03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 756/9823/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/17881/2025 Головуючий у суді першої інстанції - Майбоженко А.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
29 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28.01.2025 позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 07.10.2025 ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, направивши апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду засобами поштового зв'язку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 14.10.2025 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
15.10.2025 матеріали справи витребувано з Оболонського районного суду м. Києва.
21.10.2025 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту п'ятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення виявлених недоліків. Разом з цим, роз'яснено, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Так, підставами для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не було зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується або дату, коли апелянту стало відомо про наявність судового рішення, а також не було долучено доказів, що підтверджували б дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
27.10.2025 до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я., від імені та в інтересах якої діє Малаховська О.М. про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначено, що відповідач рішення суду не отримував, а тому не має змоги надати суду підтвердження щодо дати отримання рішення суду. При цьому зазначено, що про наявність рішення суду стало відомо на консультації адвоката.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16.02.2017).
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт указував суду, що судом першої інстанції було допущено порушення розгляду справи, оскільки не було повідомлено відповідача. При цьому вказав, що про існування рішення суду стало відомо під час його виконання.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції було зазначено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 8 ч. 2 ст. 356 та п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки в ній не зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується або дату, коли апелянту стало відомо про наявність судового рішення, а також не долучено доказів, які б підтверджували дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Убачається, що усуваючи недоліки апеляційної скарги, апелянт не вказав апеляційному суду дату, коли апелянту стало відомо про наявність судового рішення, а також не долучив доказів, які б підтверджували, що саме цього дня апелянту стало відомо про наявність судового рішення, зокрема доказів, які б підтверджували отримання відомостей про примусове виконання рішення суду, а відсутність таких відомостей позбавляє апеляційний суд можливості обрахувати процесуальний строк та, як наслідок, вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 визначені судом недоліки апеляційної скарги усунуто не було, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає повернення позовної заяви (апеляційної скарги).
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з для її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова