30 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/4161/25
Провадження № 22-ц/4815/1015/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал",
відповідач: ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" адвоката Городніщевої Є.О. на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2025 року, ухваленого в складі судді Левчука О.В. повний текст якого складено 06 травня 2025 року, у справі № 569/4161/25,
В березні 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 02 березня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, шляхом використання надісланого йому одноразового електронного ідентифікатора, було укладено договір про надання споживчого кредиту №6420483 на умовах Правил надання коштів у позику, затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом на кожен 30 день та кінцевим терміном повернення кредиту 25 лютого 2024 року.
Вказує, що товариство виконало свої обов'язки по наданню кредитних коштів відповідачу.
27 листопада 2023 між ТОВ "Авентус Україна" та "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 6420483 від 02 березня 2023 року.
Отже, до ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.11/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 6420483 від 02 березня 2023 року в розмірі 55 913, 54 грн, а саме: 12 150, 00 грн - тіло кредиту, 21 760, 65 грн - нараховані проценти та 22002, 89 грн - нараховані позивачем проценти за 91 календарний день.
Просив суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості та судові витрати.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Витрати по сплаті судового збору залишено за позивачем.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокат Городніщева Є.О. подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок суду першої інстанції про відсутність доказів переходу до нього права вимоги до відповідача від первісного кредитора та пояснює, що відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення Договору факторингу про відступлення ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» належного йому права вимоги.
Вказує, що зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору №190122-1 про переказ коштів від 19 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».
Звертає увагу на те, що відповідач згідно укладеного з ТОВ «Авентус Україна» договору, взяв на себе зобов'язання погашати кредит та відсотки за користування кредитом у визначений договором строк, однак вказаний обов'язок був ним порушений, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за договором, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення позики в розмірі 12150,00 грн тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 21760,65 грн.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає цим вимогам.
Судом встановлено, що 02 березня 2023 року ОСОБА_1 уклав в електронній формі з ТзОВ «Авентус Україна» договір №6420483 про надання споживчого кредиту, за умовами якого отримав кредит в сумі 12 150 гривень на строк 360 днів зі сплатою процентів на кожен 30-й день за його користування у розмірі стандартної процентної ставки 1,99% на день на суму залишку заборгованості.
Отримання кредитних коштів позичальником на платіжну картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 підтверджуються відомостями з АТ "Універсал банк" від 11.04.2025 №БТ/Е-2604.
Отримання цих кредитних коштів у сумі 12 150,00 грн не оспорюється відповідачем.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з цим позовом до суду.
27 листопада 2023 між ТОВ "Авентус Україна" та "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 6420483 від 02 березня 2023 року.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за договором про надання споживчого кредиту №6420483 від 02 березня 2023 року становить 55 913, 54 грн, з яких: 12 150, 00 грн - тіло кредиту, 21 760, 65 грн - нараховані проценти та 22002, 89 грн - нараховані позивачем проценти за 91 календарний день.
Згідно із ч.ч. 13 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах тощо; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Убачається, що 02 березня 2023 року ОСОБА_1 уклав в електронній формі з ТзОВ «Авентус Україна» договір №6420483 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 12 150 гривень на строк 360 днів зі сплатою процентів на кожен 30-й день за його користування у розмірі стандартної процентної ставки 1,99% на день на суму залишку заборгованості.
27 листопада 2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" було укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 6420483 від 02 березня 2023 року, а тому встановлено, що його предметом є зокрема право вимоги за укладеним між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем кредитним договором.
Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позивачем не доведено переходу до ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" прав вимоги за договором факторингу від 27 листопада 2023 року до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 6420483 від 02 березня 2023 року з тих обставин, що додатки до договору факторингу не містять відомостей про ідентифікацію осіб, вказівок відомості про конкретні кредитні договори, а також розмір заборгованості по них.
Отже, суд зауважує, що відповідно до п. 9.20 договору факторингу, одним із його додатків є витяг з Реєстру боржників (а.с.32) до договору вказаного факторингу, який містить інформацію про прізвище, ім'я, по батькові боржника та розмір заборгованості, що є предметом відступлення права вимоги.
Зі змісту вказаного витягу встановлено, що позивач набув статусу нового кредитора відповідача за договором №6420483 про надання споживчого кредиту від 02 березня 2023 року.
Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач оскаржував цей договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за вказаним кредитним договором.
Отже, матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження набуття позивачем права вимоги до відповідача.
Щодо стягнення нарахованих позивачем відсотків.
Відповідно до п.1.1. договору факторингу за ним позивач (фактор) зобов'язувався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Між тим, згідно з п.1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до умов договору факторингу, термін "заборгованість" це грошові зобов'язання боржників перед клієнтом, що містяться у реєстрі боржників, які належать до сплати клієнту боржниками у зв'язку з наданими кредитами. До заборгованості включається сума основного зобов'язання (повернення кредиту), плата за кредитом (плата за процентною ставкою), відповідальність за порушення грошових зобов'язань та інші платежі згідно кредитних договорів.
"Право вимоги" - це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в розумінні договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржника саме в розмірі, який чітко визначений у реєстрі боржників.
На момент переходу права вимоги, загальна сума боргу ОСОБА_1 відповідно до витягу з реєстру боржників складає 33910,65 грн з яких: 12150,00 грн тіла кредиту та 21760,65 заборгованості за відсотками.
В зв'язку з наведеним, нарахована ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за відсотками в сумі 22 002,89 грн до стягнення не підлягає.
Враховуючи наведене, до задоволення підлягають вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6420483 від 02 березня 2023 року у розмірі 33 910,65 грн, що складається з тіла кредиту - 12 150,00 грн та заборгованості за відсотками - 21 760,65 грн.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судом встановлено, що позовні вимоги задоволено частково на 60,65%.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, та за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн.
З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1469,18 грн за подання позовної заяви та 2203,77 грн за подання апеляційної скарги
Згідно ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" адвоката Городніщевої Є.О. задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2025 року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" 33 910,65 гривень заборгованості за кредитним договором №6420483 від 02 березня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" судовий збір у розмірі 3672,95 грн понесений у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанціях.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 30 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Боймиструк С.В.
Шимків С.С.