30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 160/15026/25
адміністративне провадження № К/990/42499/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №160/15026/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 20 жовтня 2016 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 20 жовтня 2016 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 20 жовтня 2016 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 20 жовтня 2016 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/15026/25 залишено без руху. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати підстави для його поновлення, документ про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/15026/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
17 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №160/15026/25. Заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, справу направити для розгляду апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Так, зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції від 16 жовтня 2025 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/15026/25.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що відповідачем не наведено жодної підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, не зазначено у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи матеріального права при відмові у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Фактично відповідачем у касаційній скарзі викладено доводи щодо відсутності коштів на сплату судового збору.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_2 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №160/15026/25.
Керуючись статтею 248, 328, 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №160/15026/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Білак