Справа № 308/10030/25
(заочне)
27 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Іванова А.П., при секретарі Боті О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх спільної повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у сумі 5000 грн. до досягнення останньою 23-х років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами розірвано шлюб, від якого у них спільна донька, яка наразі є повнолітньою та навчається на 3 курсі денної форми навчання ДВНЗ «Ужгородський національний університет», вартість року навчання в якому становить 90000 грн. Зазначає, що донька проживає з нею, перебуває на її утриманні, донька навчається, а тому працювати не може. Стверджує, що відповідач працює, заробіток мінливий.
В судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, неодноразово викликалася до суду, зокрема шляхом розміщення відповідного повідомлення про виклик до суду на вебпорталі Судова влада України, про причини неявки суд не повідомив, не клопотав про відкладення розгляду справи, відзиву не подав.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди сторони позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.03.2021 у справі №308/11344/20 ухвалено розірвати шлюб між сторонами; стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі по 3500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду, а саме із 30.10.2020, і до досягнення дітьми повноліття.
Вказаним рішенням серед іншого встановлено, що за час перебування подружжя у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені у вищезазначеному рішення, не доказуються.
З довідки про реєстрацію місця проживання особи видно, що за відомостями Реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Витягом Реєстру територіальної громади стверджується, що позивачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачкою як замовником з ДВНЗ «Ужгородський національний університет» як виконавцем укладено договір про навчання за кошти фізичних та юридичних осіб, за умовами якого останній бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання ОСОБА_3 за спеціальністю Германські мови та літератури за денною формою навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр. В пункті п. 5.2 вказаного договору зазначено, що загальна вартість освітньої послуги становить 90000 грн., розмір оплати за навчальний рік - 22500 грн. Плата вноситься кожного семестру (п. 5.3). Пунктом 8.3 визначено строк дії договору з 15.09.2022 до 30.06.2023, або до повного виконання сторонами своїх фінансових зобов'язань за цим договором.
З довідки, виданої ДВНЗ «Ужгородський національний університет», видно, що ОСОБА_3 є студенткою 3-го курсу денної форми навчання вказаного університету. Термін закінчення навчання 30.06.2026.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .
Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.
Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.
Відтак з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв'язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В розглядуваному випадку суд констатує, що донька потребує фінансової допомоги від батьків, у зв'язку з тим, що навчається у вищому навчальному закладі на денній формі, що значно зменшує її можливості працевлаштуватися для самостійного матеріального забезпечення. При цьому суд враховує, що за твердженням позивачки відповідач офіційно не працевлаштований, але працює, тому здатний надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
З огляду на вищевказане, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
За ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат, суд врахує, що позивачка в силу закону звільнена від сплати судового збору, а тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, суд
ухвалив:
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_1 в твердій грошовій сумі 5000 /п'ять тисяч/ гривень, починаючи з дня пред'явлення позову до суду 11.07.2025 і до закінчення навчання доньки 30.06.2026, але не більше ніж до досягнення останньою 23 (двадцяти трьох років), за умов продовження навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов