Рівненський апеляційний суд
28 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 559/3411/25
Провадження № 33/4815/872/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретарів судового засідання - Москалик Т.В., Супрунюк К.Р.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Полянчука В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Полянчука В.Б. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 серпня 2025 року, -
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 серпня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та до нього застосовано стягнення у виді 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень штрафу в дохід держави, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2025 рокуо 17:23 год. в м. Дубно по вул. Цегельна, 5 Рівненської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло). Від проходження огляду у медзакладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Полянчук В.Б. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, апровадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, або ж вирішити питання щодо можливості застувати аналогію закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на момент зупинки працівниками поліції виконував обов'язки військової служби, тому відповідно огляд на стан сп'яніння щодо нього мав проводитися виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини, установи, організації, підприємства чи іншого військового формування, утвореного відповідно до законів України. Доводить, що враховуючи відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, направлення його на огляд не мало законних підстав, а тому у нього не виникло обов'язку його проходження. Це, у свою чергу, виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що працівники поліції при складанні адміністративних матеріалів допустили істотні порушення вимог Інструкції № 1026, оскільки примусово вимикали відеореєстратори та не зафіксували всі обставини події, зокрема процес спілкування з водієм, порядок оформлення матеріалів, а також факт відсторонення чи не відсторонення його від керування транспортним засобом. Зазначає, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , не була здійснена у порядку, визначеному ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки у матеріалах справи відсутня фіксація підстав такої зупинки, відтак вимога інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння є безпідставною та протиправною, а відсутність обов'язку його проходження виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 20 серпня 2025 року без його участі (а.с.13).
Копію постанови ОСОБА_1 отримав в приміщенні суду 11.09.2025 року (а.с.17).
Апеляційна скарга подана захисником Полянчуком В.Б. на поштове відділення 22 вересня 2025 року (а.с.60).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Полянчука В.Б. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 вчинені зазначеного правопорушення суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи.
Разом з тим, у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджується з доданими до нього матеріалами.
ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду зазначив, що він є військовослужбовцем та 12 серпня 2025 року, перебуваючи в наряді, заїхав до м. Дубно. Коли його зупинили працівники поліції, вони запропонували пройти огляд з метою визначення стану наркотичного сп'яніння у м. Рівне.
Із наданих ОСОБА_1 пояснень вбачається, що він повідомляв працівникам поліції про те, що виконував обов'язки військової служби, а саме перебував на бойовому чергуванні у момент його зупинки. У зв'язку з виконанням бойового розпорядження та перебуванням на чергуванні, він був змушений відмовитися від проходження огляду в медичному закладі м. Рівне, який знаходиться на відстані близько 50 км від місця несення служби. Також пояснив, що його відсутність у ввіреному районі відповідальності могла б призвести до послаблення протиповітряної оборони, створення загрози пошкодження об'єктів інфраструктури та загибелі цивільного населення у разі можливого повітряного нападу.
Будучи військовослужбовцем, під час виконання обов'язків військової служби та керуючись вимогами Статуту Збройних Сил України, ОСОБА_1 наголосив, що не мав можливості та часу для поїздки до медичного закладу в м. Рівне, оскільки зобов'язаний був перебувати у ввіреному йому районі відповідальності і виконувати безпосередні завдання за призначенням. Він зазначив, що одразу після завершення бойового чергування прибув до м. Рівне та пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, за результатами якого він був визнаний тверезим.
Допитаний у судовому засіданні як свідок головний сержант ОСОБА_2 , який є безпосереднім командиром ОСОБА_1 , пояснив, що 12 серпня 2025 року йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що його зупинили працівники поліції і пропонують пройти огляд з метою визначення стану наркотичного сп'яніння у м. Рівне. Свідок зазначив, що заборонив ОСОБА_1 залишати місце несення служби та направлятися до м. Рівне для проходження огляду, оскільки той перебував на бойовому чергуванні і був відповідальним за виконання завдань з протиповітряної оборони ввіреної ділянки.
Апеляційний суд приймає пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами справи, зокремавідеозаписом із нагрудної бодікамери поліцейського, яким зафіксовано момент, коли ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції про виконання бойового розпорядження та перебування на бойовому чергуванні (файл 1.mp4, час 20:00).
Крім того, у відповідності до висновку щодо результатів медичного огляду КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» від 18.08.2025 року №824, у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, огляд проводився о 09 год. 42 хв. 17.08.2025 року (а.с.42).
При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, уповноваженому на його проведення.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі в м. Рівне, який знаходиться на відстані близько 50 км від місця події, тоді як у м. Дубно наявна медична установа, яка уповноважена проводити відповідний огляд.
Таким чином, пропозиція пройти огляд у віддаленому закладі охорони здоров'я не відповідає вимогам законодавства та свідчить про порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, що ставить під сумнів законність дій працівників поліції та допустимість отриманих доказів.
Наведені обставини свідчать про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Полянчуку В.Б. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Полянчука В.Б. задовольнити.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович