Справа №:755/11420/25
Провадження №: 2/755/9509/25
"29" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Церна В.А.
з участю сторін:
представника позивача Кононенко І.О.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання відповідача про закриття провадження по справі, -
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської адміністрації» «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судовому засіданні відповідач подала клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю підстав для покладення боргових зобов'язань на відповідача та необхідність забезпечення справедливості при розгляду справи посилаючись на відсутність предмету спору.
В судовому засіданні представник позивача заперечує проти закриття провадження у справі.
Суд, дослідивши клопотання, вислухавши думку представника позивача, відповідача приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
У ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предметом спору є об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, не існування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.
При цьому логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Таким чином, те що відповідач не власником квартири та матеріали справи не містять доказів укладення договору або фактичного користування послугами не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд Верхового Суду в постанові від 12.12.2020 суду у справі № 522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19). Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
З пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що як на час відкриття провадження у цій справі так і в судовому засіданні представник позивача наполягає на існуванні заборгованості між сторонами, що підтверджує факт існування спору суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 255, 353 ЦПК України, суд-,-
В задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.О. Яровенко