"23" жовтня 2025 р. Справа № 370/1872/25
Провадження № 2/370/626/25
23 жовтня 2025 рік смт. Макарів
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Гребінської Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів, в порядку загального позовного провадження позовну заяву Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Денисюка Олексія, який діє в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київської області, Макарівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних незаконним виловом риби,
В червні 2025 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Денисюка Олексія, який діє в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київської області, Макарівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних незаконним виловом риби.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що вироком Макарівського районного суду Київської області області від 10.04.2025 по справі № 370/795/24 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між ОСОБА_1 та прокурором Макарівського відділу Києво-Святошинської окружної прокуратури Петренко М.С.;визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень. Вказаний вирок набрав законної сили 12.05.2025 року. ОСОБА_1 засуджено за те, що 29.07.2022 року близько 04.30 години, знаходячись на гавронщинському водрсховищі річки Здвиж, якезнаходиться в межах с. Гавронщина Бучанського району, діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, які завдають шкоди рибним запасам шляхом їх хижацького знищення, посягаючи на їх раціональне використання і охорону риб та їх відтворення, з використанням заборонених засобів лову, а саме п'яти сіток з жилки, які встановив у річці Здвиж напередодні при невстановлених обставинах, та гумового човна, якого використовував для незаконного встановлення сіток та їх перевезення по водосховищу, виловив рибу в кількості 89 екземплярів. Таким чином, ОСОБА_1 незаконно виловив рибу в кількості: лящ -1 екземпляр (1649 гривень за 1 екземпляр); судак - 32 екземпляри (3587 гривень за 1 екземляр, загальною сумою 114784 гривень); окунь - 1 екземпляр (3162 гривні за 1 екземпляр); сазан (короп) - 1 екземпляр (3706 гривень за 1 екземпляр); плоскирка - 54 екземпляри (1564 гривні за 1 екземпляр, загальною сумою 84456 гривень). Відповідно до п.п.3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених Державним комітетом рибного господарства України № 19 від 15.05.1999, та займаючись незаконним рибним добувним промислом, відповідно до такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, спричинених в результаті незаконного добування (збирання) чи знищення цінних видів біоресурсів» (зі змінами від 06 жовтня 2021 року № 1039), спричинив істотну шкоду водним біоресурсам держави на загальну суму 207 757 гривень. Водночас, питання щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибному господарству України дотепер не вирішено.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 01 липня 2025 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської від 18 вересня 2025 року по справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Прокурор Макарівського відділу Київської області подала заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просила суд задовольнити.
Представник Управління Державного агентства з розаитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Кихвській області в судове засідання не з'явився, до суду подано заяву про проведення судового засідання без участі представника. Позов, поданий заступником Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області підтримуюють в повному обсязі та просять суд задовольнити.
Копію ухвали разом із копією позовної заяви з додатками було направлено відповідачу рекомендованим листом із повідомленням за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Оскільки копія ухвали суду у справі разом із копіями позовної заяви з доданими до неї документами надсилались відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, та враховуючи, що відповідач не повідомив суд про зміну адреси проживання, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що останньому були у встановленому порядку вручені копії вищезазначених документів.
На підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Макарівського районного суду Київської області області від 10.04.2025 по справі № 370/795/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн.(а.с. 23-24).
Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається зі змісту вироку Макарівського районного суду Київської області області від 10.04.2025 року, питання про відшкодування ОСОБА_1 спричиненої ним шкоди на загальну суму 207 757 гривень вирішено не було.
В матералах справи міститься Розрахунок розміру шкоди, спричиненої діями відповідача, а також відповідь з Інституту рибного господарства НААН України на запит начальника СД ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області. Згідно останнього, оцінка здійснювалась для типового іхтіокомплексу зарегульованої малої річки. Переведення запасу в кількість здійснювали шляхом ділення на середню індивідуальну масу, яка визначалась на підставі даних по водним об'єктам-аналогам. Величина збитків, вираховувалась в неоподаткованих мінімумах доходіа громадян -НМДГ (у відповідності до такс, визначених Постановою КМУ від 06.10.2021 № 1039 «Про внесення змін у додатки 1-3 до постанови КМУ від 21.11.2011 р. № 1209»).
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування вказаної шкоди здійснюється у відповідності з вимогами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих рад, якою є Макарівська селищна рада.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.
Відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища») .
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
На підставі викладеного, враховуючи доведеність позивачем факту незаконного вилову риби ОСОБА_1 , а також те, що відомостей щодо добровільного відшкодування завданої шкоди суду не представлено, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 130, 141, 263-265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Денисюка Олексія, який діє в інтересах держави в особі: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київської області, Макарівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних незаконним виловом риби- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Макарівської селищної ради (отримувач: ГУК у Київ.обл./Макарівська ТГ/24062100, код ЄДРПОУ 37955989, Казначейство України, р/р UA878999980333139331000010826, код платежу 24062100) шкоду, завдану внаслідок незаконного вилову риби, у сумі 207 757 (двісті сім тисяч сімсот п'ятдесят сім) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивачі: Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області, юридична адреса: пр. Соборна, 67, с. Софіївська Борщагівка, 08131.
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київської області: вул. Олександра Кониського, буд. 82-А, м. Київ;
Макарівська селищна рада Київської області, юридична адреса: вул. Д. Ростовського, буд. 30, сел.Макарів, Бучанського району, Київської області, 08001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н.О. Бізяєва