Справа № 521/14722/23
Номер провадження:1-кп/521/762/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ( у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 ( у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023231020000390 від 22.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 07.11.2025 року.
Прокурор під час судового засідання заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляд домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дослідивши подане прокурором клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, прийшов до наступних висновків.
Під час судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.ст.177, 183 зазначеного Кодексу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований лише до підозрюваного чи обвинуваченого у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний чи обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 177 КК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Втім, ст.178 зазначеного Кодексу передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, обґрунтовано доведеним є наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує реальне покарання у вигляд позбавлення волі строком від 6 до 10 років позбавлення волі; вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки обвинувачений офіційно ніде не працевлаштований, не має законних джерел прибутку, враховуючи корисливий мотив та конспіративний характер злочинної діяльності, перебуваючи на домашньому арешті обвинувачений може продовжувати діяльність зі збуту психотропних засобів.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 6 до 10 років, яке за своєю правовою природою та об'єктом спрямування на незаконний обіг наркотичних засобів. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, що тим самим підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних, суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути
З урахуванням наведеного, вважаю необхідним визначений розмір застави, що становить 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161 040 (сто шістдесят одну тисячу сорок) гривень 00 коп., залишити без змін, оскільки такий розмір застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є достатнім та таким, що здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків у даному кримінальному провадженні та не буде непомірним.
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 197, 217, 331, 369-372, 392 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 28.12.2025 р. включно.
Копію ухвали направити в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання.
Визначену ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09.08.2023 р. суму застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 161 040 (сто шістдесят одну тисячу сорок) гривень 00 коп. залишити без змін.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, міру запобіжного заходу, прізвище, ім'я, по-батькові обвинуваченого.
У разі внесення застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов'язки, визначені ухвалою суду.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за викликом;
- не відлучатися за межі м. Херсон без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала суду щодо продовження застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1