30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №640/6712/22
адміністративне провадження № К/990/41927/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 27 серпня 2020 року грошового забезпечення та його додаткових видів з розрахунку окладу за військове звання та посадового окладу розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків №1 та №14 до постанови Кабінету Міністрів України №704;
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби із розрахунку грошового забезпечення нараховане у період з 30 січня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок виплаченого ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 27 серпня 2020 року грошового забезпечення та його додаткових видів, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, та здійснити доплату суми різниці між виплаченим грошовим забезпеченням, його додатковими видами та перерахованими за рішенням суду;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби, враховуючи перераховане згідно рішення суду грошове забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 27 серпня 2020 року, та здійснити виплату суми різниці грошової допомоги між виплаченою та перерахованою;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІП «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової допомоги, у зв'язку із звільненням з військової служби) за період з 30 січня 2020 року по 27 серпня 2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року. Зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової допомоги, у зв'язку із звільненням з військової служби) за період з 30 січня 2020 року по 27 серпня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової допомоги, у зв'язку із звільненням з військової служби) за період з 30 січня 2020 року по 27 серпня 2020 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
14 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Донецьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, проте перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржник жодним чином не обґрунтував цю підставу допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з цим скаржник посилається на підпункт на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що через позицію судів відбувається нераціональне використання державних коштів.
Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи та суспільного інтересу є оціночними, вони потребують належного обґрунтування з боку скаржника. Посилання на негативні наслідки для відповідача у зв'язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур