вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2808/25 (904/3970/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Рибалки Г.Д.
Представники:
Від позивача: Шеін І.В., адвокат.
Від відповідача-1: Демченко С.В., адвокат.
Від відповідача-2: не з'явився.
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м. Дніпро
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське-Естейт", м. Кам'янське
про визнання недійсним договору №07/04/25Б про відступлення права вимоги від 07.04.2025
в межах справи №904/2808/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" , м. Самар
до боржника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро
про визнання банкрутом
21.07.2025 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вх.№837/25 від 21.07.2025) до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське-Естейт" про визнання недійсним договору №07/04/25Б про відступлення права вимоги від 07.04.2025.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2808/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2808/25 (904/3970/25).
Ухвалою господарського суду від 28.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
29.07.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 01.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 03.09.2025.
15.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
15.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
02.09.2025 через систему "Електронний суд" від керуючого санацією ПрАТ "СК" ІНГОССТРАХ" Савченко Вячеслава Анатолійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання доступу до матеріалів справи для ознайомлення.
03.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2025 відкладено судове засідання на 23.09.2025.
22.09.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
23.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 відкладено судове засідання на 21.10.2025.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 07.04.2025 року між ТОВ «Сталекс-Груп» (нова назва ТОВ «Кам'янське Естейт») та ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» було укладено Договір №07/04/25Б про відступлення права вимоги від 07.04.2025 року.
Відповідно до п. 1.1. у порядку та на умовах, визначених даним Договором та чинним в Україні законодавством, Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить Первісному кредитору до ТОВ «БОРІВАЖ» (ідентифікаційний код 32307678) («Боржник») в розмірі 143 567 761,52 гривень (сто сорок три мільйони п'ятсот шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят одна гривня 52 копійки), яке виникло на підставі Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016 року з Додатковими угодами від 01.08.2018р., від 29.08.2019р. 05.01.2021р., які укладено між Первісним кредитором ТОВ «БОРІВАЖ», яка ґрунтуються на виконанні Первісним кредитором умов Договору страхування кредитів 16/04/05-1 К від 05.04.2016, який укладено між ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», для погашення зобов'язань ТОВ «БОРІВАЖ» перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», для погашення зобов'язань ТОВ «БОРІВАЖ» перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Кредитним договором № Б038 Г/С від 28.12.2006.
Відповідно до п. 2.1. Договору вбачається, що відступлення прав вимоги здійснюється на платних умовах, згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор зобов'язується сплатити Первісному кредитору компенсацію у розмірі 1 230 970,53 гривень (один мільйон двісті тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 53 копійки), шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Первісного кредитора або в інший спосіб, що не заборонений законодавством України.
Також ОСОБА_1 , зазначає, що Відповідач-1 відступив Відповідачу-2 кредиторську заборгованість у розмірі 143 567 761,52 гривень за 1 230 970,53 гривень, що становить менше 10 % розміру відчужених майнових зобов'язань.
Позивач вважає доводи відповідачів необґрунтованими та стверджує, що даний договір є фіктивним, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, укладений з метою виведення активів ПрАТ "СК "Інгосстрах" та порушує корпоративні права ОСОБА_1 як акціонера ПрАТ "СК ІНГОССТРАХ".
З огляду на викладене ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним Договір відступлення права вимоги № 07/04/25Б від 07.04.2025.
Позиція відповідача-1
У поданому 15.08.2025 відзиві на позов відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
В обґрунтування заявленої позиції ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" зазначає, що розмір визнаних кредиторських вимог тільки 4 черги до ТОВ «Боріваж» становить 5 799 569 023,93грн, тобто розмір відступлених вимог становить приблизно 2,47% від визнаних кредиторських вимог до ТОВ «БОРІВАЖ». Окрім цього окремо внесено до реєстру грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570) в розмірі 4 429 813 536, 15 грн. як забезпечені заставою майна ТОВ "Боріваж" (ідентифікаційний код 32307678), для позачергового задоволення вимог. Предметом застави є належна ТОВ "БОРІВАЖ" частка у статутному фонді ТОВ "Агротермінал Логістік" у розмірі 99,999955 %, загальною заставною вартістю 5 501 636 700,00 грн.
На підставі того, що розмір визнаних грошових вимог до ТОВ "БОРІВАЖ" у процедурі банкрутства в десятки разів перевищує розмір активів боржника, а також те, що єдиний цінний актив перебуває у заставі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», шанс отримати задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника дуже низький.
Внаслідок зазначених обставин ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» було оцінено належним чином шанси отримати задоволення своїх кредиторських вимог у процедурі банкрутства ТОВ «БОРІВАЖ» і тому вважає ціну відступлення права вимоги до ТОВ «БОРІВАЖ» є ринковою.
ПрАТ "СК "Інгосстрах" також зазначено, що звернення ОСОБА_1 як акціонером товариства з позовом про визнання недійсним правочину, яким імовірно завдані збитки товариству є неналежним способом захисту.
Також Відповідач-1 зазначає, що ОСОБА_1 не є стороною оскарженого правочину та вважає, що Позивачем не доведено наявність порушення своїх прав та інтерес внаслідок укладання спірного правочину.
Позиція керуючого санацією ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ"
У поданому 22.09.02025 відзиві на позов арбітражний керуючий Савченко В.А. просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
В обґрунтування заявленої позиції керуючий санацією ПрАТ "СК "Інгосстрах" зазначає, що у поданому позові позивач не довів конкретних фактів порушення його майнових прав та інтересів, також не зазначив, які його права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором.
Також арбітражний керуючий зазначає, що при у спірному Договорі відступлення права вимоги останній не вбачає ознак фраудаторності.
Позиція відповідача-2
У поданому 15.08.2025 відзиві на позов відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
В обґрунтування заявленої позиції ТОВ "Кам'янське-Естейт" зазначає, що після укладення Договору про відступлення ТОВ «КАМ'ЯНСЬКЕ ЕСТЕЙТ», а саме 07.07.2025 року ТОВ «Кам'янське Естейт» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про заміну кредитора правонаступником у справі №904/1926/23.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 року заяву ТОВ "Кам'янське-Естейт" про заміну кредитора правонаступником у справі №904/1926/23 було задоволено.
Таким чином, ТОВ «Кам'янське Естейт» скористалося правовими наслідками, які обумовлені Договором №07/04/25Б про відступлення права вимоги від 07.04.2025 року, та вважає, що спірний правочин не є фіктивним.
Також Відповідач-2 зазначає, що ОСОБА_1 не є стороною оскарженого правочину та вважає, що Позивачем не доведено наявність порушення своїх прав та інтерес внаслідок укладання спірного правочину.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування у даній справі є законність укладених правочинів, наявність порушеного права позивача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж" (ідентифікаційний код 32307678). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевченка В.Є. (свідоцтво №1231 від 24.07.2013). Призначено попереднє засідання суду.
07.04.2025 року між ТОВ «Сталекс-Груп» (нова назва ТОВ «Кам'янське Естейт») та ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ» було укладено Договір №07/04/25Б про відступлення права вимоги від 07.04.2025 року.
Відповідно до п. 1.1. у порядку та на умовах, визначених даним Договором т чинним в Україні законодавством, Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить Первісному кредитору до ТОВ «БОРІВАЖ» (ідентифікаційний код 32307678) («Боржник») в розмір 143 567 761,52 гривень (сто сорок три мільйони п'ятсот шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят одна гривня 52 копійки), яке виникло на підставі Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016 року з Додатковими угодами від 01.08.2018р., від 29.08.2019р. 05.01.2021р., які укладено між Первісним кредитором ТОВ «БОРІВАЖ», яка ґрунтуються на виконанні Первісним кредитором умов Договору страхування кредитів 16/04/05-1 К від 05.04.2016, який укладено між ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», для погашення зобов'язань ТОВ «БОРІВАЖ» перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», для погашення зобов'язань ТОВ «БОРІВАЖ» перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Кредитним договором № Б038 Г/С від 28.12.2006.
Відповідно п. 1.2. Договору сторони погодили, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги до Боржника з усіма іншими грошовими зобов'язаннями та нарахуваннями (інфляційні втрати та відсотки річні ст. 625 Цивільного кодексу України, а також судові витрати сплачені Первісним кредитор у судових провадженнях по стягненню боргів із Боржника), які виникли або виникнуть на підставі права вимоги, що зазначене в п. 1.1.1.
Згідно п. 1.3. Договору вбачається, що первісний кредитор стверджує, що станом на день укладення цього Договору загальний розмір заборгованості ТОВ «Боріваж» перед Первісним кредитором становить 143 567 761,52 гривень (сто сорок три мільйони п'ятсот шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят одна гривня 52 копійки) з яких:
· 41 032 384,44 гривень - основна заборгованість;
· 19 307 121,62 гривень - інфляційне втрати»;
· 83 135 747,46 гривень - штрафні санкції (відсотки річних).
· 92 508,00 гривень судовий збір за подання заяв з кредиторськими вимогами, а також авансування винагороди арбітражного керуючого, у справі № 904/1926/23.
Дана заборгованість визнана господарським судом Дніпропетровської області ухвалами від 24.04.2023, від 07.08.2023 та від 05.08.2024 року у справі № 904/1926/23.
Відповідно до п. 1.4. Договору моментом переходу до Нового кредитора права вимоги від Первісного кредитора зі сплати заборгованості Боржником у розмірі, визначеному в п. 1.3. цього Договору, є момент підписання цього договору.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відступлення прав вимоги здійснюється на платних умовах, згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор зобов'язується сплатити Первісному кредитору компенсацію у розмірі 1 230 970,53 гривень (один мільйон двісті тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 53 копійки), шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Первісного кредитора або в інший спосіб, що не заборонений законодавством України.»
Відповідно до п. 2.2. Договору кінцевий строк/термін сплати компенсації Новим кредитором Первісному кредитору - не пізніше « 01» червня 2026 року включно.
Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що компенсація може бути сплачена Новим кредитором частинами, але у будь-якому разі у повному обсязі у трок, визначений п. 2.2. цього Договору.
07.07.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Кам'янське-Естейт" надійшла заява (вх.№29368/25 від 07.07.2025) про заміну кредитора правонаступником у справі №904/1926/23, в якій заявник просить суд замінити первісного кредитора - ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" (ідентифікаційний код 33248430) на його правонаступника - ТОВ "Кам'янське-Естейт" (ідентифікаційний код 42333730) у справі №904/1926/23.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2025 року заяву ТОВ "Кам'янське-Естейт" про заміну кредитора правонаступником у справі №904/1926/23 було задоволено.
ОСОБА_1 є власником 6912599 штук простих іменних акцій ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ", що складає 7,8552 % статутного капіталу підприємства.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначеною нормою передбачена можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.
Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами першою та третьою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У статті 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.09.2025 у справі №910/14858/23.
Аналізуючи норми статей 3, 15, 16, 203, 215 ЦК України в правовідносинах, що виникають у зв'язку з визнанням недійсним правочину, стороною якого не є позивач (заінтересована особа) суд зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.
Під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено які права позивача порушені відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При цьому, вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
В свою чергу, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Своє право на звернення до суду ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є акціонером ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ».
Позивач зазначає, що як акціонер він намагався скликати загальні збори акціонерів ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ», однак в силу заборони, встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 по справі №910/6025/25 є неможливим проведення загальних зборів акціонерів, що, в свою чергу, позивач вважає порушенням прав акціонерів ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ».
Позивач посилається на те, що укладення Договору про відступлення права вимоги між ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" та ТОВ "КАМ'ЯНСЬКЕ ЕСТЕЙТ" порушує корпоративні права ОСОБА_1 як акціонера ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ".
Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.
Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов'язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.
Господарський суд виснує, що повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17.
Принагідно суд зазначає, що корпоративна завіса є бар'єром, який відокремлює юридичну особу від її учасників та зумовлює неможливість останніх звернутись до суду за захистом прав юридичної особи замість неї (принцип неможливості ототожнення юридичної особи та її членів).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №910/13643/19.
Відповідно до змісту п. 26 рішення від 21.12.2017 у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України» ЄСПЛ зазначив, що за загальним правилом акціонер компанії не може стверджувати, що він є жертвою стверджуваного порушення прав компанії за Конвенцією (рішення у справі «Агротексім та інші проти Греції» від 24.10.1995, п.п. 59-72). Проникнення за «корпоративну завісу» або нехтування правосуб'єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (п. 66).
Таким чином, за загальним правилом акціонер не має право оскаржувати правочини, які укладені товариством.
В свою чергу, ОСОБА_1 не наведено достатніх підстав, які б дозволяли йому, як акціонеру компанії, проникнути за «корпоративну завісу».
При цьому чинним законодавством України прямо передбачено відповідальність посадових осіб товариства за збитки (шкоду) завдані їх діями товариству.
Так, відповідно до положень ст. 90 Закону України «Про акціонерні товариства» Посадові особи товариства, винні у порушенні передбачених цим Законом обов'язків, відповідають за збитки, заподіяні товариству своїми діями або бездіяльністю. У разі якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною. Відшкодування збитків здійснюється за рішенням суду.
Тобто законодавством України чітко передбачено порядок відшкодування збитків, завданих діями посадових осіб товариства.
В даному випадку позивачем не доведено конкретних фактів порушення його майнових прав та інтересів, також не визначено, які права та законні інтереси ОСОБА_1 безпосередньо порушені оспорюваним договором.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янське-Естейт" про визнання недійсним договору №07/04/25Б про відступлення права вимоги від 07.04.2025 в межах справи №904/2808/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" до боржника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання банкрутом - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 31.10.2025.
Суддя С.В. Мартинюк