“28» жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасника судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з
захисника ОСОБА_6 приміщення Вознесенського
міськрайонного суду Миколаївської області)
підозрюваного ОСОБА_7 в режимі відеоконференції
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 4 ст. 186 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.12.2025 включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. У разі звільнення під заставу покладено на ОСОБА_7 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання за межі Вознесенського району Миколаївської області, без дозволу зазначених осіб, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання на території України; виключити спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора або суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
Також висловив вимоги: застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, або застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . У разі залишення обраного слідчим суддею запобіжного заходу без змін, просить зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку апелянта, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, де спільно проживає з матір'ю, її співмешканцем та чотирма братами та сестрами, за місцем проживання характеризується позитивно. У с. Таборівка поряд з сім'єю ОСОБА_7 проживають його родичі, десятеро братів, з якими підозрюваним підтримує родинні зв'язки.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами. Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник та підозрюваний апеляційну скаргу підтримали.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
Слідчим відділом Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №1205152190000777 від 06.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
09.10.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Частина 4 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею, під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині доведеності ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є правильними.
Колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та у разі доведеності його вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
ОСОБА_7 може негативно впливати на свідків та потерпілого з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, шляхом залякування, погроз та іншого впливу, показання яких мають важливе значення та може негативно впливати на об'єктивність їх подальших показань, що матимуть суттєве значення у справі (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
А також, існує ризик того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначених ризиків.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, колегія суддів зазначає, що з урахуванням обставин кримінального провадження, доведеності встановлених ризиків, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Посилання апелянта на дані про особу підозрюваного, а саме на те, що він має постійне місце проживання, велику родину, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, не є достатньою підставою для обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо застави. Рішення про обрання запобіжного заходу з визначенням розміру застави прийнято відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України.
Всупереч доводам апелянта, розмір застави визначений з урахуванням положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Слідчим суддею достатньо враховано тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 . Визначений слідчим суддею розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3