Справа № 581/783/25
Провадження № 2/581/435/25
31 жовтня 2025 року с-ще Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Сутність заявлених до суду вимог
У вересні 2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 26 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №5155382, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), та на підставі якого відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн 00 коп. У наступному 13 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №07Т, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором №5155382 від 26 травня 2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», і відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача в сумі 20015 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп - сума заборгованості за тілом кредиту, 15015 грн 00 коп - сума заборгованості за відсотками. Зазначило, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №5155382 від 26 травня 2021 року у розмірі 20015 грн 00 коп, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн 00 коп, суми заборгованості за відсотками у розмірі 15015 грн 00 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2422 грн 40 коп та витратами на правову допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.
Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді місцевого суду від 01 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № R067012337440 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» - «вищезазначене поштове відправлення, поштовий переказ вручено особисто 13 жовтня 2025 року».
Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Установлені судом фактичні обставини даної справи
26 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5155382, згідно з яким кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначенні п.п.1.2, 1.3., 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 1.7 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі 5000 грн 00 коп строком на 30 днів з 26 травня 2021 року із терміном (датою) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 25 червня 2021 року, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом: у розмірі 15 грн 00 коп, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки за договором: фіксована. Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Згідно з п.6.1 кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (а.с.11,16-19,20, 20 зворотна сторона-21).
Відповідно до платіжного доручення №47198018 від 26 травня 2021 року, 26 травня 2021 року на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в сумі 5000 грн 00 коп за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.33).
13 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» (кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (новий кредитор) укладено відступлення прав вимоги №07Т, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до витягу з додатку до договору факторигну №07Т від 13 вересня 2021 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20015 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп - сума заборгованості за тілом, 15015 грн 00 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с.13,22-24,25,26,27,28,37,38,39,40,41,42,43,44).
25 липня 2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором №5155382 від 26 травня 2021 року, що становить 20015 грн 00 коп (а.с.35).
Відповідно наданих позивачем відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №5155382 від 26 травня 2021 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 20015 грн 00 коп, з яких: борг по тілу кредиту - 5000 грн 00 коп, борг по відсотках - 15015 грн 00 коп (а.с.14).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п 18 «Прикінцевих та перехідни положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Висновки суду по суті заявлених вимог
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 ініціював укладання кредитного договору, звернувся до ТОВ «МІЛОАН», зазначив бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладання договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.11,16-19,20).
Договір про споживчий кредит підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданих позивачем суду відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №5155382 від 26 травня 2021 року за ОСОБА_1 вбачається повне неповернення відповідачем у визначені електронним кредитним договором строки отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування, а тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «МІЛОАН» на підставі договору від 13 вересня 2021 року відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування відступленими йому грошовими коштами є порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг за відсотками.
Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів та процентів на них також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному значенні є майном фінансової установи, яке добровільно та у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі) (п.27-35 рішення Європейського суду з прав людини від 05 жовтня 2011 року у справі від 11 липня 2017 року у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).
Розподіл судових витрат по справі
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2422 грн 40 коп повернення сплаченого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №01-05/05 від 05 травня 2025 року, додаткову угоду № 487 до договору про надання правової допомоги від 31 липня 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Кубраком О.О. від 28 листопада 2019 року, акт надання послуг № 487 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг від 31 липня 2025 року згідно договіру про надання правової допомоги №01-05/05 від 05 травня 2025 року, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кубраком О.О., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі договору про надання правової допомоги №01-05/05 від 05 травня 2025 року та додаткової угоди до нього на загальну суму робіт 5000 грн 00 коп (а.с.10,15,29-31,32,45).
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов'язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.
Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, не вбачає правових умов для віднесення до змісту правової допомоги таких видів послуги як правовий аналіз обставин справи та формулювання додатків до позову (вони за своїм сутнісним змістом включаються до послуги складання позовної заяви із необгрунтованим витраченням на них 2,5 години часу), а також із урахуванням ціни позову та задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є необгрунтовано завищеними та не відповідають критеріям обгрунтованості, реальності та пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 3000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуюються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п. 148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»: заборгованість за кредитним договором №5155382 від 26 травня 2021 року в розмірі 20015 (дванадцять тисяч п'ятнадцять) гривні 00 копійок, із них: сума заборгованості за тілом кредиту - 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами - 15015 (п'ятнадцять тисяч п'ятнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2422 грн 40 коп повернення судового збору та 3000 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення суду надруковано 31 жовтня 2025 року.
Суддя Д. В. Бутенко