вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3796/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» м. Київ
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» м. Дніпро
про стягнення пені у розмірі 10586918грн37коп, 3%річних у розмірі 3618174грн08коп, інфляційних втрат у розмірі 14454683грн85коп.
представники:
від позивача: Пясецький Д.В. - за дов. від 19.12.2024 №19/12-2024/9, адвокат
від відповідача: Гончаренко І.Б. - за дов. від 27.12.2024 №1Др-143-1224, адвокат
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» з позовом про стягнення пені в розмірі 10586918грн37коп, 3%річних в розмірі 3618174грн08коп, інфляційних втрат в розмірі 14454683грн85коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленого природного газу за договором від 22.03.2022 №101/ПГ-3160-ОГРМ купівлі-продажу природного газу.
Позивач послався на виконання умов договору щодо передачі у власність відповідача природного газу протягом березня - квітня 2022 року на загальну суму 52060313грн84коп. Це підтверджується актами приймання-передачі природного газу №5905 від 31.03.2022 на суму 36135325грн80коп., №5964 від 31.03.2022 на суму 0грн53коп., №5980 від 31.03.2022 на суму 106грн18коп., №7533 від 30.04.2022 на суму 77грн32коп., №7492 від 30.04.2022 на суму 15924804грн, №7483 від 30.04.2022 на суму 0грн01коп.
Позивач повідомив, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/4597/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення заборгованості за договором від 22.03.2022 №101/ПГ-3160-ОГРМ купівлі-продажу природного газу в розмірі 40713788грн32коп. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 у справі №904/4597/23 суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 40713788грн30коп.
Позивач вказав, що станом на 30.05.2025 розмір несплаченої заборгованості дорівнював 37444615грн95коп.
На підставі пункту 6.3 договору від 22.03.2022 №101/ПГ-3160-ОГРМ купівлі-продажу природного газу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 10586918грн37коп. за загальний період з 17.05.2022 по 15.12.2022.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 3618174грн08коп. за період з 17.05.2022 по 30.04.2025, інфляційні втрати в розмірі 14454693грн85коп. за червень 2022року - квітень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 06.08.2025 о 10:30год.
На адресу суду 31.07.2025 надійшла сформована в системі "Електронний суд" заява представника позивача - адвоката Пясецького Д.В. про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 06.08.2025 о 10:30год. у справі №904/3796/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2025 суд задовольнив заяву представника позивача - адвоката Пясецького Д.В. від 31.07.2025 про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 06.08.2025 о 10:30год. у справі №904/3796/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На адресу суду 06.08.2025 надійшов сформований в системі "Електронний суд" відзив відповідача на позовну заяву.
Відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 95% від нарахованої суми (до 529345грн92коп) та зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
Відповідач зазначив, що на даний час АТ «Дніпрогаз» не здійснює господарську діяльність та не отримує дохід від основного виду господарської діяльності, рахунки та майно підприємства арештовані. Додатковий фінансовий тягар у вигляді обов'язкової сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат може призвести до банкрутства підприємства.
Обґрунтовуючи наявність підстав для зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач послався на те, що:
- грошове зобов'язання частково виконане (у розмірі 14615697грн87коп). Це становить 28% від суми основного боргу;
- єдиним джерелом надходження коштів на рахунки товариства була оплата споживачами комунальних послуг. У АТ «Дніпрогаз» відсутні механізми впливу на платіжну дисципліну зазначеної категорії споживачів
- не мав можливості стягнути дебіторську заборгованість із споживачів та деяких контрагентів внаслідок регуляторної політики держави під час воєнного стану та законодавчо встановлених обмежень щодо примусового виконання рішень суду протягом дії ліцензії та розповсюдження умов договору на правовідносини сторін (березень - травень 2023 року). Дебіторська заборгованість підприємства постійно зростала, а прибуток підприємства зменшувався.
- неналежне виконання зобов'язання пов'язане з обставинами, за які жодна із сторін не відповідає (припинення дії ліцензії на розподіл природного газу);
- з 16.01.2023 АТ «Дніпрогаз» (через управителя - АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз») повністю контролюється та управляється державою. Покладення на державу непомірного тягарю у вигляді неустойки під час військового стану є несправедливим;
- під час розгляду справи №904/4597/23 відповідач визнав суму боргу та просив укласти мирову угоду, позивач відмовився укладати мирову угоду;
- неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар. Позивач не надав докази заподіяння збитків внаслідок несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання.
- сума нарахованих 3% річних дорівнює 50% від суми основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 06.08.2025, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання до 30.09.2025.
На адресу суду 06.08.2025 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь на відзив позивача.
Позивач зазначив, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за будь-яких обставин. Виконання умов договору не ставиться в залежність від - виконання зобов'язань третіми особами, зокрема, кінцевими споживачами; відсутності коштів на рахунках, відсутністю господарської діяльності тощо.
Позивач пояснив, що забезпечує природним газом галузі національної економіки і населення та є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ і, як наслідок, відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. Відсутні виключні та достатні підстави зменшення пені.
Позивач просив суд врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24, щодо зменшення судами 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.10.2025.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час розгляду справи, суд установив таке.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/4597/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення суми боргу 40713788грн32коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 у справі №904/4597/23, яке набрало законної сили 20.05.2024, суд частково задовольнив позовні вимоги та присудив до стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу 40713788грн32коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 610706грн82коп.
Рішенням суду було встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - продавець) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 22.03.2022 №101/ПГ-3160-ОГРМ (далі - договір).
Згідно з пунктами 1.1 - 1.4 договору договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222.
На виконання умов постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 (зі змінами) покупець гарантує приєднатися до договору про утворення балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не пізніше кінця місяця укладення цього договору.
Умовою передачі природного газу є приєднання покупця до балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Продавець не розпочинає реалізацію (передачу) природнього газу до моменту вступу покупця до балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим договором.
Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві на умовах цього договору замовлений обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.03.2022 по 30.04.2022 (включно).
Відповідно до підпунктів 2.2.1 - 2.2.3 пункту 2.2. договору загальний обсяг природного газу за цим договором складається з сум загальних обсягів на всі періоди передачі протягом строку дії цього договору, а саме:
- Обсяг І (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених Національною комісією, що здійснює регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) на березень-квітень 2022року, а саме: 7016,190тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також -періоди передачі): березень 2022 року 4869,990тис.куб.м, квітень 2022 року 2146,200тис.куб.м. Всього 7016,190тис.куб.м.
- Обсяг II - обсяг втрат, зумовлених воєнними діями в Україні та понесених у зв'язку із запобіганням / врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, підтверджених операторами газорозподільних систем та оператором газотранспортної системи та погоджується НКРЕКП. Для замовлення необхідного обсягу природного газу для покриття втрат, зумовлених воєнними діями в Україні та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, покупець направляє на електронну та поштову адреси продавця, зазначені у розділі 11 цього договору, відомості щодо необхідного обсягу природного газу в порядку встановленому договором;
- Обсяг ІІІ - обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, за виключенням Обсягу ІІ.
У пункті 2.3 договору вказано, що за розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб.м), приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм рт.ст. (101,325 кПа) і температура - 20°С.
Згідно з пунктами 3.1 - 3.4 договору продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором.
Покупець для замовлення Обсягу ІІ до 10 числа місяця наступного за місяцем передачі природного газу направляє на електронну адресу продавця balance@gas.ua копію належно оформленого акту щодо встановлення (розрахунку) обсягу втрат, зумовлених воєнними діями в Україні та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, складено з дотриманням законодавства. Надана інформація має бути підтверджена відповідним оператором газорозподільної системи та оператором газотранспортної системи та погоджена НКРЕКП.
Покупець для замовлення Обсягу ІІІ до 10 числа місяця наступного за місяцем передачі природного газу направляє на електронну адресу продавця balance@gas.ua з інформацією щодо обсягу понад нормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, за виключенням Обсягу ІІ.
Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду передачі, узгодженого сторонами у договорі.
Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ.
Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ.
Відповідно до пунктів 3.11, 3.12 договору сторони на підставі ч, 3. ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням договору.
Кожна із сторін зобов'язується забезпечити схоронність даних засобів, неможливість несанкціонованого їх використання, використання після втрати повноважень особою прав на представництво.
У пунктах 4.1, 4.2 договору зазначено, що ціна на природний газ, який передається за цим договором, встановлюється наступним чином:
- ціна обсягів природного газу, визначених в пункті 2.2.1 цього договору як обсяг І (фіксований), за 1000куб.м. газу дорівнює 6183грн33коп (без ПДВ), крім того податок на додану вартість за ставкою 20%. Всього ціна природного газу за 1000куб.м становить 7420грн (з ПДВ).
- ціна обсягів природного газу, визначених в пункті 2.2.2 цього договору як обсяг ІІ, дорівнює 0грн01коп. з урахуванням податку на додану вартість за 1000куб. метрів природного газу.
Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу округлюється до 2-х знаків після коми.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за реалізовані обсяги природного газу у періоді передачі не пізніше ніж через 45 календарних днів після закінчення періоду передачі, а саме:
- за ресурс березня 2022року - 15.05.2022;
- за ресурс квітня 2022року - 15.06.2022.
Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.
Пунктом 9.1 договору визначено, що у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222, зі змінами, умови цього договору поширюються на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01.03.2022 та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі природного газу покупцю по 30.04.2022 (включно).
Згідно з підписаними сторонами (електронно-цифровими підписами) актами приймання-передачі природного газу протягом березня-квітня 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 52060313грн82коп:
- від 31.03.2022 №5905 про постачання природного газу у березні 2022 року на суму 36135325грн78коп. (з ПДВ);
- від 31.03.2022 №5964 про постачання природного газу у березні 2022 року на суму 0грн53коп. (з ПДВ);
- від 31.03.2022 №5980 про постачання природного газу у березні 2022 року на суму 106грн18коп. (з ПДВ);
- від 30.04.2022 №7492 про постачання природного газу у квітні 2022 року на суму 15924804грн (з ПДВ);
- від 30.04.2022 №7483 про постачання природного газу у квітні 2022 року на суму 0грн01коп. (з ПДВ);
- від 30.04.2022 №7533 про постачання природного газу у квітні 2022 року на суму 77грн32коп. (з ПДВ).
У рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 у справі №904/4597/23 суд встановив, що загальна вартість поставленого відповідачу природного газу за актами приймання-передачі природного газу становить 52060313грн82коп Відповідач сплатив 11346525грн52коп за поставлений природний газ. Несплаченою залишилась заборгованість у розмірі 40713788грн30коп. (52060313грн82коп. - 11346525грн52коп.).
Звертаючись з позовом про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, позивач стверджував, що станом на 30.05.2025 розмір несплаченої заборгованості дорівнював 37444615грн95коп.
Відповідач не сплатив вартість поставленого природного газу у березні - квітні 2022 року на суму 37444615грн95коп.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
До суду не надано докази сплати суми боргу в розмірі 37444615грн95коп. в повному обсязі або частково.
За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 6.3 договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше 30 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 10586918грн37коп. за загальний період з 17.05.2022 по 15.12.2022.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок пені. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення пені за період з 17.05.2022 по 15.12.2022 у розмірі 10586918грн37коп. є правомірними.
На підставі статті 625 Цивільного Кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 3618174грн08коп. за період з 17.05.2022 по 30.04.2025, інфляційні втрати в розмірі 14454693грн85коп. за червень 2022року - квітень 2025 року.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки та встановив, що вони виконані з дотриманням вимог діючого законодавства України. Тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі в розмірі 3618174грн08коп. за період з 17.05.2022 по 30.04.2025 та інфляційної складової в розмірі 14454693грн85коп. за червень 2022року - квітень 2025 року.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Застосоване у статті 551 Цивільного кодексу України словосполучення «може бути зменшений за рішенням суду» свідчить про те, що суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 22.05.2024 у справі №911/95/20, від 18.12.2024 у справі №921/320/24).
Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі; тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена права компенсації своїх майнових втрат; такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків; такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі №909/321/24, тощо.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 551 Цивільного кодексу, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.
У цій справі позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 10586918грн37коп, 3%річних у розмірі 3618174грн08коп, інфляційні втрати у розмірі 14454683грн85коп. Загальна сума вимог дорівнює 28659776грн3?0коп та становить 70% від суми боргу, присудженої до стягнення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 у справі №904/4597/23 (40713788грн30коп).
З огляду на матеріали справи, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 70% з 10586918грн37коп. до 3176075грн51коп.
Суд залишає без задоволення клопотання відповідача про зменшення сум 3%річних та інфляційних втрат.
При визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, суд обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Аналогічна права позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача без урахування зменшення цієї суми.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 14, 20, 41, 42, 74 - 77, 79, 86, 91, 123, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення пені у розмірі 10586918грн37коп., 3%річних у розмірі 3618174грн08коп., інфляційних втрат у розмірі 14454683грн85коп. - задовольнити частково.
Зменшити розмір пені на 70% з 10586918грн37коп. до 3176075грн51коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (ідентифікаційний код: 20262860; місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Кониського Олександра, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код: 40121452; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) пеню у розмірі 3176075грн51коп., 3%річних у розмірі 3618174грн08коп., інфляційні втрати у розмірі 14454683грн85коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 343917грн32коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 21.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошене скорочене рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 31.10.2025
Суддя Р.Г. Новікова