вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3575/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Мельниченко І.Ф. розглянув заяву: Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс", м. Дніпро
про ухвалення додаткового рішення
у справі
за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 1 113 143,49 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
21.10.2025 від Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (сформована в системі "Електронний суд" 20.10.2025), в якій останнє просить стягнути з відповідача 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. До вказаної заяви долучено докази понесення таких витрат.
Ухвалою від 21.10.2025 господарським судом прийнято до розгляду заяву Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" про ухвалення додаткового рішення, її розгляд вирішено здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу у строк до 29.10.2025 надати письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення не надало, проте, останнє було належним чином повідомлене про розгляд вказаної заяви, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 21.10.2025) до електронного кабінету відповідача 22.10.2025 04:00.
Дослідивши матеріали справи, подану Приватним науково-виробничим підприємством "Техкомплекс" заяву, господарський суд, -
Приватне науково-виробниче підприємство "Техкомплекс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 1 113 143,49 грн., що складають суму заборгованості за договором № 29/9/Б на виконання підрядних робіт від 29.09.2023.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 у справі № 904/3575/25 позовні вимоги задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" 1 113 143,49 грн. - основного боргу та 13 357,72 грн. - судового збору.
Під час ухвалення судом рішення витрати Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" на професійну правничу допомогу судом не розподілялись.
21.10.2025 від Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (сформована в системі "Електронний суд" 20.10.2025), в якій останнє просить стягнути з відповідача 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1399390 від 30.06.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4496 від 04.10.2019; договір про надання правової допомоги адвокатом № 30/6 від 30.06.2025; акт № 1 від 20.10.2025 про виконання адвокатом договору № 30/6 від 30.06.2025; платіжну інструкцію № 658 від 20.10.2025 на суму 20 000,00 грн.
30.06.2025 Приватним науково-виробничим підприємством "Техкомплекс" (далі - клієнт, позивач у даній справі) та адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем (далі - адвокат) укладено договір № 30/6 про надання правової допомоги адвокатом (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору адвокат зобов'язався надати правові послуги клієнту щодо складення, підписання і подання в якості представника клієнта позову до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" сум заборгованості по господарським договорам та супроводження судових справ клієнта в якості його представника у судах, в тому числі в Господарському суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді, та надати інші послуги клієнту, які з ним погоджені, а клієнт - оплатити послуги адвоката за погодженою сторонами їх вартістю. Предметом даного договору також є забезпечення адвокатом захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта, а також представництво адвокатом клієнта у будь-якому статусі: позивача, відповідача, трнтьої особи, тощо
Згідно з пунктом 3.1. гонорар адвоката за послуги, вказані в пункті 1.1. цього договору, та види правових послуг, їх обсяг, вартість та інші умови надання правових послуг можуть додатково узгоджуватися та уточнюватись сторонами в Акті наданих послуг.
Гонорар складається з суми вартості послуг, перелік яких наводиться в Акті про виконання адвокатом цього договору (пункт 3.3.).
Факт надання послуг клієнтові підтверджується відповідним Актом про виконання адвокатом цього договору (надання послуг) (пункт 3.7.).
У пункті 3.8. договору його сторонами узгоджено, що вартість послуг адвоката становить 1 000,00 грн. за одну годину робочого часу адвоката.
Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката. Допускається повна або часткова передоплата послуг адвоката клієнтом (пункт 3.9. договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору останній набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до виконання сторонами зобов'язань за цим договором, але не більше ніж до 31 грудня 2026 року.
20.10.2025 сторонами складено та підписано акт № 1 про виконання адвокатом договору № 30/6 від 30.06.2025, відповідно до якого адвокатом надані, а клієнтом прийняті наступні правові послуги:
- визначення адвокатом правової позиції позивача з наступним складанням тексту позовної заяви у справі № 904/3575/25 та поданням даного позову до суду (11 годин робочого часу адвоката);
- участь адвоката у трьох судових засіданнях у справі № 904/3575/25 в якості представника клієнта (9 годин робочого часу адвоката).
Розмір гонорару адвоката за надані правові послуги, що вказані в цьому акті, становить 20 000,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є гонораром адвоката, тож належить до судових витрат.
На підтвердження оплати наданих послуг згідно з договором № 30/6 від 30.06.2025 позивач надав платіжну інструкцію № 658 від 20.10.2025 на суму 20 000,00 грн.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони.
Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи на підтвердження факту надання правничої допомоги, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, господарським судом встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вартість послуг адвоката є адекватною, доказів на їх завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" суду не надано.
Крім того, враховуючи те, що відповідачем у даній справі не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про те, що справедливою та співмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., яка заявлена до стягнення позивачем.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Фабра Андрія, будинок 4; код ЄДРПОУ 16280214) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Техкомплекс" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЛАМАНА, будинок 17; код ЄДРПОУ 31467942) 20 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено - 31.10.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко