17 жовтня 2025 рокуСправа №640/867/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "СІ ТРЕЙД" про стягнення заборгованості, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "СІ ТРЕЙД" про стягнення заборгованості в сумі 879 915,43 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків по платнику податків обліковується податковий борг на загальну суму 879 915,43 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом та самостійно задекларованих платником податків. У добровільному порядку податковий борг відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали суду від 17.01.2022 отримана відповідачем 29.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.
В подальшому, 03.02.2025, на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2020 №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», дана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Маковській О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.02.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Маковською О.В. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу суду від відповідача повернувся конверт з ухвалою суду від 24.02.2025, з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідачем у встановлений судом строк, відзив на позов, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на податковому обліку в органах ДПС.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується даними інтегрованої картки платника, що на момент звернення позивача з позовом до суду за позивачем рахувався податковий борг в загальному розмірі 879 915,43 грн., а саме:
-з ПДВ в розмірі 874 945,56 грн. Заборгованість виникла на підставі самостійно визначених податкових зобов'язань у деклараціях №9196176835 від 30.08.2019 та ППР №014243409 від 18.10.2019, №030556409 від 26.11.2019, №0263930409 від 10.03.2020, №0064690502 від 16.04.2020, №0908520417 від 23.10.2020, №303480416 від 21.04.2021.
-з податку на прибуток в розмірі 3644,87 грн., яка виникла на підставі самостійно визначених податкових зобов'язань у деклараціях №9334688861 від 25.02.2021, №9251174700 від 28.10.2019 та ППР №030057410 від 22.11.2019, №0591201212 від 16.07.2019, №0863930416 від 07.10.2020.
-з акцизного податку на пальне в розмірі 1325,00 грн., яка виникла на підставі ППР №0035854004 від 08.07.2019, №0009323205 від 03.12.2019.
Судом встановлено, що податковим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 12.04.2019 №117185-17 про наявність податкового боргу в розмірі 13133,76 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. Конверт з вимогою про сплату боргу повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Доказів добровільного погашення відповідачем податкового боргу матеріали справи не містять.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень матеріали справи також не містять.
Оскільки сума грошового зобов'язання відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 49.16 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4статті 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно пункту 60.6 ст.60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Стаття 60 Податкового кодексу України містить перелік підстав відповідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Оскільки матеріали справи не містять підтверджень жодного із перелічених випадків, податкові повідомлення-рішення є не відкликаними.
За правилами, визначеними п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою, є не погашеною та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "СІ ТРЕЙД" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "СІ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 41384695) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 879 915, 43 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська