Справа 688/4457/25
№ 2/688/1836/25
Рішення
Іменем України
заочне
31 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути зі ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №4382386 від 04.09.2021 у розмірі 53372 грн, що складається з 8000 грн - тіло кредиту, 45372 грн - відсотки, а також судові витрати.
В обґрунтування позову посилається на те, що 04.09.2021 ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4382386.
За загальними умовами вказаного кредитного договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у сумі 8000 грн на умовах платності користування та зобов'язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.
Однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов'язання щодо повернення наданих їй кредитних коштів.
29.11.2021 було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4382386.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4382386.
Таким чином, за вказаними договорами факторингу до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.
Оскільки позичальник не виконала свої зобов'язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила про причини неявки, відзив не подала.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 31.10.2025. Ухвалою суду від 31.10.2025 постановлено про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила про причини неявки, відзив не подала, представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 04.09.2021 ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4382386.
Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Z95911, який був надісланий на її номер телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до п.п. 1.1-1.7 Договору кредит надано в сумі 8000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 15 днів в національній валюті. Дата погашення кредиту - 19.09.2021. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом становлять 12 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка - 5%. Комісія за надання кредиту - 0 грн, 0% від суми кредиту та нараховується одноразово. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Кредитні кошти були надіслані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 у сумі 8000 грн, що підтверджується копією квитанції від 04.09.2021, платіж 1754366583.
Заборгованість за цим договором не погашена та станом на день відступлення права вимоги становила 18572 грн, що складається з 8000 грн - тіло кредиту, 10572 грн - відсотки.
29.11.2021 було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4382386.
Згідно з п. 2.1. договору факторингу клієнт зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийнято право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржником.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4382386.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4382386 від 04.09.2021 в розмірі 53372 грн, що складається з 8000 грн - тіло кредиту, 45372 грн - відсотки.
Фінансова установа виконала свої зобов'язання за кредитним договором та надала відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору, однак позичальник свої зобов'язання з договором не виконала та не повернула, отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в неї перед позивачем виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору № 4382386 від 04.09.2021 з паспортом споживчого кредиту та анкето-заявою; копіями договорів факторингу №29-11-102 від 29.11.2021, №10-01/2023 від 10.01.2023; розрахунками заборгованості за кредитним договором; копією квитанції від 04.09.2021, платіж 1754366583; довідкою про ідентифікацію та іншими матеріалами справи.
4. Застосовані норми права.
За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договорами факторингу.
Оскільки боржник свої зобов'язання за даним кредитним договором не виконала, то розмір заборгованості за кредитним договором №4382386 від 04.09.2021 у розмірі 53372 грн, що складається з 8000 грн - тіло кредиту, 45372 грн - відсотки.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такого висновку дійшла ВП ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 16000 грн, на підтвердження понесення яких долучила до позовної заяви копії договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №1084 від 01.08.2025 та витягу з акта №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.
Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. Предметом вказаного договору є надання наступних юридичних послуг: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань та інших послуг, передбачених договором.
Згідно витягу з акта №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 підписаного сторонами, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняло послуги, надані адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в т.ч. - складання позовної заяви про стягнення заборгованості, вартість якої складає 12000 грн; надання усної консультації, вартість якої складає 4000 грн.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Як видно витягу з акта №13 про надання юридичної допомоги послуги, які надавалися особою складаються з складання та підготовки позовної заяви, надання усної консультації.
Надання усної консультації на суму 4000 грн охоплюється послугою складення позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеною як окремий вид роботи, виконаної особою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, обсягом наданих особою послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності витрат на правову допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та заперечення сторони відповідача щодо розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 5000 грн, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 282-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №4382386 від 04.09.2021 у розмірі 53 372 (п'ятдесят три тисячі триста сімдесят дві) грн, що складається з 8000 грн - тіло кредиту, 45372 грн - відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 5000 грн витрат на правничу допомогу та 2422,40 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306 м. Київ, ЄДРПОУ 44276926);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Алла ЦІДИК