30 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 2-272/11
провадження № 22-ц/4809/1586/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Вишня Ганна Вікторівна, на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року у складі головуючого судді Куценка О. В.,
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року задоволено позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Кіровоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - відділ у справах дітей виконавчого комітету Кропивницької міської ради про визнання права забудовника на земельній ділянці.
Визнано за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 у порядку спадкування, право забудовників на земельній ділянці загальною площею 600 м. кв., по АДРЕСА_1 , в тому числі з правом реєстрації права власності.
11 листопада 2024 року до Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє адвокат Вишня Ганна Вікторівна, на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року. В апеляційній скарзі представник зазначила, що позивачами було подано заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Кіровського районного суду від 06 листопада 2024 року залишена без задоволення, а тому вважає, що в позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є всі як юридичні, так і моральні права для оскарження заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Вишня Ганна Вікторівна, на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року залишено без руху; запропоновано апелянтам протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року, а також докази на підтвердження відповідних доводів. Судом зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України правом на подання заяви про перегляд заочного рішення наділений виключно відповідач, а тому наявність ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення процесуального значення для позивача не має.
07 жовтня 2025 року до Кропивницького апеляційного від представника апелянтів у справі - адвоката Вишні Г. В. надійшла заява, в якій остання просила визнати поважними представнику позивачів ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , причини пропуску строку звернення до Кропивницького апеляційного суду та поновити представнику позивачів Вишні Г. В., яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_1 строк на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду від 24 березня 2011 року у даній справі. В обґрунтування зазначено, що дата подачі апеляційної скарги в контексті вирішення процесуального питання правового значення не має, оскільки законом імперативно встановлено, що учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Тобто визначальним є момент вручення рішення суду, а не звернення до суду із відповідною заявою. Разом з тим, вказує, що до теперішнього часу заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_1 , які не були присутні в судовому засіданні, не отримали. Тобто суд не виконав свій обов'язок щодо вчасного направлення копії судового рішення. Зазначено, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжується. Відтак, вказані обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними причинами, та є в тому числі, підставою для поновлення строку на звернення до суду. Посилаючись на численну практику Європейського суду з прав людини, представник позивачів просить поновити строк на подачу апеляційної скарги на заочне рішення у даній справі.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року визнано неповажними, наведені в заяві від 07 жовтня 2025 року підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року у даній справі. Продовжено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Вишня Ганна Вікторівна, встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2025 року, на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
20 жовтня 2025 року, в межах визначеного судом строку, представник апелянтів - адвокат Вишня Г. В. подала до Кропивницького апеляційного суду заяву про поновлення строку звернення до суду. У вказаній заяві представник зазначила, що дата подачі апеляційної скарги у контексті вирішення процесуального питання правового значення не має, оскільки законом імперативно встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення. Тобто визначальним є момент вручення судового рішення суду, а не звернення до суду із відповідною заявою. Вказала, що заочне рішення Кіровського районного суду було прийнято 24 березня 2011 року, однак до теперішнього часу ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 , які не були присутні в судовому засіданні, копію рішення суду не отримали. Тобто обов'язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи не виконано.
Ознайомившись із доводами представника апелянтів, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважував, що «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 592/6701/19 (провадження № 61-15286св20) зазначено, що «суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Наведені вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що оскаржуване заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда ухвалено судом 24 березня 2011 року.
Відомості про направлення вказаного судового рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у матеріалах справи відсутні.
Однак, як з'ясовано апеляційним судом, 01 грудня 2022 року ОСОБА_9 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із заявою про видачу копії рішення суду, що набрало законної сили, по справі №2-272/11 від 24 березня 2011 року. Згідно відмітки на заяві, позивач отримав копію вищезазначеного судового рішення - 08 грудня 2022 року (а.с.76).
21 червня 2024 року представник апелянтів - адвокат Вишня Г. В. подала до Кіровського районного суду м. Кіровограда заяву про ознайомлення із матеріалами даної цивільної справи та ознайомилась зі справою 21 червня 2024 року, про що свідчить її підпис на заяві (а.с.77).
25 червня 2024 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 подали до Кіровського районного суду м. Кіровограда заяву про роз'яснення рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі №2-272/11 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Кіровоградської міської ради про визнання права забудовника на земельній ділянці. У вказаній заяві позивачі зазначили, що рішення суду є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині, що стосується об'єкту забудови, а саме на які об'єкти нерухомості надані права забудовника позивачам з реєстрацією права власності (а.с.79-80).
До вказаної заяви долучено копію рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 03 листопада 2023 року про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою (а.с.82).
Зазначене вище спростовує доводи представника позивачів про те, що останні не отримували копію заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року у даній справі та не були ознайомлені з його змістом.
При цьому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на зазначене судове рішення мала бути подана ОСОБА_1 у строк до 09 січня 2023 року включно (зважаючи на отримання ним копії оскаржуваного судового рішення 08 грудня 2022 року в приміщенні суду).
Відомості щодо отримання позивачкою ОСОБА_5 копії оскаржуваного судового рішення у матеріалах справи відсутні, однак, ураховуючи те, що позивачка разом із ОСОБА_1 25 червня 2024 року звернулась до місцевого суду із заявою про роз'яснення заочного рішення від 24 березня 2011 року у даній справі, слід дійти висновку, що позивачка була обізнана зі змістом судового рішення. За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга нею мала бути подана у строк до 25 липня 2024 року включно (якщо відраховувати строк із дня звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення).
Разом з тим, з апеляційною скаргою позивачі звернулись лише 11 листопада 2024 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
При цьому, твердження представника позивачів про те, що ними було подано заяву про перегляд заочного рішення у даній справі, а після цього подано апеляційну скаргу в загальному порядку, не заслуговують на увагу, оскільки позивачі не наділені правом подачі заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційний суд зазначав про це в ухвалах від 29 вересня 2025 року та від 14 жовтня 2025 року.
Відтак, колегією суддів не встановлено підстав для поновлення позивачам строку на апеляційне оскарження заочного рішення від 24 березня 2011 року у даній справі.
Представник позивачів не навела інших обґрунтованих причин щодо неможливості подати апеляційну скаргу у строк, передбачений ч. 2 ст. 354 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного судового рішення особисто 08 грудня 2022 року у приміщенні суду, а позивачка ОСОБА_5 25 червня 2024 року зверталась до місцевого суду із заявою про роз'яснення заочного рішення у даній справі.
Крім того, вказаним доводам представника позивачів була надана оцінка апеляційним судом в ухвалі від 14 жовтня 2025 року, та такі доводи були визнані необґрунтованими.
Щодо тверджень представника позивачів про наявність надзвичайних, невідворотних та об'єктивних причин несвоєчасного звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою, зокрема через введення в Україні воєнного стану, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази того, що позивачі самостійно та через свого представника звертались до суду першої інстанції із заявою про отримання копії судового рішення у цій справі - 08 грудня 2022 року, із заявою про ознайомлення із матеріалами справи - 21 червня 2024 року, із заявою про роз'яснення судового рішення - 25 червня 2024 року, із заявою про перегляд заочного рішення - 04 жовтня 2024 року.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року в справі №760/4516/20 (адміністративне провадження № К/990/31580/22) вказано, що; «64. При цьому, посилання позивача на опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано по можливості продовжувати різного роду строків щонайменше до закінчення воєнного стану, то це рішення має рекомендаційний характер і враховується судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду».
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (див., зокрема, пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20 (провадження № 61-15447св23)).
Поряд з цим, з матеріалів справи, апеляційної скарги та наданих представником апелянтів документів не вбачається фактів щодо таких наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, які б перебували у безпосередньому зв'язку з неможливістю заявників у межах встановленого законом строку реалізувати своє процесуальне право на оскарження рішення суду першої інстанції, з моменту отримання вказаного судового рішення.
Таким чином обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, а також такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання апеляційної скарги скаржниками не наведено та їх існування належним чином не доведено.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Частинами 3, 4 ст. 357 ЦПК України визначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Оскільки ухвалою апеляційного суду від 14 жовтня 2025року вказані представником позивача підстави для поновлення строку було визнано неповажними, у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, яка подана до апеляційного суду 20 жовтня 2025 року адвокатом Вишнею Г. В. не наведено нових поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення, тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Вишня Ганна Вікторівна, на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року у даній справі, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 354, 357, 358 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Вишня Ганна Вікторівна, на заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Судді
С. М. Єгорова
С. І. Мурашко
О. І. Чельник