Справа №: 343/1933/25
Провадження №: 2/343/1019/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
27 жовтня 2028 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Керніцького І. І.,
секретаря - Оленюк Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивачка 06.10.2025 звернулась до суду з позовом до відповідача, у якому просила:
шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 11 липня 2020 року Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №71, - розірвати;
малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживанні з нею;
стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду 06.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття;
стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Свої вимоги обґрунтує тим, що з 11.07.2020 перебуває у шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя з відповідачем у неї не склалося через різні погляди на шлюб та сім'ю, в результаті чого в сім'ї почали виникати конфлікти та непорозуміння, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Шлюб існує лише формально, спільне господарство не ведуть.
Сторони в судове засідання не прибули.
Позивачка скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності просила розглянути справу у її відсутності.
У судове засідання відповідач повторно не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений за місцем його реєстрації та за допомогою SMS-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку SMS, жодних заяв чи клопотань не подавав, правом на надання відзиву на позов не скористався, суд вважає за можливе, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, ухвалити рішення заочно на підставі наявних доказів у справі.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.07.2020 від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Різниця в поглядах на права та обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між позивачем та відповідачем.
Згідно ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
За таких обставин, суд приходить висновку, що сім'я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін та їх дитині.
Положеннями ст.160 СК України врегульовано право батьків на визначення місця проживання дитини. За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а яка досягла - за спільною згодою останніх та самої дитини (ст.160 СК України). Відповідно до положень ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає; у віці від десяти до чотирнадцяти років - її місце проживання є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше не встановлено за згодою між останніми та самою дитиною.
Оскільки між сторонами на момент розгляду даної справи відсутній спір щодо місця проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд визначає місцем його проживання разом з матір'ю.
Між сторонами склалися правовідносини з обов'язку батьків утримувати дітей, які врегульовані нормами СК України.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтями 8,11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Абзацом першим пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 постановлено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Абзацом другим ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України аліменти на двох дітей стягуються в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що суд стягує аліменти від дня пред'явлення позову.
Враховуючи надані позивачем докази та зазначені нею обставини, а також відсутність відзиву і відповідних підтверджених доказами заперечень з боку відповідача стосовно його стану здоров'я та матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини та інших обставин, які можуть вплинути на визначення розміру аліментів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення аліментів.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають судові витрати у виді судового збору в сумі 1211,20 грн за пред'явлення до суду позову немайнового характеру (про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини), які були понесені позивачкою.
Також, відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір за пред'явлення до суду позову майнового характеру (про стягнення аліментів), розмір якого з 01.01.2025 становить 1211,20 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за пред'явлення до суду позову в частині стягнення аліментів, відповідно до положень п.3 ч.1ст.5 Закону України “Про судовий збір».
У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 259, 265-268, 430 ЦПК України, ст. ст.112,180,182, 183 СК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 липня 2020 року Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №71, - розірвати.
Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживанні з матір'ю, позивачкою по справі ОСОБА_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду 06.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький