30 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/3213/25 пров. № А/857/24807/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (головуючий суддя Лозовський О.А., м.Луцьк) у справі №140/3213/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) та НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії,-
27.03.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) (ВЧ НОМЕР_3 ), НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) (ВЧ НОМЕР_2 ) в якому просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2016 року та підйомної допомоги у вересні 2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2016 року та підйомної допомоги виплаченої у вересні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми; визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2017 року та підйомної допомоги у жовтні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»; зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у жовтні 2017 року та підйомної допомоги виплаченої у жовтні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.
Позов обґрунтовує тим, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.01.2025 №22-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення головного сержанта ОСОБА_1 . Відповідно до інформації відображеній у архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 під час проходження військової служби перебував на грошовому забезпеченні у період: з січня 2016 року по серпень 2017 року включно у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ); з вересня 2017 року по вересень 2018 року у НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_2 ). При цьому вважає, що під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_3 відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення, а саме у лютому 2016 року у розмірі 2 828,85 грн - грошова допомога на оздоровлення та у вересні 2016 року у розмірі 4 763,85 грн - підйомна допомога без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у ці місяці у розмірі 868,46 грн та 2 858,31 грн, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (Постанова №889) і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно. Із огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби ВЧ НОМЕР_2 , позивачу проводились нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема, у жовтні 2017 року у розмірі 4 850,75 грн - грошова допомога на оздоровлення та у жовтні 2017 року у розмірі 4 850,75 грн - підйомна допомога без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у цьому місяці у розмірі 2 425,38 грн, виплату якої було встановлено Постановою №889 і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно. Вважає, що такі дії відповідача є протиправними.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2016 року та підйомної допомоги у вересні 2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2016 року та підйомної допомоги виплаченої у вересні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми. Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2017 року та підйомної допомоги у жовтні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у жовтні 2017 року та підйомної допомоги виплаченої у жовтні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що згідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.10.2018 №475-ОС, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям для подальшого проходження служби до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 10.09.2018. Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228, затверджено Інструкцію №425, яка була чинною на момент нарахування та виплати ВЧ НОМЕР_2 на користь позивача грошової допомоги на оздоровлення. Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (органи Держприкордонслужби). Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 22.09.2010 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73 (в редакції від 02.02.2016), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №217/28347, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (Інструкція №73). Пунктом 8 Інструкції №73 визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Вважає, що грошова допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, яка розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення. При розрахунку грошової допомоги на оздоровлення не включається до складу грошового забезпечення винагорода, передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 №889. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Крім того, рішення суду оскаржив і ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ). Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час проходження військової служби позивачу виплачувалося належне грошове забезпечення, яке обчислювалося та нараховувалося у межах виділених військовою частиною НОМЕР_3 коштів, у відповідності до статті 17 Конституції України, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ (Закон №2011-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (Постанова №1294), Постанови №889, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 №425, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228 (Інструкція №425). Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу в ВЧ НОМЕР_3 в період з грудня 2015 року по серпень 2017 року та з жовтня 2018 року по 09.01.2025.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 №8-ОС головного сержанта ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону та згідно пункту 3 частини 12 статті 26 Закону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який с особою з інвалідністю І чи ІІ групі, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я).
Згідно з витягом із наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.01.2025 №22-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення головного сержанта ОСОБА_1 .
З матеріалів справи, а саме, з наявних облікових даних, позивач з 06.09.2017 по 10.09.2018 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.10.2018 №475-ОС, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям для подальшого проходження служби до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 10.09.2018.
19.02.2025 представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_3 із адвокатським запитом про надання інформації та документів про грошове забезпечення.
Листом від 26.02.2025 №09/2397-25-вх/86 відповідач надав відповідь на вказаний запит.
Також, 20.03.2025 із адвокатським запитом про надання інформації та документів про грошове забезпечення представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_2 .
У відповідь на адвокатський запит ВЧ НОМЕР_2 направив лист від 22.03.2025 №09/4080-25-Вх/647.
Із огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_3 , позивачу проводились нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема, у лютому 2016 року у розмірі 2 828,85 грн - грошова допомога на оздоровлення та у вересні 2016 року у розмірі 4 763,85 грн - підйомна допомога без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у ці місяці у розмірі 868,46 грн та 2 858,31 грн, виплату якої було встановлено Постановою №889 і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно.
Разом з тим, згідно із архівними відомостями особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_2 , позивачу проводились нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема, у жовтні 2017 року у розмірі 4 850,75 грн - грошова допомога на оздоровлення та у жовтні 2017 року у розмірі 4 850,75 грн - підйомна допомога без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої у цьому місяці у розмірі 2 425,38 грн, виплату якої було встановлено Постановою №889 і така виплачувалась із січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно.
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо неповноти нарахування усіх сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели ті обставини, на яких ґрунтуються їхні заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
За приписами пункту другого статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція №425.
Підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції №425 передбачено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Разом з тим, порядок виплати підйомної допомоги передбачений Інструкцією про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 №848, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.09.2016 за №1249/29379 (Інструкція №848).
Згідно пункту 1 Інструкції №848 військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Держприкордонслужби, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Інструкції №848 залежно від посади, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, розмір підйомної допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
У спірний період порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби було врегульовано Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 20.05.2008 №425.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Інструкції №425 грошове забезпечення це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 3.7.1 розділу ІІІ Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції №425 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. У відповідності до вимог п. 4.10.1. Інструкції 425, військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відтак, виплата грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги безпосередньо залежить від розміру місячного грошового забезпечення.
Спірним у цій справі є питання нарахування та виплати позивачу вказаних виплат без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
Підпунктом 5 пункту 1 Постанови №889 передбачено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу були виплачені: у лютому 2016 році у розмірі 2 828,85 грн - грошова допомога на оздоровлення; у вересні 2016 році у розмірі 4 763,85 грн - підйомна допомога; у жовтні 2017 році у розмірі 4 850,75 грн - грошова допомога на оздоровлення; у жовтні 2017 році у розмірі 4 850,75 грн - підйомна допомога.
Водночас, до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2016 року та у жовтні 2017 року; підйомної допомоги у вересні 2016 року та у жовтні 2017 року, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, про що також зазначено у відзиві на позовну заяву.
Апелянти вказану обставину не заперечують, а правомірність своїх дій обґрунтовують покликанням на Інструкцію про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №217/28347.
Так, згідно із пунктом 1 Інструкції №73 ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (військовослужбовці) та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди (винагорода).
Відповідно до пункту 3 Інструкції №73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Пунктом 6 Інструкції №73 передбачено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників.
Згідно з пунктом 8 Інструкції №73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №380/2427/20 зазначив, що застосовуючи інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, слід враховувати пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу. Згідно з частинами другою, третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відтак, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат. Встановивши, що перед звільненням додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889, нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №380/2427/20 дійшов висновку, що така винагорода не може вважатись одноразовою, відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Як вбачається із матеріалів справи, додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу в лютому та вересні 2016 року, в жовтні 2017 року, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер. Отже, у спірному випадку щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, підйомна допомога та допомога при звільненні. Тому, виплативши позивачу грошову допомогу на оздоровлення у лютому 2016 року, жовтні 2017 року; підйомну допомогу у вересні 2016 жовтні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, відповідач порушив вимоги законодавства щодо виплати грошового забезпечення у належному розмірі.
Таким чином, проаналізувавши вищезазначені нормативно-правові акти, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2016 року та підйомної допомоги виплаченої у вересні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми; зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у жовтні 2017 року та підйомної допомоги виплаченої у жовтні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 140/3213/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар