Справа № 305/1563/25
Номер провадження 1-кс/305/236/25
31.10.2025 року м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12025071140000203, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
31.10.2025 року від начальника Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , до суду надійшло повідомлення про затримання підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_5 , який був затриманий 30.10.2025 року на підставі ухвали слідчого судді від 24.06.2025 року, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного до суду для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 ..
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071140000203 від 08.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 травня 2025 близько 22:00 години ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом - а саме, мотоциклом марки «GEON X-ROAD» з транзитним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , шляхом злому замка на вхідних воротах, проникнули на територію дворогосподарства АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_10 , де незаконно заволоділи вище вказаним мотоциклом який був припаркований під господарським приміщенням, всупереч волі законного користувача, отримавши можливість перемістити його, без запуску двигуна, виштовхали мотоцикл за територію дворогосподарства, з подальшим його переміщенням за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 .
В подальшому 07.07.2025 близько 15:00 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 діючи спільно з єдиним умислом маючи на меті приховати вчинений ними злочин, а саме заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, не маючи права на користування даним транспортним засобом, продовжуючи свої злочинні дії, за допомогою двох аерозольних балонів з чорною краскою, перефарбували мотоцикл марки «GEON X-ROAD» з транзитним номерним знаком НОМЕР_1 в чорний колір, маючи на меті приховати родові ознаки мотоциклу.
Після чого, 08.05.2025 року близько 14:00 години вжитими оперативно-розшуковими заходами, працівниками поліції було виявлено та вилучено мотоцикл марки «GEON X-ROAD» з транзитним номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходився за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 .
06.06.2025 року складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, на час подачі до суду вказаного клопотання, підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності покинув місце свого постійного проживання, його місцезнаходження було невідомо. Згідно ст. 135 КПК України, неодноразово гр. ОСОБА_5 було повідомлено про виклик до СВ Рахівського РВП, однак гр. ОСОБА_5 кожного разу ігнорував дані повідомлення.
07.06.2025 року підозрюваного гр. ОСОБА_5 було оголошено в розшук, так як його місце знаходження не відоме, що підтверджується допитами сусідів.
Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у пунктах 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризиків в даному кримінальному провадженні підтверджуються також тим, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування. Також оскільки у вказаному кримінальному провадженню на даний момент встановлені не всі свідки, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які дають відносно нього свідчення, що доказують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним вказаного кримінального правопорушення. Окрім цього, ОСОБА_5 ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків.
Також існує ризик впливу на потерпілу ОСОБА_10 , шляхом умовляння, підкупом, погрози чи примусом.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава або домашній арешт не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді, а також попередити можливий незаконний вплив на потерпілих та вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
З огляду на викладене слідчий за погодженням прокурора просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування та вчинити нове кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на свідків чи потерпілу, а також продовжити переховуватися від органу досудового розслідування. На їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_5 не можливе, тому просять обрати щодо останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувавши більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт у нічний час доби.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_5 , 06.06.2025 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яка була вручена 06.06.2025 року матері останнього. (а.с. 34-36)
24.06.2025 року на підставі ухвали слідчого судді було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до Рахівського районного суду Закарпатської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 188КПК України, від 30.10.2025 року, ОСОБА_5 фактично затримано, о 12 год. 40 хв. 30.10.2025 року, вказаний протокол підписаний захисником - адвокатом ОСОБА_6 ..
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
Досліджені документи свідчать про те, що дійсно міг мати факт вчинення протиправних дій ОСОБА_5 , вчинення дій спрямованих на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цих подій.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке є тяжким злочином та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що на час вчинення вказаного вище кримінального правопорушення на території України діє воєнний стан, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, він не має утриманців, є особою не судимою, проте з червня 2025 року переховувався від органу досудового розслідування, через що був оголошений 07.06.2025 у розшук, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді від 24.06.2025 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу до суду для розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого у період воєнного стану, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, може знову переховуватись від слідства та суду.
Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Свідки у кримінальному провадженні ще не допитані судом, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на них.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у встановленні свідків, виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування впливу на свідків, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , а отже таке підлягає задоволенню.
Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_11 , обов'язків, передбачених КПК України, суд враховує, характер кримінального правопорушення, у якому обвинувачується останній, а саме кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_11 має постійне місце проживання, є одруженим, немає визначеного місця роботи, не має утриманців. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_11 , вчинений в умовах воєнного стану, пов'язаний з незаконним заволодінням транспортним засобом, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з проникненням у приміщення, які сторона досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував як кримінальне правопорушення. На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах зможе забезпечити виконання ОСОБА_11 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок), в достатній мірі гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_11 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177,178,181,183,186,193,196,197,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_11 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 12 години 40 хвилин 30.10.2025 року по 12 годину 40 хвилин 28.12.2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, як альтернативний запобіжний захід, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 28 грудня 2025 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1