вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.10.2025 м. ДніпроСправа № 904/4808/25
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 663,92грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" втрати від інфляції у розмірі 441,89грн та 3% річних у розмірі 222,03грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 14.12.2017.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 1 421,52грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/6741/23 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2024 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збір за зберігання вантажу у розмірі 1 529,40грн, плату за охорону вантажу у розмірі 6 364,14грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2024 у справі №904/6827/23 залишено без змін.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 3 % річних у розмірі 222,03грн за період з 31.05.2023 по 02.07.2024 та інфляційні збитки у розмірі 441,89грн за період з червня 2023 року по червень 2024 року.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що спірним договором не визначено строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним документів або наявності спору щодо наданих послуг. Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору. Обставини, встановлені судом у справах № 904/6741/23 та № 904/6827/23, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Тому стягнення здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці. З огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області. За розрахунком відповідача 3% річних складають 16,33грн. Інфляційні втрати, на думку відповідача, нарахуванню не підлягають, оскільки прострочення тривало неповний місяць.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із заперечення відповідача. Позивач вважає, що зобов'язання не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов'язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов'язання між сторонами. Вираховувати період нарахування 3% річних та інфляційних втрат з моменту набрання рішенням законної сили, є помилковим, адже зобов'язання по оплаті боргу виникло не з рішень суду. Ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливлює отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 справу №904/4808/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, другої ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд з метою належного виконання свого процесуального обов'язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов'язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи по суті в межах розумного строку.
Керуючись статтями 2, 13, 114, 176, 232 - 235, 248, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Продовжити розгляд справи №904/4808/25 в межах розумного строку.
Справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвала набирає законної сили - 31.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.М. Євстигнеєва