Справа № 766/1501/16-ц
н/п 2/766/5224/25
22 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретаря Царенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Суворовський РВ УМВС України в Херсонській області, про визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 18.10.2014 року ОСОБА_1 було придбано у ОСОБА_3 автомобіль Nissan Qashqai 2009 року випуску VIN НОМЕР_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу та довідкою - рахунком, продаж якого здійснював комісійний магазин роздрібної торгівлі автомобілями, приватного підприємця - ОСОБА_2 24.10.2014 року під час постановки на облік вказаного автомобіля, в МРЕВ м. Херсона проводився огляд у відповідності до п.1 ст.15 Постанови КМУ від 07 вересня 1998 року №1388, в ході якого було виявлено відсутність номера двигуна, отже відповідальна особа яка проводила попередній огляд, запропонувала надати документи, що підтверджують законність встановлення на вказаному автомобілі двигуна з відсутнім номером, про що було повідомлено у телефонному режимі представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та направлено претензію, в якій позивачка просила замінити ОСОБА_3 неякісний товар, у зв'язку з неможливістю використання за цільовим призначенням та отримання державної реєстрації в органах МРЕВ. З боку ОСОБА_3 документів підтверджуючих законність встановлення двигуна на спірний автомобіль не надала, а 29.11.2014 року надіслала відповідь, якою зазначила, що ніякого відношення до проданого автомобіля не має та фактично звинуватила позивача та працівників МРЕВ ДАІ м. Херсона в навмисному знищені номера двигуна, чим по суті відмовилась від повернення наданого нею неякісного товару, одночасно зазначивши, що не є продавцем зазначеного автомобіля. Також зазначає, що впродовж 2 місяців, через протиправні дії та бездіяльність відповідачів, порушення ними її цивільного права, що в свою чергу спричинило великих матеріальних збитків та моральних страждань. З огляду на наведене позивака була змушена звернутись за захистом свого права до суду. В ході розгляду справи, у зв'язку з проведенням судової авто товарознавчої експертизи від 18.03.2015 року, №583 позивачка уточнила свої позовні вимоги, а саме що 12.03.2015 року під час проведення вказаної експертизи було виявлено, що всі ідентифікаційні номери (не лише двигун) спірного автомобіля підверглися змінам в різний спосіб. Номер двигуна відсутній, решту ідентифікаційних номерів автомобіля змінено. Отже позивачка вважає, що приватний підприємець ОСОБА_2 свідомо ввела в обіг фальсифіковану продукцію, чим порушила її права, як споживача.
31.05.2016 року позивач після скасування заочного рішення подала заяву про уточнення позовних вимог в якій просила суд визнати недійсним правочин купівлі автомобіля Nissan Qashqai 2009 року випуску VIN НОМЕР_1 від 18.10.2014 року, як такий, що вчинений під впливом обману; стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування збитків в подвійному розмірі в сумі - 493904 грн.; стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 77 мінімальних заробітних плат встановлених на час подання позову та судові витрати в розмірі 1729,96 грн.
Заочним Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 06.07.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11.08.2015 року заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 06.07.2015 року залишено без змін.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.05.2016 року (головуючий суддя Котьо І.В.) заочне рішення ухвалене 06.07.2015 року у цивільній справі №668/17065/14-ц скасовано і призначено справу до судового розгляду в загальному порядку.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.05.2016 року справі присвоєно новий номер 766/1501/16-ц.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.05.2016 року (головуючий суддя Котьо І.В.) заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
31.05.2016 року представником відповідача подано заперечення проти позову в якій він просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 30.11.2017 № 3392/17 суддя Котьо І.В. не може продовжувати розгляд справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2017 року справу розподілено судді Дорошинській В.Е.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2017 року (головуючий суддя Дорошинська В.Е.) цивільну справу прийнято до провадження.
Згідно розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 23.03.2020 № 01-09/2510/20 суддя Дорошинська В.Е. не може продовжувати розгляд справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 року справу розподілено судді Єпішину Ю.М.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2020 року (головуючий суддя Єпішин Ю.М.) цивільну справу прийнято до провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.04.2021 року (головуючий суддя Єпішин Ю.М.) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, та проведення інвентаризації, розгляд справи продовжено.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися. В матеріалах справи наявна заява представника відповідача про розгляд справи без участі відповідача та її представника. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. Про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник третьої особи, Суворовського РВ УМВС України в Херсонській області в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Судом встановлено, що 18.10.2014 року позивачем ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 автомобіль Nissan Qashqai 2009 року випуску VIN НОМЕР_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу та довідкою - рахунком, продаж якого здійснював комісійний магазин роздрібної торгівлі автомобілями, приватного підприємця - ОСОБА_2
24.10.2014 року під час постановки на облік вказаного автомобіля, в МРЕВ м. Херсона проводився огляд у відповідності до п.1 ст.15 Постанови КМУ від 07 вересня 1998 р., №1388. Під час цього обліку було виявлено відсутність номера двигуна, отже відповідальна особа яка проводила попередній огляд, запропонувала надати документи, що підтверджують законність встановлення на вказаному автомобілі двигуна з відсутнім номером, про що було повідомлено у телефонному режимі представника ОСОБА_3 - Терещенко В.П. та направлено претензію, в якій позивачка просила замінити ОСОБА_3 неякісний товар, у зв'язку з неможливістю використання за цільовим призначенням та отримання державної реєстрації в органах МРЕВ.
Згідно висновку експерта від 18.03.2015 року №583, ідентифікаційний номер наданого на дослідження автомобіля Nissan Qashqai підлягав заміні шляхом видалення фрагмента номерної панелі з ідентифікаційним номером, та вварювання на його місце поза умов завода-виробника фрагмента з ідентифікаційним номером SJNFBNJ10U1506256. Встановити первинний ідентифікаційний номер наданого на дослідження автомобіля не є можливим у зв'язку з відсутністю додаткових джерел ідентифікації автомобілів даної моделі. Номер двигуна досліджуваного автомобіля знищено механічним способом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'являлися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.
Відповідно до вимог ст. 6, 27 Закону України «Про захист прав споживачів», продавцю забороняється введення в товарний обіг фальсифікованої продукції.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.
Згідно з п. 27 ст. 1 Закону фальсифікована продукція - це продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно з п.п. 38, 46, 48, 54 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери від 11.11.2009 року, комісіонер, якою в даному випадку є відповідач ПП ОСОБА_2 зобов'язаний перевірити документи та транспортні засоби, ідентифікаційні номери складових частин автомобіля. Відповідальність перед покупцем за відповідність проданого транспортного засобу несуть комісіонер та комітент.
Відповідності до положення абзацу 1 пункту 48 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 р. № 1200, комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери:
зобов'язаний ретельно перевірити документи, які пред'являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин. У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов'язаний невідкладно повідомити про це відповідно територіальному органові Національної поліції та Держпродспоживслужбі;
складає акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер (додатки 3 і 6). Акт складається в письмовій формі у двох примірниках, кожний з яких підписується комісіонером і комітентом. Відповідна інформація вноситься до журналу.
Комісіонер невідкладно вносить до бази даних про суб'єктів господарювання інформацію про транспортні засоби, що надійшли для реалізації (додаток 7), яка є загальнодоступною, та акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер.
У випадках, визначених цим Порядком, що передбачають необхідність подання комісіонеру документів про оцінку транспортного засобу або його середньоринкову вартість, комісіонер вносить до бази даних про суб'єктів господарювання скановану копію оригіналу висновку про вартість транспортного засобу, що міститься в документах про оцінку, або документа про його середньоринкову вартість відповідно.
Відповідно до п. 53 вказаного Порядку, під час продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які були в експлуатації, комісіонер повинен повідомити покупцеві в письмовій формі про виявлені несправності і пошкодження та неможливість експлуатації транспортного засобу до їх усунення. При цьому складається акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, про виявлені несправності і пошкодження у двох примірниках, кожний з яких підписується продавцем та покупцем. Відповідна інформація вноситься у журнал.
Відповідальність перед покупцем за відповідність транспортних засобів (ідентифікаційних номерів транспортного засобу) та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, характеристикам та записам, зазначеним у реєстраційних документах, акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, несе комітент, а в частині виконання пункту 48 цього Порядку - комісіонер та комітент згідно із законом, що передбачено п. 54 Положення.
Вказані вище положення Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери відповідачем ОСОБА_2 не були проведені.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верхового Суду України №9 від 06.11.2009 року встановлено правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Нормами закону та умовами спеціального порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, встановлюється право саме позивача на вибір вимагати у продавця ремонту товару або його заміни на інший належної якості або відмови від договору і повернення сплачених сум.
Фальсифікація ідентифікаційного номера кузова автомобіля, відсутність номеру двигуна та інших ідентифікаційних номерів автомобіля на думку суду є істотним недоліком, який робить неможливим використання автомобіля відповідно до його цільового призначення, і взагалі не може бути усунутий.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» у разі коли відповідальність перед потерпілим за одну і ту саму шкоду може нести кілька осіб, потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди як від усіх таких осіб, так і від будь-якої з них окремо. При цьому можуть бути застосовані положення цивільного законодавства про часткову відповідальність за шкоду та про право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Тобто, право вибору відповідальності особи за заподіяну шкоду потерпілій особі належить позивачу. У даному випадку позивач ОСОБА_1 обрала спосіб захисту права та заявила вимоги до комісіонера.
Таким чином, договір купівлі-продажу транспортного засобу Nissan Qashqai 2009 р.в. VIN НОМЕР_1 від 18 жовтня 2014 року, вчинений під впливом обману між ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2 слід визнати недійсним та стягнути з відповідачки на користь позивачки кошти в розмірі 493904,04 грн., що становить подвійний розмір вартості автомобіля.
Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 77 мінімальних заробітних плат встановлених на час подання позову суд зазначає наступне.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що з вини відповідача позивачу завдано моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини відповідача, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення на відшкодування моральної шкоди, разом з тим заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним та не в повній мірі відповідає характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач, суті спірних правовідносин та засадам розумності, виваженості та справедливості.
Суд виходить з того, що встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв порушення звичайного для даної людини способу життя.
При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необґрунтованого збагачення.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд з урахуванням принципу розумності та справедливості, а також принципу пропорційності вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем понесені витрати пов'язані з проведенням судової авто - товарознавчої експертизи від 18.03.2015 року №583 в розмірі - 1809,96 грн, які підлягають стягненню з відповідача ПП ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки обставини на які посилається позивачка не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Повний текст рішення складено 31.10.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 203, 651, 678, 1011, 1167 ЦК України, ст.ст.4, 12, 81, 141, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Суворовський РВ УМВС України в Херсонській області про визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати недійсним правочин купівлі автомобіля Nissan Qashqai 2009 року випуску VIN НОМЕР_1 від 18 жовтня 2014 року, вчинений під впливом обману між ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2 .
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування збитків в подвійному розмірі в сумі 493904 (чотириста дев'яносто три тисячі дев'ятсот чотири) гривні 04 коп.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі - 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі - 1809 (одна тисяча вісімсот дев'ять) гривень 96 коп.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3654,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Суворовський РВ УМВС України в Херсонській області, адреса: м.Херсон, вул. Володимира Примаченка, 10.
Суддя Ю.М.Єпішин