Справа 754/6549/25 Головуюча в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/4814/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
02 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12025100030000468 від 15.02.2025 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року,-
Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської обл., громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз:
- 26.10.2022 вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 із застосуванням положень ст. 70 ч.4 КК України до 3х років і 6 місяців позбавлення волі, засуджено,
за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та 6 місяців;
за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та 6 місяців;
на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5-ти (п'яти) років 6-ти (шести) місяців позбавлення волі;
вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_7 , 14 лютого 2025 року, у невстановлений час, перебуваючи в загальному коридорі біля квартири АДРЕСА_2 , з метою повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, користуючись спеціально заготовленими та принесеними із собою відмичками відчинив вхідні двері та проник у житло - квартиру АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: грошові кошти в сумі 2200 доларів США, що станом на 14.02.2025 згідно курсу НБУ становило 91 960 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Крім того, у невстановлену дату, час та місці ОСОБА_7 знайшов, тим самим незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс масою 11,49 г у прозорій полімерній ємкості, паперовому згортку та полімерному пакеті, який переніс до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_3 , де став незаконно зберігати без мети збуту, після чого 08.03.2025, у період часу з 08 годин до 12 год. 24 хв. під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_3 працівниками поліції було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб - канабіс, масою 11,49 г, який ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
В апеляційній скарзі обвинуваченого вказано на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість. Просив вирок пом'якшити у зв'язку з тим що його мама є інвалідом першої групи, а він визнаний єдиним родичем, яким може доглядати її, а також він є хворим на гепатит та тромбофлебіт.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який апеляційну скаргу обвинуваченого вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а вирок без зміни;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції в частині фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, доведеності вини обвинуваченого у його вчиненні та правильності кваліфікацій його дій учасниками судового розгляду не оскаржувались, а тому колегією суддів, у відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК України, вирок у цій частині не перевірявся. Підстав для виходу за межі апеляційних вимог відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України колегією суддів не встановлено.
Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність вироку в частині призначеного покарання, то вони не ґрунтуються як на матеріалах кримінального провадження, так і на вимогах закону.
Відповідно до положень ст.65 КК України, при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Цих вимог закону при призначенні ОСОБА_7 , суд першої інстанції дотримався у повному обсязі.
Так, при вирішенні питання про покарання обвинуваченого суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень. Крім цього, суд врахував дані про особу обвинуваченого, його вік, посередню характеристику по місцю проживання, конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, вид та вартість викраденого майна. У якості обставини, яка пом'якшувала покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття обвинуваченого у вчиненому. При цьому, суд констатував відсутність обставин, які обтяжували покарання ОСОБА_7 . Сукупність наведених обставин привели суд першої інстанції до обґрунтованого переконання про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, у зв'язку із чим суд, із урахуванням положень як закону України про кримінальну відповідальність, так і з урахуванням кримінального
процесуального закону призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, належним чином мотивувавши своє рішення.
При цьому, суддя місцевого суду обґрунтовано прийшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень не можливе без ізоляції від суспільства.
Із указаними висновками колегія суддів погоджується повною мірою.
Апеляційна скарга обвинуваченого не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом вироку.
На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому було призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для пом'якшення цього покарання колегія суддів не знаходить.
Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить. Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.
Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.
____________________ _________________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4