ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
29 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1188/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Богацької Н.С., Поліщук Л.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від ОСОБА_1 - адвокат Дуднік М.А.
Від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» - адвокат Радіонов О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33»
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025, суддя суду першої інстанції Желєзна С.П., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 12.08.2025
по справі №916/1188/25
за позовом: ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33»
про визнання недійсним рішення, -
Описова частина.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» про визнання недійсним рішення правління відповідача про затвердження розміру витрат на утримання 1 кв.м. загальної площі квартири з 01.01.2025 у загальному розмірі 15,58 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.07.2025 позов задоволено; визнано недійсним рішення правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33», оформлене протоколом №15/01/25 від 15.01.2025, про затвердження розміру витрат на утримання 1 кв.м. загальної площі квартири з 01 січня 2025 року у загальному розмірі 15 грн 58 коп.; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
30.07.2025 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 27 000,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 заяву ОСОБА_1 про розподіл витрат на правову допомогу - задоволено частково; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн; в іншій частині вимог заяви - відмовлено.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що заявлені позивачем до стягнення витрати на підготування та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, вартістю 2500,00 грн, та витрати на підготовку та подання адвокатського запиту, вартістю 1 500,00 грн, розподілу між сторонами не підлягають.
Суд першої інстанції вказав, що враховуючи клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення витрат, складність справи, принцип пропорційності, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, заява позивача підлягає задоволенню в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25.
Апелянт зазначив, що ним подана апеляційна скарга на судове рішення по суті спору. Враховуючи, що суд невірно вирішив даний спір, скасуванню також підлягає і додаткове судове рішення на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Відповідач зазначив, що відповідь на відзив фактично дублює зміст позовної заяви, тому стягнення витрат на складання відповіді на відзив приводить до подвійної оплати одного й того ж виду юридичної допомоги, що суперечить принципам розумності та справедливості.
На думку апелянта, витрати пов'язані з участю у судових засіданнях є завищеними, оскільки судові засіданні були нетривалими, їх тривалість становила від 10-50 хвилин, а представник приймала в них участь у режимі відеоконференції, що свідчить про відсутність додаткових витрат представника.
Крім того, апелянт вказав, що витрати пов'язані з участю у судових засіданнях взагалі не підлягають задоволенню, оскільки для надання таких послуг було залучено сторонню особа, а в матеріалах справи відсутні договір про надання правової допомоги із адвокатом Дуднік М.А., акти виконаних робіт між позивачем та ОСОБА_2 . Відсутні також докази сплати коштів саме адвокату Дуднік М.А.
Апелянт також зазначив, що справа не є складною, тому заявлені витрати не відповідають критеріям співмірності та розумності, а відповідач в свою чергу є неприбутковою організацією, утримується виключно за рахунок членських внесків та покладення надмірних витрат на правничу допомогу негативно вплине на роботу відповідача.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі за №916/1188/25 та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25.
Позивач зазначив, що подання апеляційної скарги на основне рішення не позбавляє суд першої інстанції повноваження вирішити питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Позивач вказав, що відповідь на відзив є окремим процесуальним документом, спрямованим на спростування аргументів відповідача, а не дублюванням позову, тому ним обґрунтовано були заявлені до стягнення витрати, пов'язанні з наданням послуг по складанню відповіді на відзив.
Крім того, позивач послався на те, що договір про надання правничої допомоги передбачає право адвоката залучати інших адвокатів, тому участь адвоката Дуднік М.А. є законною та належно підтвердженою документально.
Позивач також вказав, що • нетривалість судових засідань не є критерієм вартості послуг, адже значна частина роботи адвоката виконується поза залом судових засідань.
На думку позивача, скаржник не довів неспівмірності витрат, а тому відсутні підстави для їх зменшення або відмови у їх стягненні за ч. 6 ст. 126 ГПК України.
Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 року у справі № 916/1188/25 залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1188/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Богацька Н.С., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.09.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25 залишено без руху; встановлено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) на підтвердження реєстрації Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України 2) направлення копії апеляційної скарги з додатками з урахуванням положень статті 42 ГПК України на адресу ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази реєстрації Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» електронного кабінету та направлення копії апеляційної скарги на адресу ОСОБА_1 . Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 поновлено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 09.10.2025; призначено справу №916/1188/25 до розгляду на 29.10.2025 о 14:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 452 від 27.10.2025, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді зі складу колегії суддів Таран С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1188/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 справу №916/1188/25 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Богацька Н.С., Поліщук Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 прийнято справу №916/1188/25 за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Богацька Н.С., Поліщук Л.В.
29.10.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник ОСОБА_1 - адвокат Дуднік М.А. та представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» - адвокат Радіонов О.Л.
Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» про визнання недійсним рішення правління відповідача про затвердження розміру витрат на утримання 1 кв.м. загальної площі квартири з 01.01.2025 у загальному розмірі 15,58 грн.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 у позовній заяві було повідомлено, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу становить 30 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.07.2025 позов задоволено; визнано недійсним рішення правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33», оформлене протоколом №15/01/25 від 15.01.2025, про затвердження розміру витрат на утримання 1 кв.м. загальної площі квартири з 01 січня 2025 року у загальному розмірі 15 грн 58 коп.; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
30.07.2025 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 27 000,00 грн. Позивачка просила стягнути дані витрати з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33».
Таким чином, позивачем, з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.
08.08.2025 до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про розподіл витрат на правову допомогу, згідно яких ОК «ЖБК «Фонтан 33» просило відмовити у задоволенні заяви.
Водночас відповідачем було заявлено клопотання про зменшення витрат у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу. ОК «ЖБК «Фонтан 33», заперечуючи проти задоволення заяви, звертав увагу на наступне:
- заявлена до стягнення сума витрат математично не відповідає поданим доказам;
- у справі відсутні докази участі адвоката Халупного А.В. в окремих судових засіданнях;
- відповідь на відзив за змістом фактично дублює положення позовної заяви;
- адвокатський запит від 05.06.2025, підготовка якого коштувала 1 500,00 грн, в матеріалах справи відсутній.
Відповідач зазначив, що надані позивачем докази не підтверджують понесені витрати та не відповідають принципам справедливості та верховенства права.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції позивач надав:
1) Копію Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025, укладеного між адвокатом Халупним А.В. (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець, за завданням Замовника надає правничу допомогу та юридичні послуги (надалі - Послуги), які полягають в:
- наданні необхідних консультацій (усних та письмових);
- висловленні юридичної думки (точки зору);
-·представництва інтересів Замовника на переговорах, перед третіми особами (фізичними та юридичними особами), в державних органах, в органам місцевого самоврядування;
-·представництва інтересів Замовника в загальних, господарських, адміністративних судах усіх рівнів (у т.ч. Верховному суді) з усіх питань, з усіма правами Замовника як учасника відповідних процесів будь-яких проваджень без виключення;
-·захисту Замовника у кримінальних провадженнях у досудовому розслідуванні та судовому розгляді;
-·представництва Замовника у виконавчих провадженнях;
-·представництві Замовника перед третіми особами;
-·підготовці та аналізі юридично значимих документів та організації вчинення правочинів, тощо;
-·інші види послуг, погоджені Сторонами у відповідній додатковій угоді до цього Договору.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що безпосередній перелік послуг, що надаються у той чи інший період, їх об'єм та особливості оплати, визначаються Сторонами у Додатках до цього Договору, які є його невід'ємними частинами. Строки надання окремих послуг погоджуються Сторонами шляхом обміну листами, за потреби.
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Виконавець має право долучати до виконання своїх обов'язків сторонніх осіб в тому числі адвокатів, та несе повну відповідальність за їх роботу.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що за надання послуг, передбачених даним Договором, Замовник сплачує Виконавцеві винагороду.
Відповідно до пункту 6.2. Договору, розмір винагороди визначається Сторонами у Додатках (Додаткових угодах) до цього Договору, а також у переліках необхідних дій чи переліків справ у роботі, листуванні сторін.
2) Копія Договору №21/04 про залучення адвоката до виконання Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025, укладеного між адвокатом Халупним А.В. (Замовник) і Макаровою І.К. (Виконавець).
Відповідно до п. 1 цього Договором, Замовник залучає Виконавця, адвоката Дуднік М.А., до виконання Договору про надання правничої допомоги №14/03 від 14.03.2025 р., укладеного між адвокатом Халупним А.В. і Макаровою І.К., шляхом надання юридичних послуг та правничої допомоги Клієнту. Перелік послуг за договором визначається Сторонами в Додаткових угодах по Договору про надання правничої допомоги №14/03 від 14.03.2025
3) Копію Додаткової угоди №1 від 14.03.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025, відповідно до пункту 1 якої безпосереднім предметом Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025 є надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів Замовника в суді щодо оскарження рішення правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33».
Пунктом 2 Додаткової угоди №1 передбачено, що сторони дійшли згоди відповідно до п.6.2 Договору визначити розрахунок винагороди за цим Договором у рамках даної Додаткової угоди:
- Підготовка і подання одного адвокатського запиту 1 500,00 грн;
- Підготовка і подання однієї позовної заяви 6 000,00 грн;
- Підготовка і подання одного клопотання про витребування доказів 3 000,00 грн;
- Представництво інтересів Замовника в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції 2 000,00 грн;
- Ознайомлення з матеріалами справи через електронний суд один раз 2 000,00 грн;
4) Копію Додаткової угоди №2 від 01.05.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025, відповідно до пункту 1 якої, безпосереднім предметом Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025 є надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів Замовника в суді по справі № 916/1188/25.
Пунктом 2 Додаткової угоди №2 передбачено, що сторони дійшли згоди відповідно до п.6.2 Договору визначити розрахунок винагороди за цим Договором у рамках даної Додаткової угоди за підготовку і подання відповіді на відзив 4 000,00 грн.
5) Копію Додаткової угоди №3 від 01.05.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025, відповідно до пункту 2 якої вартість послуг з підготовик і подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу складає 2 500,00 грн.
6) Копію Акту №1 прийому-передачі наданих послуг від 14.03.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №1 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 9 000,00, а саме:
- підготовка і подання однієї позовної заяви щодо оскарження рішення правління Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33», ціна 6 000,00 грн, період виконання - березень 2025 року;
- підготовка і подання клопотання про витребування доказів, ціна 3 000,00 грн, період виконання - березень 2025 року.
7) Копію Акту №2 прийому-передачі наданих послуг від 28.04.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №2 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 2 000,00, а саме:
- представництво інтересів Замовника в судовому засіданні по справі №916/1188/25, ціна 2 000,00 грн, період виконання - 28.04.2025.
8) Копію Акту №3 прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №3 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 4 000,00, а саме:
- підготовка і подання відповіді на відзив по справі №916/1188/25, ціна 4 000,00 грн, період виконання - травень 2025 року.
9) Копію Акту №4 прийому-передачі наданих послуг від 19.05.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №4 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 2 000,00, а саме:
- представництво інтересів Замовника в судовому засіданні по справі №916/1188/25, ціна 2 000,00 грн, період виконання - 19.05.2025.
10) Копію Акту №5 прийому-передачі наданих послуг від 02.06.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №5 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 2 000,00, а саме:
- представництво інтересів Замовника в судовому засіданні по справі №916/1188/25, ціна 2 000,00 грн, період виконання 02.06.2025.
11) Копію Акту №6 прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №6 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 1 500,00, а саме:
- підготовка і подання адвокатського запиту до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33», ціна 1 500,00 грн, період виконання - 05.06.2025.
12) Копію Акту №7 прийому-передачі наданих послуг від 17.06.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №7 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 2 000,00, а саме:
- представництво інтересів Замовника в судовому засіданні по справі №916/1188/25, ціна 2 000,00 грн, період виконання 16.06.2025.
13) Копію Акту №8 прийому-передачі наданих послуг від 29.07.2025 до Договору №14/03 про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до даного Акту №8 виконавець надав, а Замовник прийняв виконані у відповідності з Договором послуги вартістю 4 500,00, а саме:
- представництво інтересів Замовника в судовому засіданні по справі №916/1188/25, ціна 2 000,00 грн, період виконання 28.07.2025;
- підготовка і подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі №916/1188/25, ціна 2 500,00 грн, період виконання - липень 2025 року.
14) Платіжна інструкція №PL054033 від 19.03.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 9 000,00 грн.
15) Платіжна інструкція №2988 від 30.04.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 2 000,00 грн.
16) Платіжна інструкція №PL204712 від 06.05.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 4 000,00 грн.
17) Платіжна інструкція №PL179813 від 21.05.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 2 000,00 грн.
18) Платіжна інструкція №PL001614 від 05.06.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 2 000,00 грн.
19) Платіжна інструкція №PL618064 від 07.06.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 1 500,00 грн.
20) Платіжна інструкція №PL199286 від 18.06.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 2 000,00 грн.
21) Платіжна інструкція №PL529776 від 29.07.2025 про оплату наданих послуг за надання правничої допомоги у сумі 4 500,00 грн.
Таким чином, позивач надала докази понесення нею витрат на професійну правничу допомогу у сумі 27 000,00 грн.
В свою чергу, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22 дійшов висновку, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Таким чином, заявлені позивачем до стягнення витрати на підготування та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, вартістю 2 500,00 грн згідно з висновками Верховного Суду, зробленими у постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22, розподілу між сторонами не підлягають.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Макарової І.К. в частині вимог про стягнення 2500,00 грн за підготування та подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
До складу витрат на правову допомогу Макаровою І.К. було включено витрати на підготовку та подання адвокатського запиту, про що зазначено у акті №6 від 05.06.2025. При чому датою надання такої послуги було визначено 05.06.2025
В свою чергу, вказаний запит в матеріалах справи відсутній та позивачем до матеріалів справи не надавався. Наявний в матеріалах справи адвокатський запит від 18.02.2025 не може свідчити про надання таких послуг у червні 2025 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн не пов'язані з розглядом даної справи.
З огляду на викладене вище, розподілу між сторонами підлягають витрати позивача на правову допомогу у розмірі 23 000,00 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
У кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником до клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність витрат заявника на правничу допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів керується правовою позицією, що викладена у постанові Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо (п.п. 8.39-8.41 постанови Верховного суду від 12.01.2023 у справі №908/2702/21).
При цьому, у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Подібний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Як було встановлено вище, 08.08.2025 від відповідача до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому заявник просив суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 (заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 року у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 року у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 року у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів враховує позицію Верховного Суду про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 19.04.2023 у справі №911/2410/13).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 927/237/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу щодо понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення витрат, керуючись принципом пропорційності, критеріями реальності, співмірності та розумності судових витрат, приймаючи до уваги відсутність обставин, на підставі яких суд може зробити висновок про віднесення даної спору до складного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача шляхом присудження до стягнення з ОК «ЖБК «Фонтан 33» витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. В свою чергу, в іншій частині заяви необхідно відмовити.
В свою чергу, посилання апелянта на подання ним апеляційної скарги на основне рішення не приймається колегією суддів до уваги, оскільки це жодним чином не позбавляло суд першої інстанції повноважень вирішити питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Крім того, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2025 по справі №916/1188/25 - залишено без змін.
Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта про те, що відповідь на відзив фактично дублює позовну заяву, адже відповідь на відзив є окремим процесуальним документом, спрямованим на спростування аргументів відповідача, а не дублюванням позову, тому позивачем обґрунтовано були заявлені до стягнення витрати, пов'язанні з наданням послуг по складанню відповіді на відзив.
Як було зазначено вище, за змістом п. 3.3 Договору про надання правничої допомоги №14/03 від 14.03.2025 адвокат має право залучати до виконання своїх обов'язків інших адвокатів.
Тобто, процедура залучення іншого адвоката покладена саме на виконавця за Договором про надання правничої допомоги №14/03 від 14.03.2025, участь у такій процедурі замовника послуг в особі Макарової І.К. не передбачено.
З урахуванням положень 3.3 договору про надання правничої допомоги №14/03 від 14.03.2025 представництво інтересів позивача також забезпечувала адвокат Дуднік М.А, яка діяла на підставі договору №21/04 від 21.04.2025, який також наявний в матеріалах справи.
Таким чином, безпідставними є доводи відповідача про відсутність доказів участі адвоката Халупного А.В. в окремих судових засіданнях, оскільки в таких засіданнях брала участь залучений саме адвокатом Халупним А.В. адвокат Дуднік М.А.
Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25, за результатами його апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Фонтан 33» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2025 по справі №916/1188/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 30.10.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Н.С. Богацька
Л.В. Поліщук