30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №280/546/25
адміністративне провадження №К/990/41859/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Шарапа В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2025 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №205150013705 від 02.01.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118 - з 01.01.2021, від 20.12.2024 №07-37/117 - з 01.01.2022, від 20.12.2024 №07-37/116 - з 01.01.2023, від 20.12.2024 №07-37/115 - з 01.01.2024 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат та, відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», нарахувати та виплатити компенсацію інфляційних втрат на час виплати перерахунку свого довічного грошового утримання.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №280/546/25, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.01.2025 №205150013705 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволені позову.
14.10.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій він просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25, залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає наступне.
При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Також, підставами касаційного оскарження скаржник, зокрема, зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, з огляду на наведені обставини в касаційній скарзі.
Водночас, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновку апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування повинно було ставитись перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України без зазначення конкретної норми права, що була застосована неправильно судом апеляційної інстанції, а також без обґрунтування того у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Однак, у цілому у касаційній скарзі лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній неналежним чином обґрунтовано підстави, передбачені статтею 328 КАС України.
Водночас касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, зазначене не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків, в якій необхідно конкретизувати підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі) у відповідності до вимог статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25 - залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
С.М. Чиркін