06.10.2025
Справа № 497/751/25
Провадження № 2/497/697/25
06.10.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
без участі сторін,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
31.03.2025 року представник позивача - директор товариства Гедзь О.В. звернулася до суду шляхом формування документів в системі «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №1846424 в розмірі 13 552,00 грн., судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
Вимоги мотивує тим, що 13 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1846424 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Договір підписано електронним підписом Позичальника та позичальник отримав відповідну суму позики. 26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія управління активами» укладено Договір факторингу №2610 від 26.10.2021 року у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова Компанія управління активами» за плату, а ТОВ «Фінансова Компанія управління активами» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників. Надалі 03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1846424 від 13.03.2021 року. Відповідно до Реєстру боржників від 03.04.2023 року до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року, ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 552,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 9 552,00 грн. - заборгованість за відсотками. Відповідач не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за вище переліченими договорами, а тому свої зобов'язання не виконав, що стало приводом для звернення до суду.
Ухвалою судді від 07.04.2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі.
08.09.2025 року представник позивача директор Гедзь О.В. надала через систему «Електронний суд» заяву (додаткові пояснення в порядку ст. 241 ЦПК України) (а.с.81).
Представник позивача директор товариства Гедзь О.В. в судове засідання не з'явилася, надала 02.05.2025 року через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.70).
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо укладання договору позики № 1846424 від 13.03.2021 року.
Судом встановлено, що 13.03.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в особі директора Білана В.І. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №1846424, відповідно до якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав відповідачу кредит на суму 4 000,00 грн. на 30 днів, під 1,99 процентів (базова фіксована) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту; знижена процентна ставка становить 0,01 %; процентна ставка за понад строкове користування позикою 2,70 %; орієнтовна загальна вартість позики становить 4012,00 грн (а.с.12). Договір підписано електронним підписом 13.03.2021 року шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора LKY6dHCR73.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно зі ст.ст. 627,629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Відповідно до п.3 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення за залишок Позики.
Згідно із п.4.1 Договору позики, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі та опубліковані на сайті www.mycredit.ua (а.с.13-23).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що ОСОБА_1 , з яким укладений договір №1846424 від 13 березня 2021 року, ідентифікований товариством (а.с.23 на звороті), акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора).
Відповідно до платіжної інструкції/операція 6d5a7bed-3b12-4d84-8410-e6ee32a06125 вiд 13.03.2021 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок (платіжний інструмент) НОМЕР_1 , отримувач: ОСОБА_2 перераховано кошти у сумі 4 000, 00 грн. (а.с.25) за посередництвом платіжної установи, що підтверджується довідкою № КД-000016562/ТНПП від 10.03.2025 року виданою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» (а.с. 24 на звороті).
Згідно листа №11/03/25-6 від 11.03.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції №6d5a7bed-3b12-4d84-8410-e6ee32a06125 перераховано кошти на виконання умов Договору позики № 1846424 (а.с.24).
Згідно відповіді АТ КБ «Приват банк», на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 13 березня 2021 року були перераховані кошти в розмірі 4 000,00 грн. (а.с.78).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 13 552,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 4 000 грн, заборгованість за відсотками 9 552,00 грн (а.с. 6-8).
Факт користування відповідачем вказаними коштами підтверджується випискою про рух коштів на банківському рахунку від 25.08.2025 року (а.с. 78 на звороті).
Згідно зі ст. 1046, ст. 1049 ч.1 ЦПК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконані у встановлений строк його виконання.
Таким чином, судом встановлено факт укладення договору позики між сторонами та порушення відповідачем зобов'язання за договором в частині повернення кредитних коштів.
Щодо стягнення за договорами факторингу.
26 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в особі виконавчого директора Білана В.І. і ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в особі директора Велікданова С.К. було укладено договір факторингу №2610, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.26-30).
Відповідно до п.5.2 Договору перехід від Клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей…
Акт підписано сторонами в той саме день (а.с.32 на звороті).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 2610, до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» перейшло право грошової вимоги у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за договором №1846424 в розмірі 13 552,00 грн., при цьому кількість днів прострочення склало -197 (а.с. 34-35).
Надалі, 03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в особі директора Велікданова С.К. та ТОВ «Фінпром маркет» в особі директора Яворського Р.І. було укладено договір факторингу №030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінпром маркет» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (а.с.37 на звороті-а.с.41).
Відповідно до п.5.2 Договору перехід від Клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей…
Акт підписано сторонами в той саме день (а.с.43 на звороті).
Відповідно до реєстру заборгованості до договору факторингу №030423-ФК, до ТОВ «Фінпром маркет» перейшло право грошової вимоги, у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за договором №1846424 в розмірі 13 552,00 (а.с. 46-47).
Відповідно до п.6.2 цього Договору сторони домовились, що фінансування (ціна Договору) складає 22 573 367,99 грн. Оплата фінансування підтверджується актом звірки між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» і ТОВ «Фінпром маркет» (а.с.45 на звороті).
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, до ТОВ «Фінпром маркет» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики за №1846424 від 13.03.2021 року у розмірі 13 552,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 2 - 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пунктах 47 та 48 постанови Пленуму «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року №3460-VI «Про безоплатну правову допомогу», положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч.1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 Закону).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року №4191-ІV, який набрав чинності з 01 січня 2012 року, розмір компенсаційних витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановлених законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2025 року становить - 3 028,00 грн., а 40% від цієї суми складає - 1 211,20 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані наступні документи:
- Договір №01-11/24 про надання правничої допомоги, укладений 01.11.2024 року між ТОВ «Фінпром маркет» в особі директора Гедзь О.В. та адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.47 на звороті-а.с.50);
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.55);
- витяг з акту приймання-передачі наданих послуг №6-П від 27.01.2025 року, відповідно до якого вивчення документів та складання позовної заяви - 3 500,00 грн. (а.с.51 на звороті);
- платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579932273.1 від 27 січня 2025 року про сплату 301 000,00 грн. згідно договору №01-11/24 від 01.11.2024 (а.с.54).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, через що для фахового юриста не вимагала значних часових затрат для надання усної консультації з вивченням документів, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає співмірними витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн. заявлені адвокатом в позовній заяві.
На підставі ст. 141 ЦПК України, сплачені позивачем витрати по сплаті судового збору, в сумі 2 422,40 грн. (а.с.5) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 509, 526, 527, 530, 610 - 612, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінпром маркет " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 8200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, р/р НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», код банку - 334851, заборгованість за договором позики №1846424 від 13.03.2021 року в розмірі 13 552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок; суму судових витрат в розмірі 2 422,40 грн. та 3 500,00 грн. витрат на правову допомогу; а всього 19 474 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца