Справа №766/16196/25
н/п 1-кс/766/7755/25
30.10.2025 року Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025231080001423 від 25.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна
Суть питання, що розглядається, короткий виклад змісту клопотання.
27.10.2025 через систему «Електронний суд» до Херсонського міського суду Херсонської області надійшло клопотання прокурора Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, подане у кримінальному провадженні №12025231080001423 від 25.10.2025, а саме транспортний засіб - Volkswagen Sharan з реєстраційним номером НОМЕР_1 забороною в розпорядженні та користуванні таким майном.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в провадженні ВП № 1 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали вищезазначеного кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлено, що 24.10.2025 р., близько 15:10 год., трапилася дорожньо-транспортна пригода на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 205-206 км., за участі транспортного засобу Volkswagen Sharan з р. н. НОМЕР_2 , ( НОМЕР_3 ), під керуванням водія, військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , начальника евакуаційної групи, матроса ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий здійснював розворот та транспортного засобу DAF FT XF 105.460 з р. н. НОМЕР_5 , з причепом (цистерна) з р. н. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий рухаючись по зустрічній смузі для руху транспортних засобів, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини, внаслідок водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, у виді закритого компресійного перелому 12 L1 хребця І-ІІ ступеня, забійна рана верхньої повіки з права.
Попередня правова кваліфікація даного кримінального правопорушення визначено за ч. 1 ст. 286 КК України.
24.10.2025 проведено огляд місця ДТП за адресою: Херсонська область, Херсонський район, автодорога М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 205-206 км. В ході огляду виявлено транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Sharan з р. н. НОМЕР_2 , ( НОМЕР_3 ), який було вилучено та поміщено на тимчасове зберігання до майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів ГУНП в Херсонській області за адресою: Херсонська область, Херсонський район, село Чорнобаївка, Миколаївське шосе 5, який опечатано.
Окрім цього, відповідно до огляду, зафіксовано фактичний номерний знак, що встановлений попереду та позаду транспортного засобу Volkswagen Sharan - НОМЕР_2 , однак відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , транспортний засіб Volkswagen Sharan (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 ) має реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого являється ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ).
25.10.2025 постановою слідчого автомобіль марки Volkswagen Sharan з реєстраційним номером НОМЕР_3 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим, прокурор звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на автомобіль марки Volkswagen Sharan з р.н. НОМЕР_3 у вигляді заборони користування та розпорядження.
Позиції учасників кримінального провадження.
Прокурор, власник майна у судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Положення Закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали.
Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування. Вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; -може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; -розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо: існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна; майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати; речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт; це майно є речовим доказом; буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням; наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими ВП № 1 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025231080001423 від 25.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Скоєння вказаного правопорушення підтверджується матеріалами, доданими до клопотання: витягом з ЄРДР від 25.10.2025; рапортом № 15772 від 24.10.2025 ; протокол огляду місця ДТП та схемою, фототаблицею до нього від 24.10.2025; .постановою про визнання речовими доказами від 25.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; копією посвідчення водія; копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ Volkswagen Sharan.
Описані вище обставини дають можливість дійти висновку, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Автомобіль Volkswagen Sharan з р.н. НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 .
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.
Речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт.
Автомобіль Volkswagen Sharan з р.н. НОМЕР_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_8 є рухомим майном (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України), перебуває у цивільному обороті. Відтак, на нього може бути накладено арешт.
Арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Автомобіль Volkswagen Sharan з р.н. НОМЕР_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_8 визнано речовим доказом згідно з постановою слідчого від 25.10.2025.
Також, як вбачається з витягу з ЄРДР 24.10.2025 близько 15:10 год., трапилася дорожньо-транспортна пригода на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 205-206 км., за участі транспортного засобу Volkswagen Sharan з р. н. НОМЕР_2 , ( НОМЕР_3 ), під керуванням водія, військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , начальника евакуаційної групи, матроса ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий здійснював розворот та транспортного засобу DAF FT XF 105.460 з р. н. НОМЕР_5 , з причепом (цистерна) з р. н. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий рухаючись по зустрічній смузі для руху транспортних засобів, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини, внаслідок водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, у виді закритого компресійного перелому 12 L1 хребця І-ІІ ступеня, забійна рана верхньої повіки з права.
Відтак, підсумовуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання автомобіля Volkswagen Sharan з р. н. НОМЕР_2 , ( НОМЕР_3 ) як доказу в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Досягнення завдань кримінального провадження для виконання яких подано клопотання.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування вказаного автомобіля в разі невжиття заходів щодо його арешту. Слідчий суддя погоджується, що під час розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підлягає встановленню такі факти , як сліди механічних пошкоджень автомобіля, які не можуть бути встановлені візуальним оглядом без проведення автотехнічної експертизи, встановлення технічної справності автомобіля на момент ДТП, що передбачає надання експерту об'єкту дослідження в стані - як і на момент ДТП. Встановлення цих обставин може потребувати проведення слідчих дій, пов'язаних із дослідженням вказаного транспортного засобу та ушкоджень, заподіяних внаслідок ДТП. Ненакладення арешту на автомобіль може мати наслідком знищення слідів кримінального правопорушення та, як наслідок, неможливість встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
У частині четвертій статті 173 КПК України зазначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету, відповідає вимогам ст.132 КПК України щодо необхідності розумності та пропорційності обмежень прав осіб.
Застосування менш обтяжливого заходу на думку слідчого судді, не забезпечить досягнення мети арешту, оскільки користування транспортним засобом може призвести до втрати його доказового значення, оскільки існує необхідність проведення ряду експертиз.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування, та розпорядження, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності з метою забезпечення належного розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, вилучене 24.10.2025 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди: Херсонська область, Херсонський район, автодорога М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 205-206 км, а саме: транспортний засіб - Volkswagen Sharan з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_6 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляція до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1