31.10.25
22-ц/812/2090/25
Миколаївський апеляційний суд
Справа №490/2470/21
Провадження № 22-ц/812/2090/25
31 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М.,
Царюк Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023 року, ухвалене за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задоволено.
Визнано ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 332,00 грн. з кожного.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 оскаржила його, шляхом подачі апеляційної скарги, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на її подачу. Як на поважність причин пропуску строку посилалася на те, що розгляд даної справи здійснювався судом за її відсутності, про наявність рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2025 року вона дізналась під час розгляду справи №490/1191515/23 за її позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Повний текст оскаржуваного рішенням апелянт отримала 23 вересня 2025 року. Також зазначала, що на час розгляду справи вона перебувала за межами країни.
22 жовтня 2025 року ухвалою Миколаївського апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та витребувано з районного суду матеріали даної цивільної справи з метою перевірки доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
27 жовтня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшли витребувані матеріали вказаної цивільної справи.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу
Згідно з ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку про те, що за відсутності виключних випадків сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. В контексті наведеної статті під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15-ц (провадження № 61-22496св19).
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2021 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва відкрито провадження по даній справі, призначено підготовче судове засідання на 29 червня 2021 року на 10:00 годну. Розгляд справи неодноразово відкладвся.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2021 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_1 .
16 грудня 2021 року копія зазначеної ухвали, позовної заяви з додатками були направлені судом першої інстанції на адресу місця проживання відповідачу ОСОБА_1 (а.с.127).
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2025 року закрито підготовче провадження у зазначеній справі, та призначено справу до судового розгляду на 18 квітня 2022 року на 11:00 годину.
12 січня 2025 року копію зазначеної ухвали Центральним районним судом м. Миколаєва було надіслано на адресу ОСОБА_1 (а.с.130)
Згідно з повідомленням Укрпошти про вручення поштового відправлення (а.с.144) ОСОБА_1 особисто, 03 лютого 2022 року, отримала копію ухвали.
Отже відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд Центральним районним судом м. Миколаєва зазначеної справи.
27 березня 2023 року Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено та підписано повний текст оскаржуваного рішення суду (а.с.152-156), яке 03 квітня 2023 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, яким забезпечено надання загального доступу 04 квітня 2023 року.
Копію цього рішення направлено судом першої інстанції, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 27 березня 2023 року (а.с.157). Відомості про його отримання відсутні.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 21 жовтня 2025 року.
З дня ухвалення судового рішення районним судом (27 березня 2023 року) до звернення з апеляційною скаргою (21 жовтня 2025 року) сплинуло більше двох років.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 , яка є учасником справи, була обізнана про перебування даної справи у провадженні суду першої інстанції та повідомлена, відповідно до вимог передбачених нормами ЦПК України, про її розгляд.
З огляду на характер положень частини другої статті 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним, тому він поновленню не підлягає.
Посилання ОСОБА_1 , як на поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, на те, що копію судового рішення вона отримала тільки 23 вересня 2025 року не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на те, що такі доводи перевіряються після дотримання тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, а не річного.
Тим більше, ОСОБА_1 було відомо про наявність оскаржуваного судового рішення, оскільки згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень 29 травня 2025 року Центральним районним судом м. Миколаєва відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріуса Ягужинська К.Т. про визнання заповіту недійсним в силу нікчемності. Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись до суду у грудні 2023 року у позовній заяві посилалась, що їй стало відомо про те, що ОСОБА_2 стала власником спірного спадкового майна - квартири АДРЕСА_1 з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А також зазначала, що незгодна з рішенням суду про визнання за ОСОБА_2 права власності за оспорюваним заповітом, оскільки рішення суду прийнято без їх участі, воно є незаконим, адже заповіт цей не міг суд прийняти як належну підставу спадкування сусідки.
Посилання відповідачки на те, що на час розгляду справи вона знаходилась за межами країни не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до інформації зазначеної у закордонному паспорті ОСОБА_1 вона виїхала з країни 26 січня 2023 року, а поверулась 23 березня 2023 року, тобто на час винесення судового рішення Центральним районним судом м. Миколаєва вона знаходилась на території країни.
За таких обставин, враховуючи, що скарга подана після спливу одного року, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023 року слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України
Відмовити в відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк