятиріччями здійснюючи свою діяльність не мало жодних судових спорів щодо стягнення заборгованості.
Кожен рік відповідач ретельно дотримувався першокласних стандартів ведення господарської діяльності, не допускаючи жодної хибної дії чи сумнівного правочину: кожен договір, кожний платіж, кожне призначення чи будь-який інший правочин ретельно перевірявся на предмет відповідності нормам законодавства та правилам ділового обороту.
Відсутність будь-яких судових спорів легко перевіряється реєстром судових рішень, а відсутність податкових зобов'язань підтверджується Витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску, та знімком екрану з бухгалтерської програми M.E.DOC (що додаються).
Тим більш вразливою є ділова репутація того суб'єкта господарської діяльності, який роками плекає свою репутацію та відмовляється від сумнівних чи неналежних правочинів. Таким чином, протиправне нарахування сум недоотриманих доходів від безпідставно набутого майна, в супереч нормам законодавства, подання позову з необґрунтованими вимогами про стягнення з ТОВ "Металург-Кредо", доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.18 по 31.12.23 в розмірі 3 077 456,28 грн, що легко перевіряється в реєстрі судових рішень, зашкодило збереженню недоторканості та чистоти ділової репутації відповідача та унеможливило посилатись на відсутність судових спорів перед клієнтами, контрагентами, діловими партнерами, та підприємствам.
При цьому вражає та шкодить саме повна неповага та ігнорування норм закону, який прямо встановлює що,
- за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 року № 3050-IX, яким було внесено зміни у п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
- орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку ( підпункт 11 пункту 1 Постанови КМУ №634).
Тобто, твердження Запорізької міської ради щодо наявного права очикувати на доходи, а відповідно і стягувати їх з ТОВ "Металург-Кредо" за сплату за землю є неправдивими та необґрунтованими.
Користуючись владними повноваженнями, замість вирішення питання укладання договору оренди, вимагаючи сплати коштів, ініціюючи численні судові процеси, що потягли накладання арешту та внесення відповідних відомостей до реєстру судових рішень, такими діями Запорізька міська рада завдала шкоду бездоганній діловій репутації ТОВ "Металург-Кредо", яку вже не можливо відбілити, так як в судовому реєстрі назавжди при пошуку ТОВ "Металург-Кредо" буде висвічуватись справа про стягнення, тим самим створюючи для ТОВ "Металург-Кредо" шлейф передчасної недовіри, що паплюжить ділову репутацію.
При цьому Запорізька міська рада ігнорує норми а саме п. 3 ст. 8 Господарського кодексу України, які закріплюють, що господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Тобто Господарським кодексом України закріплений принцип, згідно якого орган місцевого самоврядування обмежений у вчиненні господарських правочинів нормами законодавства і не має у цьому контексті вільно тлумачити чи використовувати власні повноваження! Це стосується і свободи договору і інших принципів цивільного законодавства, і саме тому орган місцевого самоврядування зобов'язаний вчиняти відповідні правочини, якщо це передбачено нормами законодавства! Норми ПКУ та Постанови КМУ №634 прямо вказують, що Запорізька міська влада не мала нараховувати орендну плату у відповідний період! Таким чином змістом порушення Запорізької міської ради також є протиправне нарахування, як взагалі так і за період 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року зокрема, плати за землю, та вимагання її сплати, що призвело до внесення відповідних відомостей до сайту судової влади (прінтскрін з сайту судової влади додається) та реєстру судових рішень, що призвело до зниження ділової репутації. Контрагенти ТОВ «Металург-Кредо», звертались до товариства за інформацією щодо можливості укладання договорів та поновлення строків діючих договорів із ТОВ «Металург-Кредо», зокрема просили надати інформацію про відсутність заборгованості з обов'язкових платежів і т. ін. і відповідно отримували негативну інформацію, що беззаперечно завдавало шкоди майновій репутації товариства. Це призвело до шкоди, що виражена у:
•зменшенні кола контрагентів (відмова від співпраці),
•негативному впливі на ділову репутацію,
•невизначеності в плануванні діяльності та прийнятті управлінських рішень
•перешкоди в управлінні товариством;
•неможливості розпоряджатись майном.
Така шкода є об'єктивним наслідком дій органу місцевого самоврядування, які всупереч нормам законодавства безпідставно нарахували плату за землю, вимагали сплати її шляхом подання претензій та позовів, в наслідок чого інформація про наявний спір публічно оприлюднена на сайтах судової влади та єдиному державному реєстрі судових рішень.
Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав особи, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов'язку перед особою - утверджувати та забезпечувати її права. Стаття 1166 ЦКУ встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. …
… ТОВ «Металург-Кредо» вважає, що порушення органом місцевого самоврядування норм законодавства, призвело до незаконного нарахування сумм недоотриманих доходів від безпідставно набутого майна, що в свою чергу призводить до приниження ділової репутації товариства. Тому обґрунтованими є висновки щодо заподіяння органом місцевої влади позивачу моральної шкоди. Керуючись засадами розумності та виваженості, просимо задовольнити заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000, 00 грн., який складається з еквіваленту цінностей, що трансформують шкоду завдану діловій репутації і її приниженню ТОВ «Металург-Кредо» на загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. …».
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1-3 ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов'язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як нак підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. … (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти" (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо первісного позову.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Згідно із ст. 83 Земельного кодексу України (далі ЗК України), землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
В ході розгляду цієї справи представниками сторін не заперечувалось, що власником земельної ділянки площею 6,1992 га з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, є Запорізька МР (код ЄДРПОУ 04053915), тобто позивач за первісним позовом у цій справі.
Доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано.
У відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. «ґ» ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій»).
За змістом ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону, замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Згідно із ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 9 ст. 791 цього Кодексу, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проєктами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проєктами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового №. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» унормовано, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Як свідчать наявні матеріали справи, земельна ділянка площею 6,1992 га з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, відноситься до категорії земель: землі рекреаційного призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: 07.01 - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.06.25 № 432627453, ТОВ “Металург-Кредо» належить з 16.01.14 на праві спільної часткової власності нерухомість літ. А, Б, В, Д, Д(2), Е, Ж, З, И, К, Р, Ф, Ч, а саме: спальний корпус літ. А, інв. № 395, загальна площа 216,6 кв.м.; спальний корпус літ. Б, інв. № 392, загальна площа 214,5 кв.м.; адміністративний корпус літ. В, інв. № 398, загальна площа 82,1 кв.м.; вбиральня літ. Д, загальна площа 10,4 кв.м.; вбиральня літ. Д(2), інв. № 912, загальна площа 12,0 кв.м.; їдальня літ. Е, інв. № 399, загальна площа 325,7 кв.м.; склад літ. Ж, інв. № 403, загальна площа 32,5 кв.м.; овочесховище літ. З, інв. № 400, загальна площа 63,9 кв.м.; пральня-душ літ. И, інв. № 401, загальна площа 169,6 кв.м.; компресорна літ. К, інв. № 392, загальна площа 10,1 кв.м.; гуртожиток літ. Р, інв. № 396, загальна площа 137,1 кв.м.; склад літ. Ф, інв. № 927, загальна площа 118,3 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. Ч, інв. № 914, з реєстраційним № обєкта нерухомого майна 229538423101, загальною площею 1 392,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 49/50 - розмір частки належить ТОВ “Металург-Кредо», а 1/50 - розмір частки належить Носик Ларисі Миколаївні, яка складається з трансформаторної підстанції літ. Ч, інв. № 914, загальною площею 25,7 кв.м.
Державну реєстрацію права власності проведено 16.01.14.
Учасники в процесі розгляду цієї справи не заперечували, що нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, розташоване саме за адресою АДРЕСА_1 .
Судом враховано, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із ст.ст. 1212-1214 ЦК України, за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Земельним кодексом України в ст. 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податок на майно складається з плати за землю.
У пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що податок на майно належить до місцевих податків.
Приписами п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України унормовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у т.ч. право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно із пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Як зазначалось в тексті цього рішення, у відповідності до листа ГУ ДПС у Запорізькій області за вих. від 10.04.24 № 4552/5/08-01-04-07, при проведенні аналізу інформаційної бази АІС Податковий блок встановлено, ТОВ “Металург-Кредо» (код ЄДРПОУ 35980002) за період 2018-2023 роки не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельгу ділянку з кадастровим № 2310100000:04:040:0072.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно із ст. 1212 ЦК України, передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.19 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), від 14.12.21 у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21).
Статтею 1213 ЦК України унормовано, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як слідує з матеріалів цієї господарської справи, договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, площею 6,1992 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, до теперішнього часу (на дату прийняття процесуального рішення по суті спору) не укладено.
Докази зворотнього в матеріалах справи № 908/1772/25 відсутні і суду не надані.
Суд зазначає, що у випадку наявності підстав вважати про ухилення Запорізької міської ради від укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки, відповідач за первісним позовом у цій справі (ТОВ) не був позбавлений права (можливості) звернутись до суду з відповідним позовом з метою захисту своїх оспорюваних чи порушених прав чи інтересів щодо укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки.
Поряд з цим, ТОВ «Металург-Кредо» не надало суду доказів у справі 908/1772/25 щодо його (товариства) звернення з відповідним позовом до суду з вимогами до Запорізької МР (наприклад, але не виключно … про зобов'язання останньої укласти договір оренди земельної ділянки в редакції ТОВ «Металург-Кредо» з метою захисту прав чи законних інтересів такого ТОВ).
Крім того, судом також прийнято до уваги те, що у випадку неналежного виконання своїх обов'язків з боку Запорізької міської ради, якщо такі обставини дійсно мали місце і вказане підтверджено відповідним рішенням суду, яке, наприклад, набрало законної сили, але в рамках справи № 908/1772/25 суду на надано, вказане не є підставою для звільнення ТОВ «Металург-Кредо» від обов'язку сплачувати грошові кошти за користування сформованою земельною ділянкою зазначеною в тексті цього рішення.
А тому, як наслідок, з підстав наведених вище в тексті цього рішення, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Металург-Кредо» не вчинено всі визначені чинним законодавством України дії щодо укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки.
Судом прийнято до уваги те, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.
Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ «Металург-Кредо», не може бути визнане як її самовільне використання. Однак, не надає права на її безоплатне використання та не є підставою для звільнення ТОВ «Металург-Кредо» від обов'язку сплачувати орендну плату власнику за користування сформованою земельною ділянкою.
Як встановлено судом, Запорізькою міською радою до позовної заяви за вих. від 10.06.25 № 02/03.3-20/01551, на підставі рішень Запорізької МР № 7 від 30.06.15 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.18 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», додано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПрАТ «Євроазіатська пивна група» (ЄДРПОУ 31797019) земельною ділянкою площею 3067 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 46а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.12.23 по 28.02.25 на загальну суму 2 277 299,30 грн.
При цьому, Запорізька МР звернулась до господарського суду в рамках цієї справи № 908/1772/25 з вимогами щодо стягнення недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Металург-Кредо» земельною ділянкою площею 6,1992 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.18 по 31.12.23 у розмірі 3 077 456,28 грн.
Запорізькою міською радою до матеріалів позовної заяви за вих. від 10.06.25 № 02/03.3-20/01551 додано витяг № НВ-2300038632024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.03.24 щодо земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, нормативна грошова оцінка якої становить 21 711 458,16 грн.
З приводу застосування нормативної грошової оцінки землі суд зазначає наступне.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18 Закону України “Про оцінку землі»).
За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України “Про оцінку землі»).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які містяться у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі “реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.05.20 у справі № 922/2843/19, від 02.06.20 у справі № 922/2845/19, від 07.07.20 у справі № 922/3208/19, від 07.09.20 у справі № 922/3671/19, від 28.09.20 у справі № 922/4073/19, від 02.06.21 у справі № 904/2269/19, від 09.12.21 у справі № 922/4264/20.
Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору (постанова Верховного Суду від 01.03.23 справі № 751/1543/19).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цьому витязі, є обов'язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов.
Використовуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки за Витягом № НВ-2300038632024 від 14.03.2024, значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період з 2018 по 2023, рішення Запорізької міської ради № 6 від 30.06.25 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», № 7 від 30.06.15 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» та № 26 від 28.11.18 «Про встановлення розміру орендної плати за земля», судом самостійно здійснено вірність розрахунку (наведеного в тексті первісного позову за вих. від 10.06.25 № 02/03.3-20/01551 у цій справі) недоотриманих доходів Запорізькою МР за фактичне користування ТОВ «Металург-Кредо» земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, площею 6,1992 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.18 по 31.12.23, а саме:
- з 01.01.23 по 31.12.23: 21 711 458,16 грн (НГО)/1,051 (коофіціент індексації) х 3 % (розмір орендної плати) = 619 737,15 грн;
- 01.01.22 по 31.12.22: 20 657 905,00 грн (НГО)/1,15 (коофіціент індексації) х 3 % (розмір орендної плати) = 538 901,87 грн;
- 01.01.21 по 31.12.21: 17 963 395,65 грн (НГО)/1,1 (коофіціент індексації) х 3 % (розмір орендної плати) = 489 910,79 грн;
- з 01.01.20 по 31.12.20: 16 330 359,68 грн (НГО)/1,0 (коофіціент індексації) х 3 % (розмір орендної плати) = 489 910,79 грн;
- з 01.01.19 по 31.12.19: 16 330 359,68 грн (НГО)/1,0 (коофіціент індексації) х 3 % (розмір орендної плати) = 489 910,79 грн;
- з 01.01.18 по 31.12.18: 16 330 359,68 грн (НГО)/1,0 (коофіціент індексації) х 3 % (розмір орендної плати) = 489 910,79 грн.
Всього: 3 118 282,18 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Металург-Кредо» власного контррозрахунку суду не наддав та в матеріалах справи № 908/1772/25 такий розрахунок відсутній.
Перевіривши розрахунок позивача судом враховано наступне.
Положення ст. ст. 1212-1215 ЦК України визначають такий позадоговірний спосіб захисту права власності як кондикція.
Кондикційний позов - це вимога повернення безпідставно набутого або збереженого особою у себе майна за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) або якщо правова підстава згодом відпала.
Якщо тлумачити приписи ст. 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов'язком (зменшення обов'язку).
Вказаної думки дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.10.21 у справі № 910/17324/19 та від 09.11.21 у справі № 905/1680/20).
За змістом норм цивільного та земельного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Вказаної думки також дійшов Верховний Суд у постанові від 23.04.25 у справі № 629/4628/16-ц).
Із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Вказаної думки також дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.22 у справі № 922/2060/20).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень ст. ст. 1212- 1214 ЦК України, за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення такого спору.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду викладеній у постанові від 05.08.22 у справі № 922/2060/20.
Відповідно до Закону України № 540-ІХ від 30.03.20 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» змінено пункт 524 розділу 10 Податкового кодексу України, а саме: … не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому, платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
У разі, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов'язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов'язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.
При цьому, у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов'язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.
Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов'язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов'язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов'язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов'язання за такий період.
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.
Законом України від 15.03.22 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.22, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14 відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 11.04.23 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно, який набрав чинності 06.05.23, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема абз. 1 вказаного пункту встановлював наступне: «За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції чинній з 06.05.23 свідчить про те, що тимчасово, на період з 01.03.22 по 31.12.22, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.24 у справі № 620/5747/23).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.22 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.22.
На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.22 за №1668/39004).
Відповідно до вказаного Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350), станом на момент набрання чинності Законом України від 11.04.23 № 3050-IX, віднесена до території активних бойових дій з 12.03.22 по 31.12.22.
При цьому, суд наголошує, що Верховний Суд у постанові від 27.04.21 у справі № 922/2378/20, з урахуванням системного аналізу змісту п. 10.1.1 ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, ст. ст. 40, 41, п. 265.1.3 ст. 265 ПК України, виснував, що: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України".
Вказаної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.08.22 у справі № 922/2060/20.
Судом у справі № 908/1772/25 встановлено, що ТОВ «Металург-Кредо» належить майно на праві власності, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, площею 6,1992 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, яка не оформлена та не зареєстрована і використовується товариством без достатньої правової підстави (відсутній договір оренди вказаної земельної ділянки).
Отже, зазначені вище положення Закону підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, а у даному випадку згідно положень ст. ст. 1212-1215 ЦК України спосіб захисту позивача за первісним позовом визначається як позадоговірний спосіб захисту права власності, тобто як кондиційний спосіб захисту. А тому, Закон України № 540-ІХ від 30.03.20 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 15.03.22 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» в даному випадку не застосовується.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.07.25 у справі № 908/1196/24.
Таким чином, суд у справі № 908/1772/25 погоджується із доводами позивача стосовно того, що несплата ТОВ «Металург-Кредо» орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору призвела до недоотримання Запорізькою МР належних йому грошових коштів у вигляді орендної плати.
Крім того, судом визнаються обґрунтованими доводи Запорізької МР про те, що не повернення ТОВ «Металург-Кредо» у цій справі Запорізькій МР безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької МР в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.
Тим більше, стосовно того, що наведене у викладеному вище абзаці рішення є особливо актуальним в час, коли в державі Україна в цілому та в Територіальній громаді м. Запоріжжя Запорізької області безпосередньо, тобто області, яка є прифронтовою областю (близько 25 кілометрів від лінії бойових дій), продовжується дія режиму воєнного стану; територіальній громаді, яка постійно на протязі біше 3 років знаходиться під обстрілами держави агресора.
У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.23 у справі № 357/8975/20 викладено правові висновки про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.18 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними.
Разом з тим, для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).
ТОВ «Металург-Кредо» не надало суду доказів сплати позивачу недоотриманих грошових коштів, або правомірності своїх дій (бездіяльності) щодо такої не сплати.
А тому, як наслідок, з підстав наведених в тексті цього рішення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 3 077 456,28 грн, оскільки сума заборгованості, яка заявлена Запорізькою МР, є меншою ніж розрахова судом.
Наведене вище в тексті цього рішення спростовує всі доводи ТОВ «Металург-Кредо» щодо правових підстав для відмови у задоволенні первісного позову у цій справі. У тому числі, посилання відповідача на те що:
- Запорізькою МР не визначено на якій саме ділянці з кадастровим номером знаходиться майно ТОВ «Металург-Кредо», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50;
- Запорізькою МР не надано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Металург-Кредо» земельною ділянкою площею 6,1992 га розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50;
- Запорізькою МР не правильно використано відсоткову ставку розміру орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Також, через необґрунтованість і безпідставність, судом відмовляється ТОВ «Металург-Кредо» в задоволенні клопотання викладеного у прохальній частині відзиву за вих. від 02.07.25 на позовну заяву щодо застосування строку позовної давності до вимог заявлених Запорізькою міською радою.
Судом враховано, що представниками ТОВ «Металург-Кредо» жодним чином не обґрунтовано своє клопотання щодо застосування строку позовної давності до вимог заявлених Запорізькою міською радою.
Так, зокрема, судом встановлено, що Запорізька міська рада в межах цієї справи звернулась до Господарського суду Запорізької області 10.06.25 з вимогами до ТОВ «Металург-Кредо» про стягнення з останнього 3 077 456,28 грн доходу отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.18 по 31.12.23.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), з 12.03.20 на всій території України установлено карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи, щодо протидії поширенню респіраторної хвороби COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України від 17.03.20 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30.03.20 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», в розділі «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Також доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений постановою КМУ від 27.06.23 № 651 з 24 год 00 хв 30 червня 2023 року.
Зазначеними постановами Кабінету Міністрів України передбачено продовження на всій території України режиму надзвичайної ситуації до 30.06.23, а також продовжено на всій території України дію карантину через COVID-19 до 30.06.23.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …, який був неодноразово продовжений Указами Президента України та іншими законодавчими актами та діє на час ухвалення процесуального рішення у справі № 908/1772/25.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.22 № 2120-IX, в розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що строки визначені ст. 257 ЦК України були продовжені на час карантину та на період військового стану. А тому, строк позовної давності у даному випадку не закінчився.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.20 у справі № 18/266 та спростовує твердження відповідача за первісним позовом у цій справі щодо пропущення строку на звернення до суду та застосувати строк позовної давності до заявлених Запорізькою міською радою вимог у цій справі.
Тобто, твердження товариства щодо наявного права міської ради очікувати на доходи, а відповідно і стягувати їх з ТОВ "Металург-Кредо" за сплату за землю є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо зустрічного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 32 Конституції України унормовано, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
У відповідності до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Отже, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Положеннями ч. 1 ст. 200 ЦК України визначено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про інформацію», основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Статтею 4 Закону України «Про інформацію» унормовано, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Згідно із приписами ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частинами 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Статтею 27 Закону України «Про інформацію» передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Частиною 1 ст. 94 ЦК України унормовано, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа, як учасник суспільних відносин.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно із ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Сторона повинена довести факт поширення інформації іншою стороною, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Тобто, для розгляду даної категорії справ, необхідно встановити: чи мало місце поширення стороною інформації; чи стосувалася поширена інформація сторони; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав сторони.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Як вказано у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.09 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - постанова Пленуму № 1), під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно із ч. ч. 4-7 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (ч. 4). Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний (ч. 5). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", має право на відповідь (ч. 6). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7).
Пунктами 18, 19 постанови Пленуму № 1 визначено, що, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відмінну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч. 1 ст. 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (ст. 37 Закону України «Про пресу», ст. 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.03.05 у справі "Українська Прес-Група проти України" вказав (пункт 41 рішення), що у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.
Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши матеріали справи № 908/1772/25 судом встановлено, що звернення Запорізької міської ради з позовом до суду з вимогами щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Металург-Кредо», у відповідності до Конституції України (яка є нормрою прямої дії) та чинного законодавства, є правом особи та не може вважатись таким, що порочить ділову репутацію ТОВ «Металург-Кредо».
Отже, враховуючи, що звернення Запорізької міської ради до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до ТОВ «Металург-Кредо» є правом особи на звернення до суду, то таке право не може вважатись як недостовірна інформація, яка порочить ділову репутацію товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.06 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.10 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З урахуванням наведенного, суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
А тому, як наслідок, судом відмовляється у задоволені зустрічної позовної заяви повністю. Тим більше, з урахуванням того, що позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано суму заявленої до стягнення завданої шкоди діловій репутації.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається за первісним позовом на ТОВ «Металург-Кредо».
За зустрічним позовом у відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України, п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням змісту заявлених позовних вимог розподіл судових витрат за правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 180, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Металург-Кредо» (69096, м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50, код ЄДРПОУ 35980002) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) - дохід отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.01.18 по 31.12.23 у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 2310100000:04:040:0072, площею 6,1992 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 у розмірі 3 077 456 (три мільйона сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн 28 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Металург-Кредо» (69096, м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50, код ЄДРПОУ 35980002) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915 - 36 929 (тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 47 коп. судового збору Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.10.2025.
Суддя В.Л. Корсун