Справа 753/18878/18 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/692/2025 Доповідач в 2 інстанції ? ОСОБА_2
14 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючого), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12018100020010481 за апеляційною скаргою прокурорки Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_13 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року, -
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року,-
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Омськ Російської Федерації, росіянина, громадянина України, одруженого, працюючого директором ТОВ «Інтер Контракшн Компані», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, працюючого директором Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Чемпіон», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано невинуватими у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України та виправдано у зв'язку із відсутністю в діях складу вказаних кримінальних правопорушень;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Саміличі Шацького району Волинської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого інженером ТОВ «Надбуд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та виправдано у зв'язку із відсутністю у його діях складу вказаних кримінальних правопорушень;
цивільний позов залишено без розгляду;
вирішене питання про судові витрати.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , будучи службовою особою - директором ТОВ «ІНТЕР КОНСТРАКШН КОМПАНІ», у невстановлені час та місці, маючи умисел на заволодіння коштами, виділеними з місцевого бюджету міста Києва, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах вступив у змову з директором Комплексно дитячо-юнацької спортивної школи «Чемпіон» (далі КДЮСШ «Чемпіон») ОСОБА_11 та інженером технічного нагляду ТОВ «Виробничо-інноваційна компанія «Трансбуд Технолоджі» ОСОБА_12 щодо внесення до офіційних документів, а саме актів прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, неправдивих відомостей в частині виконаних обсягів робіт та їх вартості, за договором капітального ремонту футбольних полів КДЮСШ «Чемпіон». Так, ОСОБА_10 , у грудні 2017 року у місті Києві, будучу службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, маючи умисел на заволодіння коштами, виділеними з місцевого бюджету міста Києва, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб, використовуючи надані повноваження щодо підписання актів прийняття виконаних робіт, що є офіційними документами, достовірно знаючи про фактичні обсяги виконаних робіт та використані матеріали, умисно вніс завідомо неправдиві відомості щодо виконаних робіт та їхньої вартості до офіційних документів, засвідчивши їх власним підписом та відтиском печатки, які передав для підписання ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з метою подальшого проведення оплати як за виконані будівельні роботи згідно договору. Так, загальна сума завищення вартості виконаних будівельних робіт складає 11 049 298,59 грн. з ПДВ, а матеріальна шкода завдана Централізованій бухгалтерії дитячо-юнацьких спортивних шкіл неправомірними діями становить 9 207 748,82 грн.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 будучи службовою особою - директором Комплексно дитячо-юнацької спортивної школи «Чемпіон», маючи умисел на заволодіння коштами, виділеними з місцевого бюджету міста Києва, шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групи осіб, використовуючи надані повноваження, знаючи, що роботи вказані в актах прийняття робіт не виконані в повному обсязі, вчинив розтрату майна, яким мав право розпоряджатись в межах наданих повноважень, в розмірі 9 207 748,82 грн., чим завдав Централізованій бухгалтерії дитячо-юнацьких спортивних шкіл матеріальної шкоди на вказану суму.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_12 , будучи інженером технічного нагляду ТОВ «Виробничо-інноваційна компанія «ТрансбудТехнолоджі» та здійснюючи нагляд за виконанням робіт маючи умисел на пособництво в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах засвідчив внесені до актів прийняття виконаних будівельних робіт обсяги робіт та використані матеріали, чим підтвердив внесені до вищевказаних актів відомості, тобто вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, чим усунув перешкоди та сприяв вчиненню ОСОБА_11 розтрати чужого майна, внаслідок чого Централізованій бухгалтерії дитячо-юнацьких спортивних шкіл завдано матеріальної шкоди на суму 9 207 748,82 грн.
В апеляційній скарзі прокурорки вказано на незаконність вироку у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказала, що судом першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку встановлено, що кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України та всі докази зібрані слідчим відділом Дарницького УП ГУНП в місті Києві є недопуститимими. На думку прокурорки такі висновки суду хибні, оскільки Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, якщо таке правопорушення вчинено службовою особою суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної/комунальної власності перевищує 50 відсотків, а згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також статуту Комплексно дитячо-юнацької спортивної школи «Чемпіон» відомості про статутний капітал відсутні. Також, прокурорка звернула увагу, що стороною захисту під час розгляду справи заявлялось клопотання про визнання доказів недопустимими у зв'язку з неправильною підслідністю, у задоволенні якого судом було відмовлено.
Крім того, судом визнано недопустимим доказом довідку перевірки питань фінансово-господарської діяльності в частині капітального ремонту футбольних полів за період з 01.01.2017 по 15.05.2018 на підставі того, що прокурор та слідчий не мають повноважень призначати перевірки та ревізії. Однак, на думку прокурорки, це не позбавляє сторону обвинувачення можливості залучити спеціаліста в особі головного фінансово інспектора Північного офісу Держаудитслужби ОСОБА_14 , яким і було видано вищевказану довідку. Звернула увагу, що судом першої інстанції в рішенні зазначено, що вказана довідка є першоджерелом кримінального провадження, на основі якого проведені судова будівельно-технічна та судового-економічна експертизи. Проте, прокурорка вказала, що такі висновки суду є хибними, оскільки дослідження проводилось методом співставлення результатів візуально-інструментального обстеження з даними, що містять документи надані для дослідження з використанням вимірювальних та технічних засобів. Крім того, судовий експерт ОСОБА_15 під час допиту пояснила, що огляд футбольних полів проводився 12-13 квітня 2018 року, тобто на момент закриття актів виконання робіт, а також вказала, що при прибутті на об'єкт дослідження роботи не проводились у зв'язку з відсутністю коштів.
Прокурорка звернула увагу, що судом безпідставно не взято до уваги висновок експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 15.05.2018, за результатами якого загальна сума завищення вартості робіт складає 11 049 298,59 грн. Тобто сума, що вказана в довідці спеціаліста повністю підтверджується та є значно більшою. Крім того, в матеріалах справи міститься висновки експерта у двох судових будівельно-технічних експертизах, проте в обгрунтування доводів відсутності в діях обвинувачених складу злочину, передбаченого ст.191 КК України, суд першої інстанції посилається лише на висновок експерта №279 від 27.03.2019, не взявши до уваги висновок експертів від 15.05.2018. Так, згідно висновку експерта №279 від 27.03.2019 зазначено, що за результатами дослідження встановлено, що станом на дату обстеження - 27.12.2018 - був виконаний перелік робіт, затверджений актами, але це не є підтвердженням того, що вказані роботи були виконанні на кінець грудня 2017 року, а не на дату проведення обстеження, тобто кінець 2018 року. Крім того, висновком додаткової комісійної судово-економічної експертизи №12383/12384/18-71 від 21.06.2018 підтверджується сума завданих збитків в розмірі 9 207 748,82 грн.
Прокурорка вказала, що суд першої інстанції, як на доказ невинуватості обвинувачених, посилається на наказ Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА №113 від 16.02.2018 «Про перевірку виконання робіт з капітального ремонту футбольних полів Комплексно дитячо-юнацької спортивної школи «Чемпіон», відповідно до якого ОСОБА_16 була включена до комісії з перевірки, однак, відповідно до її показів, не приймала участі в перевірці та ніколи не була присутня на стадіоні. А тому, суд посилаючись на покази іншого члена комісії ОСОБА_17 відкинув покази свідка ОСОБА_16 .
Крім того, прокурорка звернула увагу, що обвинувачені свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнали та вказала, що вина у вчинених кримінальних правопорушеннях доводиться сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, з яких встановлено, що більша частина робіт вказаних в актах виконаних робіт, на час проведення обстежень не була виконана, а сума матеріальної шкоди становить 9 207 748,82 грн.
Просила вирок скасувати та ухвалити новий, яким:
- ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнати винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України та призначити покарання за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.5 ст.191 КК України до покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією майна;
- ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та призначити покарання за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.5 ст.191 КК України до покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки з конфіскацією майна. А також задовольнити цивільний позов, процесуальні витрати покласти на обвинувачених солідарно.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурорки, захисниця обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокатка ОСОБА_7 , вказала на необгрунтованість її доводів. Захисниця зазначила, що в апеляційній скарзі прокурорка обмежилась цитуванням обвинувального акта та не погодженням з вироком суду першої інстанції в частині визнання доказів недопустимими. Так, прокуроркою зазначено про хибність висновків суду щодо визначення підслідності даного кримінального провадження, яке повинно бути віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України, оскільки у статутному капіталі. Захисниця звернула увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що у статутному капіталі КДЮСШ «Чемпіон» менше 50% державної або комунальної власності, натомість в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що єдиним учасником Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Чемпіон» є Київська міська рада, що свідчить про 100% комунальної власності. Крім того, прокурорка не погодилась з висновками суду про визначення довідки перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КДЮСШ «Чемпіон» та ТОВ «Інтер Констракшн Компані» в частині капітального ремонту футбольних полів за період з 01.01.2017 по 15.05.2018 недопустимим доказом у зв'язку із тим, що прокурор та слідчий не мають права призначати перевірки та ревізії. Так, довідка була видана інспектором ОСОБА_14 на підставі даних отриманих внаслідок проведення відповідної перевірки відповідності актів виконаних робіт наявним роботам на відповідному об'єкті, тобто не на підставі даних, яким володів безпосереднього інспектор та без наявності необхідних повноважень. Також прокурорка не погодилась з рішенням суду про те, що вказана довідка є першоджерелом на підставі якого складені судова будівельно-технічна та судово-економічна експертизи. Проте, захисниця вказує, що в судовій будівельно-технічній експертизі перед експертом було поставлено питання про підтвердження висновків зазначених в довідці інспектора ОСОБА_14 щодо перевірки дотримання вимог під час витрачання бюджетних коштів на виконання робіт капітального ремонту футбольних полів КСДЮШ «Чемпіон». Крім того, вказана довідка складена інспектором ОСОБА_14 13.02.2018, а відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені 16.02.2018, що дає підстави вважати, що відомості були внесені на підставі довідки за результатами перевірки. Захисниця також звернула увагу, що свідок ОСОБА_17 , будучи допитаним у судовому засіданні, повідомив, що був членом з комісії з перевірки виконання робіт та був ознайомлений з обсягом роботи та у 2017 році не були закінчені через погодні умови, тобто зазначив, що роботи не були не виконані, а були не завершені. На переконання захисниці, доводи апеляційної скарги прокурорки не знаходять свого підтвердження в матеріалах кримінального провадження. Просила в задоволенні апеляційної скарги прокурорки відмовити, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурорки, підтвердив її доводи та просив задовольнити;
обвинувачених та захисників, які апеляційну скаргу прокурорки вважали необгрунтованою, просили залишити її без задоволення, а вирок без змін;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурорки не підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом ст. 17 та ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише в тому випадку, коли вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення. Якщо у ході судового розгляду не буде доведено, що було вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, або не буде доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, або не буде доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення суд ухвалює виправдувальний вирок.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази та надавши їм належну юридичну оцінку суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів на доведення наявності в діянні обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_12 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, у яких вони обвинувачувались.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, виконуючи вимоги статей 85, 86, 94 КПК України, зробив грунтовний аналіз наявних доказів та дійшов обгрунтованого висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст. 370 КПК України, рішення суду обгрунтовується доказами оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку. За змістом ст.86 та ст.87 КПК України недопустимими є докази, які отримані із порушенням порядку, встановленим КПК України (ч.1 ст.86 КПК) та докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст.87 КПК). До останньої групи законодавець відніс і докази, які були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратурою своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (п.2 ч.3 ст. 87 КПК України). Аналіз цих правових норм у їх сукупності приводить колегію суддів до переконання про те, що у випадку вирішення питання про допустимість доказу, необхідно перевіряти увесь передбачений КПК України порядок їх отримання зокрема те, чи із належних джерел цей доказ був отриманий (ч.2 ст. 84 КПК), чи отриманий він належним суб'єктом (п.п. 41, 17 ч.1 ст.3, ст. 38, ст.ст. 214, 216, 218 КПК), чи дотримана належна процесуальна форма збирання доказів (ст. 93 КПК), чи здійснена належна процедура фіксації доказів (ст. 103-107 КПК). У випадку порушення вимог КПК України, які визначають хоча би одну із вказаних складових, відповідний доказ повинен визнаватись недопустимими.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на положення ч.2 ст.92 КПК України відповідно до яких, доказування належності та допустимості доказів є обов'язком сторони, що їх подає. Наведене дає підстави стверджувати про те, що прокурор, подаючи суду докази, зобов'язаний довести усі зазначені вище складові, які характеризують допустимість доказу.
Так, судом першої інстанції визнано недопустимими доказами довідки перевірки питань фінансово-господарської діяльності в частині капітального ремонту футбольних полів за період з 01.01.2017 по 15.05.2018, зазначивши що прокурор та слідчий не мають повноважень призначати ревізії та перевірки. Колегія суддів звертає увагу, що сторона обвинувачення дійсно не позбавлена можливості залучати у кримінальному провадженні спеціаліста, тобто особу, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки, висновки та інші документи під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Проте, встановлення дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з питань, які відповідно до ч.1, п.1 ч.5 ст.69 КПК можуть бути предметом експертного дослідження, виходять за межі обсягу тих питань, які обумовлюють необхідність залучення спеціаліста.
Колегія суддів звертає увагу на те, що під час здійснення досудового розслідування спеціаліст не є процесуально самостійною особою, видані ним довідки не можуть визнаватись самостійним джерелом доказів, а відтак фактичні дані встановлені цими довідками - визнаватись доказами у кримінальному провадженні. Фактично спеціаліст виступає як технічний помічник слідчого, прокурора чи суду, який надає консультації та технічну допомогу під час проведення процесуальних дій. Він не може бути суб'єктом доказування, його роль обмежується фаховою допомогою у межах компетенції особи, яка його залучила.
Доводи прокурорки в частині того, що довідки перевірки питань фінансово-господарської діяльності в частині капітального ремонту футбольних полів за період з 01.01.2017 по 15.05.2018 не є першоджерелом у кримінальному провадженні, не грунтуються на матеріалах справи. Так, при постановці питань для проведення будівельно-технічної експертизи № 4558/4559/18-47/8111/18-49 від 15.05.2018 року та судово-економічної експертизи № 12383/12384/18-71 від 21.06.2018 року, зазначено питання щодо підтвердження висновків зазначених у довідках головного державного фінансового інспектора Північного офісу Держаудитслужби ОСОБА_14 , що свідчить про те, що в основу своїх висновків експерти поклали зазначені довідки, про що і було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному вироку та підтверджує тезу суду про те, що зазначені довідки є першоджерелом у кримінальному провадженні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне підсумувати, що оскільки висновок експерта повинен грунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, а висновок експерта не може грунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими, враховуючи те, зазначені вище експертизи були проведені на основі довідок інспектора ОСОБА_14 , які визнані судом першої інстанції недопустимими доказами, то і вказані висновки експертів також є недопустимими.
Крім того, прокуроркою вказано, що судом першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку взято до уваги лише висновок експерта №279 від 27.03.2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та безпідставно відкинуто висновок судової будівельно-технічної експертизи № 4558/4559/18-47/8111/18-49 від 15.05.2018 року. Так, колегія суддів звертає увагу, що висновок за результатами судової будівельно-технічної експертизи №279 від 27.03.2019 був складений значно пізніше у часовому проміжку, ніж висновок експерта, на який посилається прокурорка, у експерта була можливість дослідити обсяги виконаних робіт, строки виконання та вартість виконаних робіт, а тому експерт у зазначеному висновку № 279 від 27.03.2019 року, вказав, що обсяг фактично виконаних робіт станом на 01.09.2018 року повністю відповідають фактично виконаним видам, обсягам та вартості робіт по об'єкту, а розбіжності між актами приймання виконаних робіт та фактично виконаними роботами по об'єкту відсутні. Оскільки зазначений висновок є кінцевим у кримінальному провадженні, грунтується на повному та всебічному дослідженні виконаних робіт, які варто зазначити, були виконані на момент проведення судової експертизи, суд першої інстанції обгрунтовано надав йому пріоритет над висновокм експерта № 4558/4559/18-47/8111/18-49 від 15.05.2018 року, що колегія суддів також вважає доречним.
Крім того, посилання прокурорки на те, що вказане кримінальне провадження не підслідне Національному антикорупційному бюро України, оскільки згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також статуту Комплексно дитячо-юнацької спортивної школи «Чемпіон» відомості про статутний капітал відсутні, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Колегія суддів звертає увагу, що Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Чемпіон» є позашкільним дитячим навчально-виховним закладом, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковується Головному управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради, а тому судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що і по предмету і по суб'єкту вказане кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.36 КПК України забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування. У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів зазначає, що всі докази зібрані у вказаному кримінальному провадженні слідчим відділом Дарницького УП ГУНП України є недопустимими та не можуть бути покладені в основу вироку.
Так, розгляд справи був проведений повно та всебічно, у ході судового розгляду були досліджені усі обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, справедливого та обгрунтованого судового рішення. Висновки, які викладені судом у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Закон про кримінальну відповідальність судом першої інстанції застосований правильно. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судом першої не допущено.
Наведене указує на необгрунтованість доводів апеляційної скарги прокурорки та відсутність підстав для її задоволення.
Із урахуванням вимог закону та наданої стороною захисту практики Вищого антикорупційного суду у частині прийняття до провадження кримінальних проваджень, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку у зв'язку із порушенням підсудності.
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурорки Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_13 залишити без задоволення.
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 04 травня 2023 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту її проголошення.
_________________________________ ______________________________________ ____________________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4