Справа № 953/9364/25
н/п 1-кп/953/990/25
"30" жовтня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № № 12025220000000892 від 22.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
21.07.2025 приблизно о 13:05, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2108», р.н. НОМЕР_1 , та рухався зі швидкістю близько 20 км/год. по вул. Валентинівській в Київському районі міста Харкова, зі сторони вул. Академіка Павлова B напрямку до вул. Академіка Барабашова.
Під час руху по вул. Валентинівській, проїжджаючи поруч з будинком № 305 по вул. Академіка Павлова, водій ОСОБА_5 , діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 18.1, Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), згідно з яким:
- 18.1 ПДР України «Водій транспортного засобу, що наближається до перегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створени перешкода чи небезпека»,
наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_6 , яка в цей час перетинала проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд свого автомобіля на пішохода. В наслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/495-А/25 від 18.08.2025, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому (остеоепіфізіоліз) дистального епіфізу (нижньої третини) правої стегнової кістки зі зміщенням, що за критерієм тривалого розладу здоров'я понад 3-х тижнів відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Згідно з висновком судової комплексної автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи № 11919/11920 від 26.08.2025 в діях водія автомобіля «ВАЗ-2108», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 ПДР України, які з технічної точки зору є у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Таким чином невідповідність вимогам ПДР України дій водія ОСОБА_5 виразились в тому, що він, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_6 , яка в цей час перетинала проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
17.09.2025 до суду від законного представника потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 надійшли клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Клопотання законного представника потерпілої ОСОБА_4 обґрунтовано, тим, що обвинувачений ОСОБА_5 вибачився, проявив розкаяння у скоєному, шкода повністю відшкодована, матеріальних чи моральних претензій до нього не має, а тому просить суд закриття провадження у справі, оскільки досягли примирення з обвинуваченим.
Аналогічного змісту є клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор не заперечував щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття провадження у справі.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Внаслідок такого примирення потерпілий не наполягає на притягненні до кримінальної відповідальності винної особи, а остання відшкодовує завдані нею збитки або усуває заподіяну шкоду. При цьому саме потерпіла особа в даному випадку пропонує конкретні форми та механізм такого відшкодування або усунення. Якщо ж потерпілий незадоволений відшкодуванням, то застосування ст. 46 КК України є неможливим.
Таким чином, законодавець у ст. 46 КК України передбачив обов'язкову підставу (умову) для застосування даного виду звільнення від кримінальної відповідальності це відшкодування винним потерпілому завданих ним внаслідок вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину збитків або усунення заподіяної шкоди.
Суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Згідно ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є нетяжким злочином.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий; результат токсикологічного дослідження № 1370 КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» свідчить, що у ОСОБА_5 не виявлено етанол, наркотичні психотропні та інші речовини.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 примирився з потерпілою та усунув заподіяну шкоду, остання матеріальних чи моральних претензій до обвинуваченого не має.
Враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, необережну форму вини, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, приймаючи до уваги думку потерпілого, якому завдана шкода повністю відшкодована, матеріальних та моральних претензій останній до обвинуваченого не має, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням останнього з потерпілим.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на те, що ОСОБА_5 звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою, кримінальне провадження відносно обвинуваченого підлягає закриттю.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст.ст. 316, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд -
На підставі ст. 46 КК України ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12025220000000892 від 22.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2025 (справа №953/7658/25 н/п 1-кс/953/5368/25) на автомобіль ВАЗ-2108, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 .
Речові докази - автомобіль ВАЗ-2108, р.н. НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової авто-технічної експертизи № 11921 від 21.08.2025 в розмірі 12 722,40 грн, судової комплексної автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи № 11919/11920 від 26.08.2025 в розмірі 18 659,52 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 31.10.2025.
Суддя ОСОБА_1