Рівненський апеляційний суд
28 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 555/1264/25
Провадження № 33/4815/803/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретаря судового засідання - Міщук Л.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Білоконя Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Білоконя Р.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року -
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2025 року о 15 год. 20 хв. у с. Городище по вул. Незалежності, 168 Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 повторно протягом року, керував мотоциклом марки Spark SP250R-33, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі КНП «Березнівська ЦМЛ» водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.2 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Білоконь Р.А. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду, закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Вказує, що для встановлення факту правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, неможливо використовувати лише протокол про адміністративне правопорушення як єдиний доказ, оскільки це є недопустимим. Вважає, що протокол серії ЕПР №346277 від 30.05.2025 року, на який посилається суд першої інстанції, є недостатнім доказом вини, а відеодокази, додані до протоколу, фактично не досліджувалися, зокрема у присутності захисника, і їх зміст судом І інстанції не встановлено. Посилання суду на відеоматеріали, як на доказ, є недостовірним. Зазначає, що посилання в постанові суду на попередню постанову щодо притягнення апелянта до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом попереднього року є безпідставним, оскільки текст постанови не містить реквізитів справи, а наявність інших допустимих доказів у постанові суду не відображена. Доводить, що суд першої інстанції не перевірив наявність інших допустимих доказів та не встановив реквізити попередньої постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що робить кваліфікацію правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП безпідставною.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 23 липня 2025 року без його участі (а.с.28).
Апеляційна скарга подана 09 вересня 2025 року.
Оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 , надані 06.10.2025 року, а також пояснення його захисника Білоконя Р.А. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 вчинені зазначеного правопорушення, суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи.
Разом з тим, у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з доданими до нього матеріалами.
ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду вказав, що 30 травня 2025 року у с. Городище по вул. Незалежності, Рівненського району Рівненської області він не керував мотоциклом марки Spark SP250R-33, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Захисник Білоконь Р.А. в ході апеляційного розгляду зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд приймає пояснення ОСОБА_1 та захисника Білоконя Р.А., оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Так, з досліджених у судовому засіданні відеозаписів працівників поліції вбачається, що патрульний екіпаж рухається по території с. Городище та під'їжджає до ОСОБА_1 , який йде пішки уздовж вулиці (файл 7713, час 00:17).
З відеозаписів не вбачається факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також не зафіксовано обставин його зупинки працівниками поліції за допомогою проблискових маячків, спеціального звукового сигналу чи в інший передбачений законом спосіб.
Таким чином, долученими до матеріалів справи відеозаписами, які є об'єктивними доказами у розумінні ст.251 КУпАП, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Spark SP250R-33, державний номерний знак НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів cуд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, категорично заперечує факт керування мотоциклом, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Білоконю Р.А. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Білоконя Р.А. задовольнити.
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович