30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 439/354/25
адміністративне провадження № К/990/29042/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Кашпур О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року (суддя Войтюк Т.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (колегія у складі суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б., Матковської З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
Короткий зміст позовних вимог і їх обґрунтування
12 лютого 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати постанову від 13 листопада 2024 року № 695 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 протиправною та скасувати;
- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 201-1 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивуючи його тим, що його скаргу на зазначену постанову не було задоволено за результатами адміністративного оскарження у вищому органі. Крім того, погіршення стану здоров'я, зокрема, захворювання на цукровий діабет та часті підвищення артеріального тиску, об'єктивно ускладнило своєчасне подання позову.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Бродівський районний суд Львівської області ухвалою від 17 лютого 2025 року визнав викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду причини пропуску цього строку неповажними, залишив позовну заяву без руху та установив позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
Суд керувався тим, що відповідно до частини другої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). З цим позовом позивач звернувся до суду 13 лютого 2025 року, тобто з порушенням строків, встановлених КАС України. Позивач послався на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 13 листопада 2024 року № 695 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак суд зауважив, що доказів такого оскарження позивач не надав. Також, позивач не надав доказів результатів розгляду скарги, та документів, що підтверджують дату отримання рішення за результатами її розгляду у вищому органі. Щодо посилань позивача на погіршення стану здоров'я та погане самопочуття як причину пропуску строку, суд зазначив, що доказів погіршення здоров'я та його впливу на можливість своєчасного звернення до суду позивач не надав.
25 лютого 2025 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, мотивована тим, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 зі скаргою, однак, листом від 09 грудня 2024 року № 1159/1/10425 його повідомлено про незадоволення скарги. Окрім цього, позивач послався на погіршення стану здоров'я, зокрема захворювання на цукровий діабет 2 типу, підвищений артеріальний тиск та погане самопочуття, зазначивши, що 14 листопада 2024 року звертався до сімейного лікаря та невропатолога. На підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду до заяви додав: копію заяву адресовану начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20 листопада 2024 року; копію листа від 09 грудня 2024 року № 1159/1/10425 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким позивача повідомлено про недотримання порядку оскарження постанови № 695 від 13 листопада 2024 року; довідку від 12 грудня 2024 року № 37 про наявність у ОСОБА_1 захворювання на цукровий діабет; копії виписок з медичної карти від 14 листопада 2024 року, копія ультразвукового заключення щодо обстеження ОСОБА_1 від 14 листопада 2024 року.
Ухвалою від 27 лютого 2025 року Бродівський районний суд Львівської області визнав викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 із цим позовом до суду неповажними, відмовив позивачу у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та повернув йому позовну заяву з доданими до неї матеріалами.
Свої висновки суд мотивував тим, що у поданій до суду заяві позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом. Наведені позивачем обставини, зокрема погане самопочуття позивача, незадовільний стан здоров'я, а також незадоволення скарги позивача у вищого органу, не перешкоджали зверненню до суду в межах визначеного строку. Подані суду копії довідки про наявність у позивача захворювання, а також звернення позивача до лікаря 14 листопада 2024 року, проведення ультразвукового обстеження 14 листопада 2024 року не свідчить про об'єктивну неможливість звернення до суду у межах строків визначених частиною другою статті 286 КАС України. Окрім цього, суд зауважив, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначив про неподання позивачем доказів дати отримання позивачем рішення вищого органу за результатами оскарження до вищого органу. Однак, цей недолік позивач не виконав та не надав суду докази дати отримання листа від 09 грудня 2024 року № 1159/1/10425 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на викладене, суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними.
Позивач оскаржив зазначене судове рішення до апеляційного суду.
Восьмий апеляційний адміністративний суд повною мірою погодився з висновками місцевого суду та постановою від 03 червня 2025 року залишив ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року й задовольнити поданий позов.
На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права та не врахували обставини, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Зокрема, позивач наголошує, що його поведінка щодо захисту свого права була активною: у межах установленого десятиденного строку для оскарження постанови від 13 листопада 2024 року № 695, він 20 листопада 2024 року подав скаргу до вищого органу - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09 грудня 2024 року позивач отримав електронну відповідь (лист № 1159/1/10425), якою йому повідомлено про недотримання порядку оскарження постанови.
Позивач підкреслює, що саме така процедура оскарження була чітко зазначена в оскаржуваній постанові, тобто він діяв відповідно до вказівок державного органу, а отже, мав законні підстави очікувати відповіді від вищого органу перед зверненням до суду.
На переконання позивача, зазначена причина пропуску строку звернення до суду є поважною, оскільки вона об'єктивно унеможливила своєчасне звернення до суду, виникла в межах пропущеного строку, не залежала від його волевиявлення; підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема документами ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач також зазначає, що його дії були добросовісними і послідовними, адже він спочатку скористався передбаченим законом правом на досудове врегулювання спору, розраховуючи на справедливе рішення вищого органу, і лише після отримання відмови він звернувся до суду.
Крім того, позивач зазначає, що погіршення стану здоров'я (захворювання на цукровий діабет 2 типу, підвищений артеріальний тиск, погане самопочуття) також вплинуло на своєчасність звернення до суду.
Таким чином, позивач переконує, що суди попередніх інстанцій безпідставно не визнали наведені ним причини пропуску строку звернення до суду поважними, що призвело до неправомірного повернення його позовної заяви.
Позиція інших учасників справи.
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі №439/354/25.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Спірні правовідносини склались з приводу скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Приписами статті 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частинами першою-другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк може бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Звернення до суду за межами строків, визначених у статті 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, з позовом про скасування постанови від 13 листопада 2024 року № 695 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 звернувся до суду 12 лютого 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого статтею 288 КУпАП та статтею 286 КАС України.
Обставиною, на яку позивач посилається, як на підставу для поновлення пропущеного строку, є його звернення 20 листопада 2024 року із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Суд, в контексті спірних правовідносин зазначає, що як було зазначено вище, відповідно до положення пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Верховним Судом неодноразово надавалася оцінка поважності причин пропуску строку звернення позивачами до суду, встановленого статтею 288 КУпАП, в обґрунтування поновлення якого останні вказували на досудове врегулювання спору шляхом звернення зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення до відповідного органу.
Зокрема така позиція Верховного Суду щодо вказаного питання, викладена у постановах від 11 грудня 2018 року у справі № 463/1221/17, від 05 березня 2020 року у справі № 127/7446/19 та від 07 грудня 2020 року у справі № 522/14986/19 від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а, від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22, від 03 жовтня 2024 року у справі № 127/37459/23.
Так, у вищенаведених постановах Судом зазначено, що вказаною нормою передбачено право вибору особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, звернення особи до відповідного органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Ураховуючи наведену позицію Верховного Суду звернення зі скаргою до відповідного органу не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду із позовом про визнання протиправною постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Зазначена позивачем в касаційній скарзі обставина, а саме оскарження постанови до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , носить суб'єктивний характер, оскільки пов'язана з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови по справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що не є безумовною і достатньою підставою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Щодо посилань в обґрунтування касаційної скарги на те, що причиною пропуску строку звернення до суду було погіршення його стану здоров'я (погане самопочуття, захворюванням на цукровий діабет 2 ступеня, підвищений артеріальний тиск), то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що зазначені обставини не унеможливлювали своєчасне звернення до суду для захисту своїх прав у межах строку, визначеного законом.
Надані позивачем копії медичних документів, зокрема копія довідки про наявність захворювання на цукровий діабет 2 типу, звернення до лікаря від 14 листопада 2024 року та ультразвукове обстеження від тієї ж дати, не підтверджують наявності об'єктивних перешкод, які б позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені частиною другою статті 286 КАС України строки.
Водночас, позивач не надав доказів, які б свідчили, що у період з 13 листопада 2024 року до моменту звернення до суду він перебував у такому стані здоров'я, який дійсно унеможливлював своєчасне звернення до суду для захисту своїх прав.
Таким чином перевіривши у визначених статтею 341 КАС України межах рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень та погоджується з висновками судів в цій справі про повернення позовної заяви у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року в справі №439/354/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак О.В. Кашпур