Справа № 525/765/24 Номер провадження 22-ц/814/2130/25Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
20 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2024 АТ «А-Банк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим , що 20.08.2019 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит шляхом установлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та надано платіжну картку. Відповідно до п. п. 2.1.1.2.2-2.1.1.2.4 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт установлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг банк виконав в повному обсязі. Відповідач своєчасно заборгованість за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору не сплачує, чим порушує умови договору. Станом на 21.05.2024 відповідач має заборгованість у розмірі 83460,04 грн., з яких: 47060,20 грн. - заборгованість за кредитом; 36399,84 грн. - заборгованість по відсотках. Позивач неодноразово вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати кредитні зобов'язання.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-БАНК», у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 20.08.2019 у розмірі 83460,04 грн., а також судові витрати по справі.
31.10.2024 судом було задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення, заочне рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06.09.2024 по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, призначено підготовче засідання на 02.12.2024, яке в подальшому відкладено на 07.01.2025, з поважних причин.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.08.2019 у розмірі 21109 (двадцять одна тисяча сто дев'ять) гривень 63 копійки станом на 21.05.2024 та судові витрати у розмірі 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень 78 копійок.
У іншій частині у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.
В апеляційному порядку рішення оскаржив позивач АТ «Акцент - Банк». Скарга мотивована тим , що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що відповідачем надано згоду на використання електронного підпису при укладенні договору , яким зокрема підписано й паспорт споживчого кредиту , в якому чітко зазначено всі умови кредитування.
Апелянт вказує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики , якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором . Якщо договором не встановлено розмір процентів , їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Окрім того, відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент - Банк» підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладених на сайті банку.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що боржник користувалась кредитом, а тому ознайомлена із Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Зважаючи на вказане апелянт просить скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2025 року, та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 20.08.2019 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку .
В Анкеті зазначено, що відповідач згідна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Зобов'язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку www.а-bank.com.ua. У Анкеті-заяві відсоткова ставка за користування коштами банку не установлена.
На ім'я відповідача ОСОБА_1 . А-Банком був відкритий рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 зі строком її дії до грудня місяця 2024 року .
Згідно довідки за лімітами, 20.08.2019 на рахунок ОСОБА_1 був установлений кредитний ліміт у розмірі 15000 грн., який змінювався, станом на 27.01.2024 збільшений до 47100 грн.
Відповідно до виписки по картці ОСОБА_1 за період з 20.08.2019 по 21.05.2024, відповідачем здійснювались витрати кредитних коштів та вносились платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту .
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що анкета-заява і паспорт споживчого кредиту дійсно підписані з використанням простого електронного підпису, тоді як Умови та правила і Тарифи по картці відповідачем не підписані взагалі. Таким чином, відсутні підстави стягувати з відповідача відсотки, які передбачені паспортом споживчого кредиту. Що стосується тіла кредиту , фактично використані кошти не в повному обсязі повернуті відповідачем, відтак наявні підстави для стягнення коштів що є різницею між сплаченою заборгованістю та використаними проте не повернутими коштами.
Колегія суддів погоджується із відповідним висновком суду першої інстанції .
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З положень ч. 13 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК України слідує, що обов'язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру заборгованості покладається на позивача, а відповідач, у разі заперечень щодо викладених у позові обставин, повинен спростувати наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитом та її розмір.
Доказування не може гуртуватись на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).
Що стосується стягнення відсотків, то як вірно було вказано судом першої інстанції, вказані вимоги позову не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги позивач їх розмір та порядок нарахування обґрунтовував посиланням на Тарифи, а також Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк».
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом.
Встановлено, що ОСОБА_1 активувала платіжну картку, активно користувалася кредитними коштами та виконувала свої зобов'язання щодо їх повернення.
В постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц та від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому, згідно з п. 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки;
Таким чином, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, може підтверджувати факт користування коштами відповідачем за виданим кредитом, тому колегія суддів вважає доведеним факт укладення кредитного договору між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 шляхом отримання позичальником кредитної картки зі встановленим кредитним лімітом, та використання позичальником кредитних коштів у сумі , що також підтверджується доданою до позовної заяви випискою по картковому рахунку.
У позовній заяві АТ «Акцент-Банк» вказало, що за розрахунками банку заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 0 грн., за простроченим тілом кредиту 47 060 грн 20 коп.
При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки нарахування та стягнення відсотків не були узгоджені сторонами , а сума використаних відповідачем коштів на 21 109 , 63 грн перевищує суму погашеної заборгованості , відтак відсутні підстави для задоволення позову щодо стягнення відсотків, та наявні підстави щодо частковго задоволення вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких він дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду колегія суддів не вбачає.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов