Ухвала від 19.09.2025 по справі 368/1978/24

Справа № 368/1978/24

провадження № 1-кп/368/120/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про продовження терміну терміну дії запобіжного заходу - тримання під вартою

м. Кагарлик Київської області "19" вересня 2025 р.

Кагарлицький районний суд Київської області в складі колегії суддів:

Головуючий колегії - ОСОБА_1

Судді - ОСОБА_2

ОСОБА_3

При секретарі - ОСОБА_4

За участю учасників процесу:

Сторона обвинувачення:

Прокурор - ОСОБА_5

ОСОБА_6

Потерпіла сторона:

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7

Сторона захисту:

Обвинувачений - ОСОБА_8

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9

- розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області клопотання прокурора, -керівника Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про продовження терміну застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України, яке внесено 25.09.2024 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111230001873 відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_8 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого), -

- якому в рамках даного кримінального провадження 28.11.2024 року органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), які передбачено:

- ч. 4 ст. 152 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (згвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;

- ч. 6 ст. 152 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (згвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинених повторно,

- у відношенні якого в рамках даного кримінального провадження під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 27.09.2024 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та у відношенні якого на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 22.07.2025 року, - продовжено термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - до 20.09.2025 року, включно, -

- перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку:

- прокурора ОСОБА_6 , - який своє клопотання - підтримав та просив задовольнити;

- прокурора ОСОБА_5 , - який клопотання прокурора ОСОБА_6 , - підтримав та просив його задовольнити;

- представника малолітньої потерпілої, - адвоката ОСОБА_7 , - який клопотання прокурора підтримав;

- обвинуваченого ОСОБА_8 , - який заперечував проти клопотання прокурора, та просив обрати у його відношенні запобіжний захід у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту в нічний час доби;

- захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_9 , який підтримав свого підзахисного, та, відповідно, - заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та просив обрати у відношенні обвинуваченого (його підзахисного) будь - який запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, - особисте зобов'язання чи домашній арешт в нічний час доби, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2025 року, прокурор, - керівник Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокууратури Київської області ОСОБА_6 , - заявив клопотання про продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 , про що подав письмове клопотання наступного змісту:

- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111230001873 від 25 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 4, ч. 6 ст. 152 КК України.

ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що починаючи з осені 2021 року ОСОБА_8 , регулярно та систематично вчиняв дії сексуального характеру відносно своєї малолітньої племінниці ОСОБА_10 , якій на початку інкримінованого періоду було 8 років, за таких обставин:

Так, восени 2021 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , усвідомлюючи малолітній вік ОСОБА_10 , ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. 1, 10 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. ст. 2, 19, 34 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебував за місцем проживання останньої, за адресою: АДРЕСА_2 , в той час коли дорослих вдома не було, у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в одній з кімнат будинку ліг на ліжко разом з малолітньою ОСОБА_10 , приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_8 , на шлях вправлення не став, належних висновків не зробив, при цьому повторно вчинив кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої ОСОБА_10 за наступних обставин.

Так, в середині січня 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з племінницями малолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці січня 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з племінницями малолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку березня 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з племінницями, малолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині березня 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 23 березня 2022 року ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з племінницями, малолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині квітня 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці квітня 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку травня 2022 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку червня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до дитячої кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 внаслідок чого у останньою були кров'яні виділення з піхви.

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині червня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до дерев'яного будиночку який розташований на території домоволодіння за господарськими приміщенням та ліг на ліжко разом з нею, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці червня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку липня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині липня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці липня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку серпня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині серпня 2023 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на в середині травня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці травня, 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, в нічний час прийшов до кімнати будинку в якій відпочивала малолітня ОСОБА_10 та ліг поряд приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку червня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до дерев'яного будиночку який розташований на території домоволодіння за господарськими приміщенням та ліг на ліжко разом з нею, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині червня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до дерев'яного будиночку який розташований на території домоволодіння за господарськими приміщенням та ліг на ліжко разом з нею, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці червня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до дерев'яного будиночку який розташований на території домоволодіння за господарськими приміщенням та ліг на ліжко разом з нею, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в період з 7 по 9 липня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем проживання малолітньої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітніми племінницями ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , за якими приглядав за проханням сестри ОСОБА_12 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, прийшов до кімнати де відпочивала в нічний час малолітня ОСОБА_10 ліг поряд, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в період з 7 по 9 липня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , разом з малолітньою ОСОБА_10 приїхав до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає його сестра ОСОБА_13 з метою приглянути за домашніми тваринами у її відсутність. У ОСОБА_8 виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , яка є його племінницею, якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, перебуваючи в будинку за вказаною адресою разом з малолітньою ОСОБА_10 в одній з кімнат ліг з нею на ліжко, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині липня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці липня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку серпня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до дерев'яного будиночку який розташований на території домоволодіння за господарськими приміщенням та ліг на ліжко разом з нею, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в середині серпня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, в кінці серпня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до горища сарайного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння та ліг на сіно попередньо застелене ковдрою разом з малолітньою, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Так, на початку вересня 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , разом з малолітньою племінницею ОСОБА_10 , де у останнього виник прямий злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , якій не виповнилося чотирнадцять років, з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, запросив малолітня ОСОБА_10 до дерев'яного будиночку який розташований на території домоволодіння за господарськими приміщенням та ліг на ліжко разом з нею, приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

22 вересня 2024 року малолітня ОСОБА_10 , близько 12 години 00 хвилин пішла до місця проживання своєї бабусі, де також проживає ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , з метою проведення дозвілля та відпочинку.

Так, 22 вересня 2024 року близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_10 пішла до однієї із кімнат вищезазначеного будинку та лягла відпочивати. В цей же день близько 22 год. 30 хв. до кімнати де відпочивала малолітня ОСОБА_10 зайшов ОСОБА_8 , який є рідним дядьком та у останнього виник злочинний умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_10 із використанням своїх геніталій.

В подальшому ОСОБА_8 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи власні фізичні перевагами над ОСОБА_10 , з сексуальних мотивів, з метою вчинення дій сексуального характеру, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, ліг поряд з малолітньою ОСОБА_10 , приспустив штани оголивши свої геніталії, також приспустив до колін білизну малолітньої та вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_10 .

Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Усіма своїми злочинними, протиправними діями ОСОБА_8 обвинувачується:

- у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України;

- у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України;

27.09.2024 ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

25.11.2024 ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 27.12.2024.

26.12.2024 ухвалою слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23.02.2025.

19.02.2025 ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14.04.2025.

11.04.2025 ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.06.2025 включно.

02.06.2025 ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30.07.2025 включно.

22.07.2025 ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 20.09.2025 включно, а тому у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні строку дії вказаного запобіжного заходу.

Виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:

- Причетність ОСОБА_8 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження, у їх сукупності.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Також метою застосування запобіжних заходів є запобігання спробам вчинити дії, або не виконувати покладені на підозрюваного, обвинуваченого процесуальні обов'язки.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років

Обвинувачений ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.

На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати обвинуваченого ОСОБА_8 змінювати своє місце проживання та переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, шляхом впливу на них з метою зміни показань останніми або відмовою від надання таких показань. Незаконний вплив на свідків та потерпілої у цьому провадженні може позбавити суд надати об'єктивну оцінку доказів, оскільки свідки судом ще не допитувались.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадженні, так як на даний час встановлено, що ОСОБА_8 являється рідним дядьком малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , проживає на одній вулиці з свідками та потерпілою, тому наявні підстави вважати, що саме шляхом погроз, тиском або підкупом може перешкоджати проведення досудового розслідування.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні застосуванням більш м'яких запобіжних заходів:

Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м'яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано стороною обвинувачення.

Зокрема, зважаючи на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, такий запобіжний захід як особисте зобов'язання, не здатне забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.

До обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків ОСОБА_8 з огляду на наявність високої ступені ризику переховування від органів досудового розслідування, впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню наявність яких обґрунтована вище.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України.

Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати (обвинувачувати) особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України

Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 331 КПК України, - покурор просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:

- Задовольнити клопотання та продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Великі Пріцьки Обухівського району Київської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» без права внесення застави.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2025 року, прокурор, - заступник керівника Київської обласної прокуратури Київської області, - ОСОБА_5 , - клопотання прокурора ОСОБА_6 , - підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Свою правову позицію щодо необівдності задоволення клопотання прокурора ОСОБА_6 щодо необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , - прокурор ОСОБА_5 , - обгрунтовував обставинами справи та нормами права, які вказані в мотивувальній частині клопотання прокурора ОСОБА_6 , та які судом наведено вище в повному обсязі, - в мотивувальній частині даної постанови.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.092025 року представник малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , - адвокат ОСОБА_7 , - клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , - підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2025 року, обвинувачений ОСОБА_8 , - категорично заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та просив відмовити у його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_8 просив обрати у відношенні нього запобіжний захід, який не буде пов'язаний з триманням під вартою, вважав, що у його відношенні можна змінити запобіжний захід, а саме, - з тримання під вартою на особисте зобов'язання чи домашній арешт в нічний час доби, та вважав, що саме такі запобіжні заходи є достатніми на його думку, адже підстав для продовження його тримання під вартою, - на його думку, - немає.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2025 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , - адвокат ОСОБА_9 , - підтримапв правову позицію свого підзахисного (обвинуваченого ОСОБА_8 ), та, відповідно, - категорично заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та просив відмовити у його задоволенні.

Свою правову позицію захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , - адвокат ОСОБА_14 , - обгрунтовував тим, що на його думку, - клопотання прокурора має ознаки формалізму, а саме, - прокурором в недостатній мірі обгрунтовано ризики, які передбачені положеннями ст. 177 КПК України, та на існування яких посилаєжться прокурор в клопотанні.

З огляду на вищевказану обставину, - захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , - адвокат ОСОБА_9 вважав, що слід змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою ні більш м'які запобіжні заходи, а саме, - на особисте зобов'язання, чи домашній арешт, так як саме такі запобіжні заходи, на думку захисника обвинуваченого, - будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 .

Отже, суд, вислухавши клопотання прокурорів, - про продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, вислухавши потерпілу сторону (представника малолітньої потерпілої, - адвоката), які підтримали клопотання прокурора, вислухавши сторону захисту (обвинуваченого, його захисника), які заперечували проти клопотання прокурора (просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, або інший, більш м'якший запобіжний захід, зокрема, - особисте зобов'язання), дослідивши матеріали кримінального провадження в частині, що стосується вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу (продовження, чи зміна запобіжного заходу), - приходить до висновку щодо задоволення клопотання прокурорів, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права:

- Перш за все, суд зазначає, що в рамках даного кримінального провадження 26.12.2024 року слідчим суддею Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_15 (справа № 368/2005/24, провадження № 1 - кс/368/330/24), винесено ухвалу, згідно резолютивної частини якої:

1. Клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: ОСОБА_8 - задовольнити.

2. Продовжити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, громадянину України, з професійно-технічною освітою, одруженому, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому,

-обвинуваченого вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.. ст. 152 ч. 4 та ч. 6 КК України,

- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 23 лютого 2025 року включно.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23 лютого 2025 року.

19.02.2025 року строк тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ухвали був продовжений до 14.04.2025 року, включно.

11.04.2025 року Кагарлицьким районним судом було винесено ухвалу, згідно якої обвинуваченому ОСОБА_8 було продовжено строк тримання під вартою до 09.06.2025 року.

22.07.2025 року ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 20.09.2025 року, включно, а тому - сторона обвинувачення (прокурори) ініціювали питання продовження строку дії вказаного запобіжного заходу, - шляхом подачі письмового клопотання, яке прокурори підтримали в судовому засіданні, та яке в судовому засіданні підтримала потерпіла сторона (представник потерпілої - адвокат).

Отже, - попередня хвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 припиняє свою дію 20.09.2025 року.

В той же час, - слухання кримінального провадження триває (суд знаходиться на стадії дослідження допиту свідків сторони захисту, - не допитано ще 4 свідки), а строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , який був продовжений на підставі ухвали суду, - закінчується 20.09.2025 року.

Суд констатує, що об'єктивної можливості закінчити слухання кримінального провадження до закінчення терміну тримання під вартою обвинуваченого, - немає об'єктивної можливості (в силу великого об'єму письмових доказів, наданих прокурором, значної кількості недопитаних свідків, після чого слід ще допитати обвинуваченого), а тому, з урахуванням обставин кримінального провадження та клопотання прокурорів, - суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , з огляду на наступне:

- так, в мовувальній частині ухвали суду від 26.12.2024 року, на підставі якої обвинуваченому ОСОБА_8 було продовжено термін тримання під вартою, (підстави, у відповідності яких було продовжено термін тримання під вартою обвинуваченому), - зазначено наступне:

Усіма своїми злочинними, протиправними діями ОСОБА_8 обвинувачується:

- у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України;

- у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, причому, - обвинувачений ОСОБА_8 - обвинувачується стороною обвинувачення у вчиненні близько 30 (тридцяти) насильницьких епізодів сексуального характеру над малолітньою потерпілою.

Обвинуваченому ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27.09.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, строк дії якого було продовжено ухвалою Обухівського районного суду Київської області 25.11.2024 до 27.12.2024 включно.

В ході досудового розслідування та під час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Суд вважає, що станом на на даний час (станом на момент винесення даної ухвали, - станом на 19.09.2025 року), - вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, - можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками, зокрема, - суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого обвинувального вироку, - особливо підвищують ризик переховування від суду.

При вирішенні питання про наявність даного ризику суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, - тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, суд виходить із встановленого КПК України порядку отримання показань від потерпілої та свідків у кримінальному провадженні, а тому ризик такого впливу зберігається до отримання показань потерпілою та свідків безпосередньо судом під час розгляду кримінального провадження по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, суд також враховує що обвинувачений є знайомим та близьким родичем потерпілої (рідний дядько малолітньої потерпілої) та свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх.

Окрім того ще щодо одного ризику, то наявні підстави вважати, що саме шляхом погроз, тиском або підкупом може перешкоджати проведення досудового розслідування, оскільки ОСОБА_8 являється рідним дядьком малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , проживає на одній вулиці з свідками та потерпілою.

Суд зазначає, що станом на даний момент, - не допитано ще 4 (чотирьох) свідків, а тому суд вважає, що слі усунути будь - які можливості для обвинуваченого ОСОБА_8 для незаконного впливу на свідків.

Суд звертає увагу, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Тобто, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі судового слухання справи, - судом не встановлено та сторонами, зокрема, - стороною захисту (обвинуваченим та його захисником), - не доведено, більше того, - суд вважає, що ступінь сусупільного інтересу до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності та призначення справедливого покарання, - значно превалює над правами обвинуваченого ОСОБА_8 , зокрема, - над правом до вільного пересування та свободи.

Суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, які не пов'язані з триманням під вартою, зокрема, - домашній арешт, чи особисте зобов'язання, про застосування (заміни) яких просили обвинувачений та його захисник, - не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину та суворість покарання (передбачається застосування найсуворішого покарання у виді довічного позбавлення волі) та вагомість доведених прокурорами в судовому засуданні ризиків, а тому у задоволенні клопотань як обвинуваченого ОСОБА_8 так і його захисника, - адвоката ОСОБА_9 , які полягали у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, чи особисте зобов'язання, - слід відмовити.

Таким чином, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, - є, на думку суду, - неможливим.

Враховуючи наведене, суд вважає неможливим застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, тому з метою запобігання:

1. Спробам переховуватись від суду;

2. Незаконно впливати на свідків та потерпілу, -

- слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , на 60 днів, а, відтак, - клопотання прокурорів - слід задовольнити.

Корім того, беручи до уваги вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства (обвинувачується у вчиненні близько 30 - ти епізодів сексуального насильства над малолітньою потерпілою), суд одночасно із продовженням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - не визначає розмір застави.

Отже, термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 закінчується 20.09.2025 року, а тому його слід продовжити, з огляду на наступне:

- В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_8 обвинувачується:

- у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України;

- у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчиненому щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України.

Загалом, - ОСОБА_8 , - в рамках даного кримінального провадження обвинувачцується в 30 (тридцяти) епізодах сексуального насильства над малолітньою потерпілою,

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд, з огляду на матеріали кримінального провадження (письмові докази, показання свідків, які були допитані в судовому засіданні), - вважає, що є в наявності обгрунтована підозра щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальних правопорушень (злочинів), які передбачені ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України, а тому суд вважає, що прокурорами правомірно ініційовано питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 .

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

З огляду на положення ч. 1 ст. 194 КПК України, - суд констатує наступне:

- прокурорами надано об'єм достатніх, належних та допустимих доказів, - щодо обгрунтованих підозр для обвинувачення ОСОБА_8 у вчинення ним кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 4 ст. 152 КК України та ч. 6 ст. 152 КК України;

- прокурорами наведено достатні докази на існування підозр, на які вони посилаються як на підставу для обрання запобіжного заходу;

- прокурорами наведено достатньо аргументів щодо того, що до обвинуваченого ОСОБА_8 , - неможливо обрати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

Що до положень ч. 3 ст. 199 КПК України, то суд зазначає наступне:

- прокурорами в судовому засіданні обгрунтовано належним чином те, що ризики, на підставі яких було обрано запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 найтяжчого виду запобіжного заходу, - тримання під вартою, - станом на даний момент, - не зменьшилися та не зникли;

- як судом зазначалося вище, - суд знаходиться на стадії дослідження доказів, так, - 19.02.2025 року було зачитано прокурором обвинувальний акт, встановлено порядок дослідження доказів по справі, після чого допитано малолітню потерпілу, представника малолітньої потерпілої, дослідив письмові докази, та на даний час, - знаходиться на стадії допиту свідків, - не допитано ще 4 - ри свідка;

Суд зазначає, що ним (судом) було встановлено загальний порядок дослідження доказів, - допит малолітньої потерпілої, допит свідків, дослідження матеріалів кримінального провадження (доказів, зібраних органом досудового розслідування під час досудового розслідування), - проте, - станом на даний час судом ще не допитані всі свідки сторони обвинувачення (з огляду на неявку свідків), а термін тримання під вартою ОСОБА_8 - закінчується 20 вересня 2025 року, - що об'єктивно унеможливлює для суду закінчити слухання кримінального провадження до закінчення терміну тримання під вартою обвинуваченого (в рамках дії попередньої ухвали).

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Отже, - ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України, - відносяться до особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, - найбільш суворе покарання, яке передбачено чинним кримінальним законодавством.

Суд зазначає, що як в ході досудового розслідування, так під час розгляду судом клопотання прокурорів - про продовження застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Суд вважає, що на даний час вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати, що суд обгрунтовує наступним:

- Суд вважає, що наявність в діях обвинуваченого ризику переховування від правосуддя, - обгрунтований тим, що гіпотетично існує ризик визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні особливо тяжких злочинів, що гіпотетично може потягнути за собою негативний наслідок для обвинуваченого такими наслідками, як, - суворістю передбаченого покарання, яке, з огляду на санкції злочинів, - не передбачають звільнення від відбування покарання, а передбачають реальне позбавлення волі, причому, - на максимальний термін для такого виду покарання, як позбавлення волі, а також є ймовірність призначення довічного позбавлення волі.

Суд вважає, що в даному випадку - тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого обвинувального вироку (гіпотетично - призначення покарання у виді довічного позбавлення волі), - об'єктивно підвищують ризик переховування від суду.

При вирішенні питання про наявність даного ризику суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, - тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, - таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінюючи ж наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань від потерпілої та свідків у кримінальному провадженні, а тому ризик такого впливу, - зберігається до отримання показань потерпілою та свідків, - безпосередньо судом під час розгляду кримінального провадження по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, суд також враховує що обвинувачений є знайомим та родичем потерпілої та свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх.

Окрім того, що стосується ризику, - іншим чином перешкоджати судовому слідству, - то наявні підстави вважати, що саме шляхом погроз, тиском або підкупом може перешкоджати судовому слуханню кримінального провадження, оскільки ОСОБА_8 являється рідним дядьком малолітньої потерпілої ОСОБА_10 , проживає на одній вулиці з свідками та потерпілою.

Окремо суд наголошує на тому, що під час допиту малолітньої потерпілої - вона показала, що обвинувачений неодноразово забороняв їй розповідати будь - кому про ті дії, які він з нею вчиняв, окрім того, малолітня потерпіла зазначила в судовому засіданні, що вона боїться свого дядька, - обвинуваченого по справі, так як він неодноразово вказував їй, щоб вона нікому не розповідала, що він з нею робить.

Відповідно, суд переконаний що ризики, які перелічені судом вище, та які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, - слід вважати наявними (доведеними стороною обвинувачення - прокурором) за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Тобто, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 , - не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, - на даному етапі судом не встановлено та стороною захисту (обвинуваченим та його захисником), - не доведено.

Суд, з огляду на обставини даного кримінального провадження, - вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема, - домашній арешт в нічний час доби чи особисте зобов'язання, - про застосування якого просив обвинувачений та його захисник, чи інші, більш м'які запобіжні заходи, - не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину та вагомість доведених суду ризиків, а тому, - у задоволенні клопотань як самого обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, - ОСОБА_9 , які полягають у зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби чи на особисте зобов'язання, - слід відмовити.

Таким чином, на глибоке переконання суду, - застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою, - є об'єктивно неможливим.

Враховуючи наведене, суд вважає неможливим застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, тому, - з метою запобігання спробам:

- переховуватись від суду;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків;

- іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, -

- слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , - строком на 60 днів, а, відтак, клопотання прокурорів, - слід задовольнити, - шляхом винесення ухвали.

При цьому, беручи до уваги вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства (що, на думку суду, - апріорі виключає застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як застава), - суд одночасно із продовженням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - не визначає розмір застави.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, ч. 2 ст. 369, ст.ст. 370 - 372, ст. 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора, - задовольнити.

В рамках кримінального провадження за ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України, яке внесено 25.09.2024 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111230001873, - - продовжити термін дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого), -

- у відношенні якого в рамках даного кримінального провадження під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 27.09.2024 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та у відношенні якого на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області 22.07.2025 року, - продовжено термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - до 20.09.2025 року, включно, -

- в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», строком на два місяці, а саме, - до 16.11.2025 року, включно.

Ухвала суду про продовження дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 припиняє свою дію 17.11.2025 року.

Запобіжний захід у виді застави у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 , - не визначати.

Ухвала підлягає до негайного виконання після проголошення.

Ухвала на підставі п. 2 ч. 1 ст. 395, п. 1 - 1 ч. 2 ст. 395 КПК України може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ухвали).

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_16

Попередній документ

131420829

Наступний документ

131420831

Інформація про рішення:

№ рішення:	131420830
№ справи:	368/1978/24
Дата рішення:	19.09.2025
Дата публікації:	03.11.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (30.10.2025)
Дата надходження:	23.12.2024
Предмет позову:	-

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

08.01.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
30.01.2025 15:30	Кагарлицький районний суд Київської області
19.02.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
31.03.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
28.04.2025 14:30	Кагарлицький районний суд Київської області
02.06.2025 14:30	Кагарлицький районний суд Київської області
17.06.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
22.07.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
08.09.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
19.09.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
20.10.2025 15:00	Кагарлицький районний суд Київської області
30.10.2025 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області

Заплановані засідання (1)

11.12.2025 15:00

Кагарлицький районний суд Київської області

Учасники справи:

головуючий суддя:

ЗАКАБЛУК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

суддя-доповідач:

ЗАКАБЛУК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

суддя-учасник колегії:

ІВАНЮТА ТЕТЯНА ЄВГЕНІВНА

КИРИЧЕНКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ