Справа № 755/15518/25
"30" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
10.08.2025 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача, але не менше мінімального прожиткового мінімуму на дитину щомісячно, починаючи стягнення з дати подання заяви і до закінчення навчання, але в будь- якому випадку до досягнення дитиною 23 - річного віку.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.07.2004 року, який розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2014 року. Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . 01 вересня 2024 року спільна дитина сторін була зарахована на навчання до закладу фахової передвищої освіти «Перший Київський фаховий медичний коледж». Термін навчання з 01.09.2024 року по 30.06.2027 року. На теперішній час дитина проживає разом з позивачкою, а відповідач не допомагає позивачці утримувати дитину, не бере участі у вихованні. Відповідач не допомагає утримувати дитину, яка продовжує навчання. Разом з цим, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була направлена на зареєстровану адресу відповідача, але судова кореспонденція повернулась до суду без вручення адресату.
Станом на час ухвалення у справі рішення відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач жодних заперечень з приводу розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення не викладав.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Як убачається з матеріалів справи, позивачка та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.07.2004 року, який розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2014 року у справі 3761/34237/13-ц.
Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно довідки № 465 від 04.08.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на денній формі навчання в Закладі фахової передвищої освіти «Перший Київський фаховий медичний коледж» за спеціальністю «Медсестринство». Фінансування навчання здійснюється за кошти бюджету м. Києва. Термін навчання: з 01.09.2024 року по 30.06.2027 року.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Відповідно до положень ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За змістом положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.
Дитині сторін - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилось 18 років, але вона ще до досягла 23-го віку.
Повнолітня дитина сторін продовжує навчання, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та достатніми письмовими доказами.
Із наявних у справі документів вбачається, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання. Така форма навчання призводить до неможливості студента офіційно працювати та отримувати доходи, а отже дитина об'єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Визначаючи розмір аліментів, які мають стягуватись з відповідача на утримання її повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір відповідає інтересам повнолітньої дитини сторін для її належного забезпечення на період навчання.
Ураховуючи положення ст. 182 СК України, суд приймає до уваги працездатний вік відповідача, відсутність будь-яких даних про незадовільний стан здоров'я відповідача та відсутність будь-яких даних про наявність у відповідача на утриманні інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.
При розгляді справи судом не встановлено обставин передбачених п.п. 3-1), 3-2) ч. 1 ст. 182 СК України, а також інших обставин, які б могли мати істотне значення для вирішення спору.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів у сумі не менше мінімального прожиткового мінімуму на дитину, такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки законодавчо визначений мінімальний розмір аліментів передбачений лише щодо утримання неповнолітніх дітей і не розповсюджується на сплату аліментів стосовно повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Крім того, суд зазначає, що аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання стягуються до досягнення дитиною 23-х років, однак відповідне стягнення припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів має відбуватись з часу пред'явлення позову, тобто з 10.08.2025 року.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до положень ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 182, 191, 192, 199, 200, 201 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів (заробітку), щомісячно, починаючи з 10.08.2025 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 (двадцяти трьох) річного віку.
В іншій частині позову - відмовити.
Право на утримання (стягнення аліментів) припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 30.10.2025 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Третя особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя -