Справа 688/4428/25
№ 2/688/1819/25
Рішення
Іменем України
31 жовтня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 07.02.2023-100002431 від 07.02.2023 у розмірі 13935,44 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 7735,32 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6200,12 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
В обґрунтування позову посилається на те, що 07.02.2023 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 07.02.2023-100002431. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 07.02.2023-100002431 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 07.02.2023, строком на 70 днів.
За загальними умовами вказаного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
Відповідач частково сплачував заборгованість за кредитним договором, а саме 21.02.2023 сплатив 2808,68 грн на користь позивача.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором у повному обсязі належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на день подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 13935,44 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 7735,42 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6200,12 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги визнав частково та просив звільнити його від сплати заборгованості за відсотками на підставі ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», долучив копію військового квитка серії НОМЕР_1 від 25.11.2016, довідку форми 5 №171/2911 від 25.10.2025 та довідку військової частини НОМЕР_2 №173/3209 від 25.10.2025.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено до судового розгляду по суті на 31.10.2025. Ухвалою суду від 31.10.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 07.02.2023 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 07.02.2023-100002431. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 07.02.2023-100002431 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 07.02.2023, строком на 70 днів, дата повернення кредиту - 17.04.2023.
Відповідно до умов заявки, ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування, ставка «Економ» фіксована та становить 1,2% 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів.
Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Відповідно до п. 10 договору комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Згідно з п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Кошти перераховуються на банківський рахунок споживача. Реквізити електронного платіжного засобу зазначені позичальником у заявці на отримання кредиту №5168-74******-6482.
ОСОБА_1 за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора на веб-сайті ТОВ «Споживчий центр», який він отримав на свій фінансовий номер телефону 098-83-26-927, підписано (акцептовано) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, графік платежів, підтверджено укладення кредитного договору, отже кредитний договір (оферти) № 07.02.2023-100002431 від 07.02.2023 укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов'язання погоджено в заявці до договору, яка містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Факт видачі кредитних коштів підтверджується квитанцією про електронний переказ коштів від 07.02.2023, сформований платіжним сервісом АТ «Приватбанк» LiqРау, платіж № 2213088657.
За загальними умовами вказаного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
Відповідач частково сплачував заборгованість за кредитним договором, а саме 21.02.2023 сплатив 2808,68 грн на користь позивача.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на день подачі позову, утворилася заборгованість у розмірі 13935,44 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 7735,42 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6200,12 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією заявки на укладання кредитного договору № 07.02.2023-100002431 від 07.02.2023; копією підтвердження та пропозиції про укладання кредитного договору №07.02.2023-100002431 від 07.02.2023; копією паспорту споживчого кредиту; довідкою-розрахунком за кредитним договором № 07.02.2023-100002431 від 07.02.2023 та іншими доказами.
4. Застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем.
В той же час суд вважає, що ОСОБА_1 звільнений від сплати відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором №07.02.2023-100002431 від 07.02.2023, з огляду на таке.
Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (від 23.12.2022 року) - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Натомість чинна редакція ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року№ 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22.11.2023 р. по справі № 426/4264/19
Як видно з матеріалів справи, відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України, був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.04.2022, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 13.04.2025 і по теперішній час, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 від 25.11.2016, довідку форми 5 №171/2911 від 25.10.2025 та довідку військової частини НОМЕР_2 №173/3209 від 25.10.2025.
Отже, в період виконання умов кредитного договору від 07.02.2023 та на момент ухвалення судового рішення, на відповідача поширювалися пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто у нього відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Відтак, відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» нарахованих процентів в сумі 6200,12 грн.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2021 року у справі № 502/1438/18.
Разом з тим, відповідач не звільнений від обов'язку повернути тіло кредиту, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №07.02.2023-100002431 від 07.02.2023 у розмірі 7735,32 грн.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, ціна позову 13935,44 грн, позов задоволено на суму 7735,32 грн, тобто на 55,5%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1344,43 грн судового збору (2422,40/100х55,5).
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 07.02.2023-100002431 від 07.02.2023 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 735 (сім тисяч сімсот тридцять п'ять) грн 32 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 1344,43 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (вул. Саксаганського, 133, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Алла ЦІДИК