вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.10.2025м. ДніпроСправа № 927/816/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури м. Корюківка в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області м. Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» м. Павлоград
про стягнення суми у розмірі 16680грн, пені у розмірі 2698грн49коп. та штрафу у розмірі 834грн.
Без участі представників учасників справи
СУТЬ СПОРУ: Керівник Корюківської окружної прокуратури м. Корюківка в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» з позовом про стягнення суми у розмірі 16680грн, пені у розмірі 2698грн49коп. та штрафу у розмірі 834грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на порушення відповідачем зобов'язань з поставки товару на підставі договору про закупівлю №СК4/139-Т від 20.02.2024.
Прокурор повідомив, що на виконання договору про закупівлю №СК4/139-Т від 20.02.2024 позивач платіжними інструкціями від 04.03.2024 №60, від 01.04.2024 №111, від 23.05.2024 №198, від 05.07.2024 №284, від 08.07.2024 №285, від 08.08.2024 №339, від 24.09.2024 №402, від 11.10.2024 №456 перерахував відповідачу 190825грн. В свою чергу, відповідач повинен був передати покупцю товар на АЗС постачальника(відповідача) шляхом заправки автомобілів покупця (позивача) при пред'явлення довіреними особами покупця скретч-карти.
Прокурор вказав, що відповідач виконав свої обов'язки з поставки товару за договором №СК4/139-Т від 20.02.2024 частково. За розрахунками прокурора вартість непереданого відповідачем товару становить 100 літрів бензину А-95 на суму 5350грн (8 талонів номіналом 10 літрів та 1 талон номіналом 20літрів за ціною 53грн50коп.) та 220 літрів дизельного пального на суму 11330грн (22 талонів номіналом 10 літрів за ціною 51грн50коп.).
Прокурор зазначив, що позивач направляв на адресу відповідача претензію від 05.02.2025 №09/359 та вимагав негайно припинити порушення умов договору №СК4/139-Т від 20.02.2024, а також забезпечити належне його виконання.
На підставі пункту 7.2 договору №СК4/139-Т від 20.02.2024 прокурор нарахував та заявив до стягнення:
- пеню у розмірі 2698грн49коп. за період 18.12.2024-03.07.2025;
- 5% штраф у розмірі 834грн. за період з 17.01.2025 - 03.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.08.2025 у справі №927/816/25 суд передав позов керівника Корюківської окружної прокуратури м. Корюківка в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» про стягнення суми у розмірі 16680грн, пені у розмірі 2698грн49коп. та штрафу у розмірі 834грн за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області з посиланням на частину 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 22.09.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 22.09.2025 о 20:04. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 08.10.2025 включно.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлені частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:
1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;
2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;
3) наявність/відсутність компетентного суб'єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;
4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб'єктом владних повноважень (у разі його наявності).
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 визначено, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.
“Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій", у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання на адресу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області запитів у порядку статті 23 Закону України «"Про прокуратуру» щодо вжиття заходів претензійно-правового характеру щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» заборгованості за договором про закупівлю №СК4/139-Т від 20.02.2024; щодо звернення з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тенегія» коштів та штрафних санкцій за непоставлене пальне (запити №51-77-955вих-25 від 12.03.2025, №51-77-1227вих-25 від 28.03.2025).
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області листом від 24.03.2025 №15/844 з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді надала копію претензії до ТОВ «Тенегія» та розрахунок заборгованості, пені та штрафних санкцій за договором №СК/923-Т від 11.12.2024.
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області листом від 09.04.2025 №09/1056 повідомила про те, що інспекція з позовом про стягнення з ТОВ «Тенегія» коштів та штрафних санкцій за непоставлені бензин і дизельне паливо не зверталась і не заперечує щодо звернення з позовом в інтересах інспекції прокуратурою.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).
Листом від 11.07.2025 №51-77-2931вих-25 Корюківська окружна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» про намір подати відповідний позов.
Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, у тому числі, шляхом звернення до суду.
При зверненні з позовом прокурор дотримався вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України “Про прокуратуру», визначив уповноважений орган влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивача.
Оскільки інтереси держави до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.
Між Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (далі - продавець) укладений договір про закупівлю від 20.02.2024 №СК4/139-Т (далі - договір від 20.02.2024).
Відповідно до пунктів 1.1-1.3, 3.1 договору від 20.02.2024 продавець прийняв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця товар у необхідній кількості та належної якості за визначеним предметом: Бензин А-95(Євро 5) (код за ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти) (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити такий товар.
Найменування (асортимент), кількість, та ціна товару визначаються у Специфікації товару (далі - додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною договору.
Постачання палива здійснюється із використанням талонів/скретч-карток номіналом 10л, 20л, через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), визначених у Переліку стаціонарних АЗС у м. Чернігові, Чернігівській області та по всій території України, крім тимчасово окупованих територій з наданням підтвердних на цю операцію документів (касових чеків).
Загальна ціна договору визначається відповідно до Специфікації товару (додаток 1 до договору) та становить 191100грн00коп., у тому числі ПДВ 31850грн, у разі якщо продавець є платником ПДВ.
Пунктом 4.1 договору від 20.02.2024 встановлено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.
У пункті 4.2 договору від 20.02.2024 вказано, що розрахунки здійснюються шляхом оплати покупцем товару по факту його поставки після пред'явлення продавцем документів (оформлених відповідно до чинного законодавства України): рахунку; накладних.
Розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі.
Відповідно до пунктів 5.1-5.4 договору від 20.02.2024 поставка товару здійснюється на умовах FCA (в редакції Інкотермс - 2010 року) - завантаження в автомобільний транспорт покупця з резервуарів АЗС продавця у м. Чернігові, Чернігівській області та по всій території України, крім тимчасово окупованих територій.
При цьому право на отримання товару покупець набуває після отримання від продавця, талонів/скретч-карток, що містять інформацію про найменування продавця, вид, кількість нафтопродуктів, які можна отримати при їх пред'явленні оператору АЗС, а також термін їх дії.
Передавання продавцем талонів/скретч-карток здійснюється уповноваженому представнику покупця протягом 2 (двох) днів з моменту отримання письмової чи усної (з подальшим письмовим підтвердженням) заявки від покупця за умови надання останнім належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Заявка передається через факс, поштою, або через представника продавця.
Продавець має право відмовитись від передачі покупцю талонів/скретч-карток у разі ненадання останнім довіреності, зазначеної в пункті 5.2 договору. Сторони погоджуються з тим, що в такому випадку порушення терміну поставки талонів/скретч-карток відбулось з вини покупця.
На підставі наданої довіреності продавець передає покупцю талонів/скретч-карток, виписує та надає покупцю рахунок, накладну на поставлений товар.
Пунктами 6.1, 6.3 договору від 20.02.2024 встановлено, що покупець зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар; приймати поставлений товар у порядку та строки, визначені договором.
Продавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити відпуск товару в асортименті, кількості та у строки, встановлені в договорі; забезпечити відпуск товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 договору.
Згідно з пунктом 10.1 договору від 20.02.2024 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань за переданий товар до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії договору.
У додатку №1 специфікації до договору від 20.02.2024 сторони узгодили поставку товару: Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 3400 літрів на загальну суму 166600грн, з ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5) у кількості 500 літрів на загальну суму 24500грн, з ПДВ.
У додатковій угоді №1 від 01.04.2024 сторони узгодили внести зміни до п.1.2 додатку №1 та викласти в наступній редакції: Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 2980 літрів на загальну суму 149000грн, з ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5) у кількості 450 літрів на загальну суму 22500грн, з ПДВ.
У додатковій угоді №2 від 03.04.2024 сторони узгодили внести зміни до п.1.2 додатку №1 на залишкову кількість та викласти в наступній редакції: Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 2400 літрів на загальну суму 122400грн, з ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5) у кількості 450 літрів на загальну суму 22950грн, з ПДВ.
У додатковій угоді №3 від 05.07.2024 сторони узгодили внести зміни до п.1.2 додатку №1 на залишкову кількість та викласти в наступній редакції: Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 2120 літрів на загальну суму 113420грн, з ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5) у кількості 450 літрів на загальну суму 22950грн, з ПДВ.
У додатковій угоді №4 від 24.09.2024 сторони узгодили внести зміни до п.1.2 додатку №1 на залишкову кількість та викласти в наступній редакції: Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 960 літрів на загальну суму 51360грн, з ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5) у кількості 250 літрів на загальну суму 12875грн, з ПДВ.
У додатковій угоді №5 від 22.10.2024 сторони узгодили внести зміни до п.1.2 додатку №1 та викласти в наступній редакції: Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 400 літрів на загальну суму 19600грн, з ПДВ; Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 520 літрів на загальну суму 26000грн, з ПДВ; Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 360 літрів на загальну суму 18360грн, з ПДВ; Бензин А-95 (Євро 5) у кількості 1940 літрів на загальну суму 103790грн, з ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5) у кількості 200 літрів на загальну суму 10200грн, з ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5) у кількості 250 літрів на загальну суму 12875грн, з ПДВ. Загальна ціна договору п.3.2 становить 190825грн, з ПДВ.
Платіжними інструкціями від 04.03.2024 №60 на суму 19600грн, від 01.04.2024 №111 на суму 26000грн, від 23.05.2024 №198 на суму 18360грн, від 05.07.2024 №284 на суму 14855грн, від 08.07.2024 №285 на суму 8025грн, від 08.08.2024 №339 на суму 39750грн, від 24.09.2024 №402 на суму 38655грн, від 11.10.2024 №456 на суму 25580грн. на виконання умов договору від 20.02.2024 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 190825грн
У свою чергу, відповідач передав позивачу скретч-картки:
- на 400 літрів Бензин А-95 на загальну суму 19600грн з ПДВ за видатковою накладною від 01.03.2024 №0004/0000330;
- на 520 літрів Бензин А-95 на загальну суму 26000грн з ПДВ за видатковою накладною від 01.04.2024 №0004/0000578;
- на 360 літрів Бензин А-95 на загальну суму 18360грн з ПДВ за видатковою накладною від 22.05.2024 №0004/0001016;
- на 230 літрів Бензин А-95 на загальну суму 12305грн з ПДВ та на 50 літрів Дизпаливо на загальну суму 2550грн з ПДВ за видатковою накладною від 05.07.2024 №0004/0001352;
- на 150 літрів Бензин А-95 на загальну суму 8025грн з ПДВ за видатковою накладною від 08.07.2024 №0004/0001367;
- на 600 літрів Бензин А-95 на загальну суму 32100грн з ПДВ та на 150 літрів Дизпаливо на загальну суму 7650грн з ПДВ за видатковою накладною від 08.08.2024 №0004/0001604;
- на 530 літрів Бензин А-95 на загальну суму 28355грн з ПДВ та на 200 літрів Дизпаливо на загальну суму 10300грн з ПДВ за видатковою накладною від 24.09.2024 №0004/0001964;
- на 430 літрів Бензин А-95 на загальну суму 23005грн з ПДВ та на 50 літрів Дизпаливо на загальну суму 2575грн з ПДВ за видатковою накладною від 22.10.2024 №0004/0002162.
Прокурор зазначив, що відповідач свої зобов'язання з постачання придбаного позивачем палива перестав виконувати з 18.12.2024 та станом на даний час позивачу відмовляють у відпуску пального.
Прокурор стверджував, що відповідач не передав позивачу замовлений та оплачений товар у розмірі:
- 100 літрів бензину А-95 на суму 5350грн (за 8 талонами номіналом 10 літрів та 1 талону номіналом 20літрів за ціною 53грн50коп);
- 220 літрів дизельного пального на суму 11330грн (за 22 талонами номіналом 10 літрів за ціною 51грн50коп).
Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з поставки товару.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З моменту передання відповідачем за видатковими накладними скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видаткових накладних.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним відповідно до договорів товар.
Умовами договору передбачена можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива. Тобто придбаний позивачем товар за договором у вигляді бензину А-95 та дизпалива фактично перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у повному обсязі виконав зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 05.02.2025 №09/359 з вимогою негайно припинити порушення умов договору №СК4/139-Т від 20.02.2024, а також забезпечити належне його виконання. Відповідач залишив претензію без реагування.
У складених позивачем актах від 04.04.2025, 07.04.2025 була зафіксована відмова відпуску позивачу паливно-мастильних матеріалів на підставі придбаних талонів.
Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі непоставки товару.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 16680грн, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у загальному розмірі 16680грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі пункту 7.2 договору №СК4/139-Т від 20.02.2024 прокурор нарахував та заявив до стягнення:
- пеню у розмірі 2698грн49коп. за період 18.12.2024 - 03.07.2025;
- 5% штраф у розмірі 834грн. за період з 17.01.2025 - 03.07.2025.
Згідно з пунктом 7.2 договору від 20.02.2024, у разі затримки поставки/відпуску товару в обсязі, визначеному покупцем відповідно до пред'явлених на отримання товару талонів/скретч-карток, або заявці на їх отримання в порядку пункту 5 договору, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості непоставленого товару чи вартості товару відповідно до непереданих талонів/скретч-карток за кожен день затримки прострочення поставки товару за договором, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів продавець, додатково, сплачує покупцю штраф у розмірі 5% (п'яти відсотків) від ціни договору, крім випадків, коли товар, вказаний у Специфікації, не постачається покупцю у зв'язку з призупиненням або зняттям товару з реалізації/виробництва. У такому випадку, продавець повинен надати відповідні підтверджуючі документи (рішення суду, акт перевірки контролюючих органів тощо).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до актів від 04.04.2025 та від 07.04.2025 про відмову відпуску товару, складених позивачем, була зафіксована неможливість отримання позивачем паливно-мастильних матеріалів (бензину А-95, дизельного палива) на підставі придбаних талонів.
З урахуванням викладеного, є правомірними вимоги про стягнення пені у розмірі 1274грн99коп. за період 05.04.2025-03.07.2025 за порушення відповідачем обов'язку передати позивачу товар (бензин А-95, дизпаливо) на суму 16680грн. Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1423грн50коп.
Суд перевірив складений прокурором розрахунок 5% штрафу. Розрахунок 5% штрафу виконаний з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильним.
З огляду на матеріали справи суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 16680грн, пені у розмірі 1274грн99коп. та штрафу у розмірі 834грн.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2814грн75коп.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» про стягнення суми у розмірі 16680грн, пені у розмірі 2698грн49коп. та штрафу у розмірі 834грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (ідентифікаційний код 44604267; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99) на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (ідентифікаційний код: 38053846; місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Пантелеймонівська, буд. 12) суму боргу у розмірі 16680грн, пеню у розмірі 1274грн99коп., штраф у розмірі 834грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (ідентифікаційний код 44604267; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99) на користь Чернігівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02910114; місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2814грн75коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1423грн50коп.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова