Справа 749/1572/25
Номер провадження 4-с/749/2/25
28 жовтня 2025 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Чигвінцева М. С.
за участю секретаря - Михалевич М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ, скаргу ОСОБА_1 на дії Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльності Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту, зареєстрованого 08.09.2009 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 9035224 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження N?1517/17, виданої 08.09.2009 відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції відносно нерухомого майна ОСОБА_1 при закінченні виконавчого провадження, про зобов'язання Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України провести виконавчі дії по зняттю арешту, зареєстрованого 08.09.2009 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 9035224 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 1517/17, виданої 08.09.2009 відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції відносно нерухомого майна ОСОБА_1 та вчинити дії по вилученню обтяження, зареєстрованого 08.09.2009 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 9035224 відносно майна ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що 30 квітня 2009 року Щорський (нині Сновський) районний суд Чернігівської області у складі судді Лихошерста В.В. ухвалив рішення у цивільній справі № 2-166/09 за позовом ОСОБА_2 до Скаржника про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позов задоволено: зі Скаржника стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей ОСОБА_3 , 2006 р.н., та ОСОБА_4 , 2007 р.н., у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 02.04.2009 до досягнення ними повноліття.
Також стягнуто судовий збір 51 грн і 7,50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
02.08.2024 Скаржником від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аракеляна О.І. отримано свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкові справи № 8/2023 та № 9/2023, записи в реєстрі № 407 і № 409).
Під час звернення до нотаріуса з'ясовано, що 08.09.2009 ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту України на підставі постанови про арешт майна боржника № 1517/17, виданої ВДВС Оболонського РУЮ, внесено запис у Єдиний реєстр заборон відчуження майна за № 9035224 щодо нерухомості Скаржника.
Таким чином, на майно боржника накладено арешт постановою державного виконавця.
Скаржник не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження, не отримував постанов чи листів і не вчиняв реєстраційних дій, тому не знав про арешт.
З огляду на відсутність інших підстав для накладення арешту, Скаржник вважав, що це пов'язано з несплатою судового збору за рішенням від 30.04.2009 у справі № 2-166/09.
30.05.2025 Скаржник звернувся до Сновського районного суду із запитом про надання реквізитів для сплати судового збору.
02.06.2025 суд надав реквізити, а 25.06.2025 Скаржник сплатив 51 грн та 7,50 грн, що підтверджується квитанціями АТ КБ «ПриватБанк».
Того ж дня подано заяву до державного виконавця про зняття арешту.
16.10.2025 державним виконавцем надано письмову відповідь, у якій зазначено, що встановити виконавче провадження, у межах якого винесено постанову про арешт, неможливо через відсутність номера в АСВП та знищення матеріалів проваджень, переданих до архіву до 2021 року.
Зазначає, що арешт на майно Скаржника залишається чинним, хоча виконавче провадження фактично знищене, що обмежує його право володіння, користування і розпорядження власністю та суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою судді Сновського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
У судове засідання скаржник не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Представник відділу державної виконавчої служби не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі.
Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 01.03.2002 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам його сім'ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в рівних долях по ). Квартиру приватизовано згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2024 року ОСОБА_1 належить 1/8 частка в праві власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2024 року ОСОБА_1 належить 1/8 частка в праві власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, загальний розмір частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 становить .
08.09.2009 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження № 1517/17, виданої 08.09.2009 відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції внесено запис в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 9035224 відносно нерухомого майна Скаржника.
В період з 2009 і до 08.09.2009, так як і на даний час, відносно скаржника не ухвалено жодних судових рішень, стягнення не накладались, тому єдиним розумним поясненням походження накладення арешту скаржник вважав несплату судового збору за рішенням Щорського районного суду від 30.04.2009 у справі №2-166/09.
30.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Сновського районного суду Чернігівської області з листом, у якому просив надати мені реквізити для сплати судового збору. 25.06.2025 Скаржник за наданими судом реквізитами сплатив два судові збори у розмірі 51 грн. та 7,50 грн., що підтверджується квитанціями АТ КБ «Приват Банк» (додаються), в яких зазначено призначення платежу стосовно судового рішення № 2-166/09.
25.06.2025 з метою зняття арешту з майна, скаржник звернувся до Державного виконавця із заявою про зняття арешту.
Відповідно до відповіді в.о. начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Східного міжрегіонального управління Міністерства від 16 жовтня 2025 року неможливо встановити при здійсненні якого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт у зв'язку з відсутністю номеру виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП). Також у листі зазначено про неможливість повідомлення Скаржникові інформації щодо арешту, зареєстрованого 08.09.2009 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 9035224 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження № 1517/17, виданої 08.09.2009 відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції відносно нерухомого майна Скаржника, у зв'язку зі знищенням виконавчих проваджень переданих до архіву відділу до 2021 року, за строком зберігання.
Відповідно до відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 28 жовтня 2025 року відсутні відкриті будь-які виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_1 , в Єдиному реєстрі боржників інформація щодо вказаного боржника відсутня .
Відповідно до ч. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Проте у справі відсутні докази про наявність будь-якого виконавчого провадження, у якому ОСОБА_1 є боржником.
Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов'язаний зняти арешт з майна боржника міститься у частинах 2-4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року в справі № 2/0301/806/11 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Арешт, який є об'єктом судового розгляду, перешкоджає скаржнику користуватися та розпоряджатися належною йому власністю на власний розсуд, відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України.
Існування арешту майна ОСОБА_1 наразі не направлено на виконання рішення суду, а лише створює обмеження у вільному володінні майном. Внаслідок арешту нерухомого майна він по цей час перебуває у ситуації, в якій до нього на невизначений термін застосовано обмеження права володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ця ситуація суперечить принципу правової визначеності.
На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність правових підстав для зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження № 1517/17, виданої 08.09.2009 відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції внесено запис в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 9035224.
У задоволенні решти вимог скарги про визнання незаконною бездіяльності Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 слід відмовити з наступного. За інформацією, наданою в.о. начальника Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження, у межах якого було накладено арешт, передано до архіву та знищено після закінчення встановленого строку зберігання відповідно до пунктів 1,2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017. Таким чином, у зв'язку з відсутністю матеріалів провадження, державний виконавець об'єктивно позбавлений можливості вчинити дії щодо скасування арешту майна чи внесення відповідних відомостей до автоматизованої системи виконавчого провадження. З огляду на наведене, підстав для визнання дій (бездіяльності) Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними не вбачається, оскільки ним дотримано вимоги чинного законодавства, а невиконання окремих дій обумовлено об'єктивними обставинами - відсутністю матеріалів завершеного провадження.
Керуючись статтями10,12,19,258-260,448-451ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,суд
Скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії щодо скасування арешту з нерухомого майна задовольнити частково.
Зобов'язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Код ЄДРПОУ 350118577, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Л.Лук'яненка, 2-д):
-провести виконавчі дії по зняттю арешту, зареєстрованого 08.09.2009 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 9035224 Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 1517/17, виданої 08.09.2009 відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції відносно нерухомого майна ОСОБА_1 ;
-вчинити дії по вилученню обтяження, зареєстрованого 08.09.2009 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за номером 9035224 відносно майна ОСОБА_1 .
У задоволенні решти вимог відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.С. Чигвінцев