Справа № 953/11184/25
н/п 2-аз/953/12/25
"30" жовтня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
22.10.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 20632 від 20 грудня 2024 року та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 28.10.2025 провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
30.10.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до суду з клопотанням про забезпечення позову по справі № 953/11184/25. В обґрунтування якого зазначає, що 17.10.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Підгірним Олексієм Сергійовичем року відкрите виконавчого провадження ВП 79388379 від 17.10.2025 року за адміністративною постановою Львівської міської ради ЛВ00904899 від 05.08.2025, про стягнення з мене штрафу у сумі 1000 гривень. Вказана постанова винесена інспектором з паркування сектору контролю з дотримання правил паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування Управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ Львівської міської ради Кузьмич Марією Василівною, за порушення ст. 152-1 ч. 1 КУпАП. З даною адміністративною постановою я не погодився та оскаржив її до Київського районного суду м. Харкова. 28.10.2025 року судом було відкрито провадження по справі 953/11184/25 та призначено розгляд справи на 11.11.2025 року. У зв'язку з чим, просить забезпечити позов по справі 953/11184/25 від 28.10.2025 року, шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню ВП 79388379 від 17.10.2025року приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Підгірного Олексія Сергійовича, до прийняття судом рішення по суті позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Виходячи із системного аналізу змісту правових норм ч. 2 ст. 150 КАС України слідує, що обов'язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.
Отже, існування інституту забезпечення позову обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке, на думку останньої, є порушеним.
З наданих позивачем матеріалів слідує, що 05.08.2025 інспектором з паркування сектору контролю з дотримання правил паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування Управління безпеки та вуличної інфраструктури винесено постанову № ЛВ00904899 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Підгірним О.С. від 17.10.2025 відкрито виконавче провадження № 79388379 з виконання постанови № ЛВО0904899 від 05.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 000,00 коп. на користь Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов'язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.
Суд вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваної постанови до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.
Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог позивача вжиття заходів забезпечення позову не перешкодить стягненню штрафу після набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, суд враховує той факт, що у тому випадку, якщо з боржника буде у примусовому порядку стягнуто штраф на користь стягувача по виконавчому провадженню № 79388379, а на користь державного виконавця - витрати виконавчого провадження, ефективний захист прав, за яким позивач звернувся до суду, буде істотно ускладненим.
Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем наведено обставини та надано докази, які свідчать, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує збалансованість інтересів заявника, держави та суб'єкта владних повноважень, а також співмірність негативних наслідків для кожної із сторін спору.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (п.77).
У рішенні від 31.07.2003 в справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Ураховуючи те, що позивачем оскаржується постанова, на підставі якої відбувається стягнення штрафу, та з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №79388379, відкритому 17.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Підгірним О.С., з виконання постанови № ЛВО0904899 від 05.08.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та стягнення з нього штрафу у розмірі 1 000,00 грн.
Разом із тим, з урахуванням обставин справи, предмету спору, характеру спірних правовідносин, завдань адміністративного судочинства, співмірним із заявленими позовними вимогами і достатнім заходом для забезпечення позову у даному випадку є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони органам виконавчої служби вчиняти дії, що стосуються арешту банківських рахунків та майна позивача.
Керуючись ст. 150, 151,154 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 79388379 відкритому 17.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Підгірним О.С., з виконання постанови № ЛВО0904899 від 05.08.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та стягнення з нього штрафу у розмірі 1 000,00 грн.
Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Підгірному Олексію Сергійовичу - для виконання.
Копії ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження.
Суддя О.М. Дяченко