30 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9662/24 пров. № А/857/26439/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (головуючий суддя Боршовський Т.І., м.Івано-Франківськ) у справі №300/9662/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати рішення №092750011129 від 17.09.2024, зобов'язання до вчинення дій, -
24.12.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за №092750011129 від 17.09.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідно до поданої ним заяви про призначення пенсії від 01.08.2024; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту “б» ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» з 06.05.2024 - наступного дня після досягнення пенсійного віку, з урахуванням періодів: з 01.09.1984 по 16.07.1987, з 07.08.1987 по 01.12.1987, з 18.12.1987 по 13.11.1989, з 13.02.1990 по 12.06.1990, з 22.08.1992 по 01.01.2000, з 02.01.2000 по 01.08.2000, з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008 - до стажу роботи за Списком №2; з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009 - одночасно до страхового стажу та стажу роботи за Списком №2.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 01.08.2024 звернувся, через веб-портал, до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, за результатом розгляду якої ГУ ПФ України Івано-Франківській області, яке прийняло рішення №092750011129 від 17.09.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Вказане рішення відповідача мотивовано тим, що в позивача відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений пунктом 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 12 років 6 місяців. Так, позивачу не зараховано до страхового та пільгового стажу період роботи на посаді електрогазозварника у ЖЕО №7 з 06.02.2003 по 08.05.2003, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація по даному підприємству. Також, згідно розрахунку страхового та пільгового стажу, відповідачем не зараховано періоди: з 01.09.1984 по 16.07.1987, з 07.08.1987 по 01.12.1987, з 18.12.1987 по 13.11.1989, з 13.02.1990 по 12.06.1990, з 22.08.1992 по 01.01.2000, з 02.01.2000 по 01.08.2000, з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008 - до стажу роботи за Списком №2, а періоди з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009 як до страхового стажу, так і до стажу роботи за Списком № 2. Разом з тим, позивач звернув увагу на безпідставність незарахування до стажу роботи за Списком №2 періоду навчання за спеціальністю «електрогазозварник» з 01.09.1984 по 16.07.1987 та періоду військової служби з 18.12.1987 по 13.11.1989, оскільки одразу після завершення навчання позивач був прийнятий на посаду електрозварника, яка передбачена Списком №2, звідки і був призваний на військову службу. Позивач вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно положень як п. «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так і п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як на дату звернення з заявою про призначення пенсії до відповідача позивач мав необхідний пенсійний вік - 55 років, пільговий стаж роботи за Списком №2 - понад 12 років 6 місяців та страховий стаж тривалістю понад 30 років.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 092750011129 від 17.09.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009, та до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи: з 22.08.1992 по 01.01.2000, з 02.01.2000 по 01.08.2000, з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області №092750011129 від 17.09.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 прийнято у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 12 років 6 місяців. Так, до пільгового стажу зараховано періоди роботи з 18.12.1990 по 21.08.1992 згідно рішення Комісії, що діє при ГУ ПФ України в Івано-Франківській області з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 05.09.2024 № 3. Період після 22.08.1992 не зараховані до пільгового стажу, оскільки відсутні матеріали атестації робочих місць. Що стосується періоду навчання з 01.09.1984 по 16.07.1987, то період роботи з 07.08.1987 по 01.12.1987 на посаді електрозварника у Будівельному управлінні «Житлобуд» тресту «Прикарпатбуд», на якій позивач працював після навчання, не підтверджений пільговою довідкою. Щодо періоду проходження військової служби з 18.12.1987 по 13.11.1989, то період роботи з 13.02.1990 по 12.06.1990 на посаді електрозварника у Будівельному управлінні «Житлобуд» тресту «Прикарпатбуд», на якій позивач працював після проходження військової служби, також не підтверджений пільговою довідкою. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 01.08.2024 через веб-портал до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. До заяви додано: паспорт громадянина України; витяг з реєстру територіальної громади; картку платника податків; диплом про освіту; військовий квиток; трудову книжку серії НОМЕР_1 від 02.10.1987; лист Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 11.12.2023 про відсутність відомостей про проведення атестацій робочих місць; архівні довідки Архівного відділу № 1 Івано-Франківської РДА від 15.04.2024 № К532/04-01, № К534/04-01, № К533/04-01; довідки Державного архіву Івано-Франківської області від 18.04.2024 № К-47/06-07, від 15.04.2024 № К-45/06-07; довідку Богородчанського районного споживчого товариства від 19.02.2024 № 13 та № 14; накази Богородчанського ОПП від 18.12.1990 № 230, від 04.01.2000 № 23к; наказ ККП «Дари природи» від 04.01.2000 № 15к, від 01.08.2000 № 97к; ухвалу Господарського суду Івано-Франківській області від 28.03.2006 у справі № Б-6/238 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу (ліквідація юридичної особи); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Богородчанського об'єднання промислових підприємств; довідку від 09.01.2024 № 4 про заробітну плату за період з грудня 1990 року по грудень 1997 року; довідка ПАТ «Будівельні матеріали» № 1; довідка ПАТ «Будівельні матеріали» від 09.10.2023 № 01/32; накази ВАТ «Будівельні матеріали» від 19.05.2003 № 76-к, від 12.06.2009 № 47-к, від 20.12.2004 № 237-к, від 07.02.2005 № 28-к, від 07.08.2007 № 168-к, від 01.12.2008 № 219-к, від 30.12.2008 № 234-к, від 26.06.2001 № 33, від 20.09.2004 № 57, від 10.07.2006 № 49; висновок № 472 від 05.07.2001 експертизи якості проведеної атестації робочих місць; висновок № 1536 від 19.10.2004 експертизи якості проведеної атестації робочих місць; висновок № 2647 від 13.10.2006 експертизи якості проведеної атестації робочих місць.
Також, 30.04.2024 позивач подав до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області заяву про підтвердження стажу роботи.
05.09.2024 Комісія при ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прийняла рішення № 3 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2 у Богородчанському об'єднанні промислових підприємств: період з 18.12.1990 по 21.08.1992. За інший період відмовлено, оскільки не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць.
17.09.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 092750011129 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Рішення відповідача мотивоване відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2. Так, пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 6 років 6 місяців 25 днів, страховий - 33 роки 10 місяців 4 дні. Позивачу не зараховано до страхового та пільгового стажу період роботи на посаді електрогазозварника по 4 розряду у ЖЕО №7 з 06.02.2003 по 08.05.2003, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація по даному підприємству. В індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про отримання допомоги по безробіттю протягом 2000-2001 років, необхідно надати уточнюючу довідку.
Вважаючи протиправним рішення відповідача № 092750011129 від 17.09.2024 про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон № 1058-IV).
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені статтею 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, згідно пункту "б" частини першої статті 13 наведеного Закону пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності: зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; атестація робочих місць; досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Колегія суддів зазначає, що на час звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.08.2024, позивач досягнув віку 55 років.
Щодо дотримання умов закону для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 в частині наявності в позивача загального та спеціального страхового стажу, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 092750011129 від 17.09.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 6 років 6 місяців 25 днів, страховий - 33 роки 10 місяців 4 дні. Позивачу не зараховано до страхового та пільгового стажу період роботи на посаді електрогазозварника по 4 розряду у ЖЕО № 7 з 06.02.2003 по 08.05.2003, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація по даному підприємству. В індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про отримання допомоги по безробіттю протягом 2000-2001 років, необхідно надати уточнюючу довідку.
Окрім цього, відповідно до розрахунку стажу позивачу не зараховано такі періоди: з 01.09.1984 по 16.07.1987, з 07.08.1987 по 01.12.1987, з 18.12.1987 по 13.11.1989, з 13.02.1990 по 12.06.1990, з 22.08.1992 по 01.01.2000, з 02.01.2000 по 01.08.2000, з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008 - до стажу роботи за Списком №2; з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009 - одночасно до страхового стажу та стажу роботи за Списком № 2.
Що стосується періодів роботи позивача з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.10.1987, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 06.02.2003 по 08.05.2003 працював на посаді електрозварювальника 4 розряду в ЖЕО № 7; з 19.05.2003 по 12.06.2009 працював на посаді електрозварювальника по різанні і ручному зварюванні 4 розряду в ПАТ «Будівельні матеріали».
Крім того, період роботи позивача з 19.05.2003 по 12.06.2009 в ПАТ «Будівельні матеріали» також підтверджується: довідкою ПАТ «Будівельні матеріали» № 1 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідкою ПАТ «Будівельні матеріали» від 09.10.2023 № 01/32; наказами ВАТ «Будівельні матеріали» від 19.05.2003 № 76-к, від 12.06.2009 № 47-к, від 20.12.2004 № 237-к, від 07.02.2005 № 28-к, від 07.08.2007 № 168-к, від 01.12.2008 № 219-к, від 30.12.2008 № 234-к.
Колегія суддів зауважує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є саме трудова книжка. Натомість, згідно вимог пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, або коли трудова книжка містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В спірному ж випадку трудова книжка серії НОМЕР_1 від 02.10.1987 містить відомості про періоди роботи позивача з 06.02.2003 по 08.05.2003 в ЖЕО № 7, з 19.05.2003 по 12.06.2009 в ПАТ «Будівельні матеріали». Така трудова книжка є належним та допустимим доказом вказаних періодів роботи позивача, оскільки містить інформацію стосовно періодів роботи, а саме: дати прийняття на роботу, найменування роботодавця, де працював позивач, а також зазначено на підставі яких наказів позивач прийнятий на роботу та звільнений. Отже, трудова книжка серії НОМЕР_1 від 02.10.1987 є основним та достатнім документом, що підтверджує стаж роботи позивача з 06.02.2003 по 08.05.2003 в ЖЕО № 7, з 19.05.2003 по 12.06.2009 в ПАТ «Будівельні матеріали».
Згідно рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області № 092750011129 від 17.09.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, позивачу не зараховано до страхового та пільгового стажу по списку № 2 період роботи на посаді електрогазозварника по 4 розряду у ЖЕО №7 з 06.02.2003 по 08.05.2003, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація по даному підприємству.
Також через відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків, позивачу не зараховано частина періодів роботи в ПАТ «Будівельні матеріали», а саме: з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009.
Щодо таких доводів апелянта, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Згідно з статтею 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною другої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Отже, посадові особи таких страхувальників, відповідальні за сплату страхованих внесків, в разі їх несплати, несуть передбачену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, а пенсійний орган застосовує до страхувальників фінансові санкції та здійснює заходи щодо стягнення такої заборгованості зі сплати страхових внесків.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Верховний Суд застосовуючи вказані норми Закону, не розділяє право особи на призначення пенсії з зарахуванням чи незарахуванням певного періоду трудової діяльності до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, після запровадження персоніфікованого обліку залежно від того, яку посаду на підприємстві-страхувальнику займала така застрахована особа, оскільки пенсійний орган мав своєчасно здійснювати контроль за сплатою страхувальником страхових внесків з заробітної плати працівників та притягувати чи ініціювати питання притягнення до відповідальності такого страхувальника та його посадових осіб, відповідальних за несвоєчасну сплату чи несплату таких внесків, а не фактично компенсовувати свою бездіяльність на стадії призначення пенсії конкретній особі.
(Постанови Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 683/1814/16-а, від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а, від 17 листопада 2021 року у справі № 242/5635/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17).
Позивач не може бути позбавлений гарантованого Державою права на пенсійне забезпечення лише через несплату страхувальниками страхових внесків із заробітної плати ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що періоди роботи позивача з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009 підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо нарахування та належної сплати страхових внесків.
Щодо зарахування періодів роботи позивача до стажу роботи за списком № 2, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У вказані вище періоди роботи позивача, які не зараховані до пільгового стажу ОСОБА_1 , чинними були декілька нормативних актів, які перелік професій та посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що професії електрозварювальника, газозварювальника віднесені до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (розділ XXXII загальні посади), постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (розділ XXXIII загальні професії), постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (розділ XXXIII загальні професії).
Також, постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 № 36 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та постановою Кабінету Міністрів від 24.06.2016 № 461 газозварники, електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, електрозварники ручного зварювання віднесені до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах (розділ XXXIII, загальні професії).
Таким чином, посади за якими працював позивач у спірні періоди віднесені до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637).
Водночас, пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Так, згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналізуючи наведені положення апеляційний суд зазначає, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків №1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 24.04.2018 в справі №164/1993/14-а, від 16.05.2019 в справі № 592/7130/17, від 31.10.2019 в справі № 488/3426/16-а.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.10.1987, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач: з 01.09.1984 по 16.07.1987 навчався в Богородчанському ПТУ № 12; з 07.08.1987 по 01.12.1987 працював на посаді електрозварювальника 4-го розряду в Будівельному управлінні «Житлобуд» тресту «Прикарпатбуд»; з 28.04.1987 по 13.11.1989 проходив військову службу в радянській армії; з 13.02.1990 по 12.06.1990 працював на посаді електрозварювальника 4-го розряду у Будівельному управлінні «Житлобуд» тресту «Прикарпатбуд»; з 18.12.1990 по 01.01.2000 працював на посаді електрогазозварювальника у Богородчанському об'єднанні промислових підприємств; з 02.01.2000 по 01.08.2000 на посаді електрогазозварювальника у Колективному кооперативному підприємстві «Дари природи»; з 06.02.2003 по 08.05.2003 працював на посаді електрозварювальника 4 розряду в ЖЕО № 7; з 19.05.2003 по 12.06.2009 працював на посаді електрозварювальника по різанні і ручному зварюванні 4 розряду в ПАТ «Будівельні матеріали»; з 18.02.2010 по 31.08.2011 працював на посаді слюсара-сантехніка 4-го розряду в ЖЕО № 5; з 01.09.2011 по 29.08.2016 працював на посаді дезінфектора школи в Дитячо-юнацькій спортивній школі № 2; з 26.09.2016 по 19.07.2019 працював на посаді дезінфектора школи в Дитячо-юнацькій спортивній школі № 2; з 07.10.2019 по 24.07.2021 працював на посаді дезінфектора школи в Дитячо-юнацькій спортивній школі № 2; з 01.09.2021 працює на посаді дезінфектора школи в Дитячо-юнацькій спортивній школі № 2.
Згідно розрахунку стажу позивачу не зараховано до стажу роботи за Списком № 2 такі періоди: з 01.09.1984 по 16.07.1987, з 07.08.1987 по 01.12.1987, з 18.12.1987 по 13.11.1989, з 13.02.1990 по 12.06.1990, з 22.08.1992 по 01.01.2000, з 02.01.2000 по 01.08.2000, з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008, з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009.
Щодо незарахування періодів з 22.08.1992 по 01.01.2000 та з 02.01.2000 по 01.08.2000 до стажу роботи за Списком № 2, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.10.1987, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач: з 18.12.1990 по 01.01.2000 працював на посаді електрогазозварювальника у Богородчанському об'єднанні промислових підприємств; з 02.01.2000 по 01.08.2000 на посаді електрогазозварювальника у Колективному кооперативному підприємстві «Дари природи».
Так, разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 01.08.2024 позивач надав пенсійному органу такі документи в підтвердження періодів роботи з 22.08.1992 по 01.01.2000 та з 02.01.2000 по 01.08.2000: довідку №13 від 19.02.2024 про роботу в Богородчанському об'єднанні промислових підприємств з 18.12.1990 по 01.01.2000 та в Колективному кооперативному підприємстві «Дари природи» з 01.01.2000 по 01.08.2000; наказ №230к від 18.12.1990 про прийняття на роботу електрогазозварювальником 4- го розряду у Богородчанське об'єднання промислових підприємств з 18.12.1990; наказ №15к від 04.01.2000 про прийняття в Колективне кооперативне підприємство «Дари природи» в порядку переводу з об'єднання промислових підприємств з 01.01.2000; наказ (розпорядження) №23к від 04.01.2000 про припинення трудового договору з Богородчанським ОПП в зв'язку з переводом в ККП «Дари природи»; наказ №57к від 01.08.2000 про звільнення з КПП «Дари природи» з посади газоелектрозварника по ст. 40 п. 1 КЗпП України по скороченню чисельності внаслідок ліквідації підприємства з 01.08.2000; довідку №14 від 19.02.2024 про ліквідацію Богородчанського об'єднання промислових підприємств; ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2006 у справі №Б-6/238 про ліквідацію Богородчанського об'єднання промислових підприємств; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Богородчанського об'єднання промислових підприємств; довідку Богородчанського об'єднання промислових підприємств №4 від 09.01.2024 про заробітну плату за період грудень 1990 - грудень 1997; акт перевірки довідки про заробітну плату від 03.09.2024; довідку Богородчанського об'єднання промислових підприємств №64 від 03.09.2024 про заробітну плату за період грудень 1990 - грудень 1997.
Також, 30.04.2024 позивач подав до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області заяву про підтвердження стажу роботи.
05.09.2024 Комісія при ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прийняла рішення № 3 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2 у Богородчанському об'єднанні промислових підприємств: період з 18.12.1990 по 21.08.1992. За інший період відмовлено, оскільки не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць.
Щодо таких мотивів відмови, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
За приписами пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Водночас, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Підсумовуючи, суд вважає, що відмова пенсійного органу в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 2 періодів роботи позивача: з 22.08.1992 по 01.01.2000 та з 02.01.2000 по 01.08.2000, лише з підстав відсутності результатів атестації робочих місць, є надміру формальною та не може бути підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо незарахування періодів з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008 , з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009 до стажу роботи за Списком №2, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.10.1987, копія якої наявна в матеріалах справи, суд встановив, що позивач з 19.05.2003 по 12.06.2009 працював на посаді електрозварювальника по різанні і ручному зварюванні 4 розряду в ПАТ «Будівельні матеріали».
Так, разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 01.08.2024 позивач надав пенсійному органу такі документи в підтвердження періоду роботи з 19.05.2003 по 12.06.2009: уточнюючу довідку про пільговий стаж за Списком №2 у період з 19.05.2003 по 12.06.2009 на посаді електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні; довідку №01/32 від 09.10.2023 по роботу в ПАТ «Будівельні матеріали» у період з 19.05.2003 по 12.06.2009 на посаді електрогазозварника; наказ №76-к від 19.05.2003 про прийняття на роботу на посаду електрогазозварника на різанні та ручному зварюванні 4-го розряду з 19.05.2003; наказ №47-к від 12.06.2009 про звільнення з посади електрогазозварника ручного зварювання 4-го розряду з 12.06.2009; довідку №01/33 від 09.10.2023 про перебування ОСОБА_1 у відпустках без збереження заробітної плати; наказ №237-к від 20.12.2004 про надання відпустки без збереження заробітної плати на 21.12.2004; наказ №28-к від 07.02.2005 про надання відпустки без збереження заробітної плати на 07.02.2005; наказ №168-к від 07.08.2007 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 08.08.2007 по 10.08.2007; наказ №219-к від 01.12.2008 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 01.12.2008 по 14.12.2008; наказ №234-к від 30.12.2008 про надання відпустки без збереження заробітної плати на 31.12.2008; наказ про проведення атестації робочих місць №33 від 26.06.2001 з додатками; висновок Державної експертизи умов праці №472 від 05.07.2001 про підтвердження дійсності результатів атестації робочих місць згідно наказу №33 від 26.06.2001; наказ про проведення атестації робочих місць №57 від 20.09.2004 з додатками; висновок Державної експертизи умов праці №1536 від 19.10.2004 про підтвердження дійсності результатів атестації робочих місць згідно наказу №57 від 20.09.2004; наказ про проведення атестації робочих місць №49 від 10.07.2006 з додатками; висновок Державної експертизи умов праці №2647 від 13.10.2006 про підтвердження дійсності результатів атестації робочих місць згідно наказу №49 від 10.07.2006.
Колегія суддів звертає увагу на те, що періоди роботи з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008 зараховані тільки до загального стажу, хоча згідно уточнюючої довідки ПАТ «Будівельні матеріали», підприємство визнає наявність у ОСОБА_1 шкідливого стажу за Списком № 2 безперервно у період з 19.05.2003 по 12.06.2009 на посаді електрогазозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні, що становить 6 років 24 дні. Так, виключення 20 днів із шкідливого стажу позивача пов'язано з наявністю у нього відпусток без збереження заробітної плати згідно довідки №01/33 від 09.10.2023, наказу №237-к від 20.12.2004 про надання відпустки без збереження заробітної плати на 21.12.2004, наказу №28-к від 07.02.2005 про надання відпустки без збереження заробітної плати на 07.02.2005, наказу №168-к від 07.08.2007 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 08.08.2007 по 10.08.2007, наказу №219-к від 01.12.2008 про надання відпустки без збереження заробітної плати з 01.12.2008 по 14.12.2008, наказу №234-к від 30.12.2008 про надання відпустки без збереження заробітної плати на 31.12.2008.
Водночас, Міністерство соціальної політики у своєму листі від 08.02.2016 р. N 713/039/161-16 надало роз'яснення з приводу зарахування до пільгового стажу роботи періодів безоплатних відпусток: «Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році».
Оскільки, ОСОБА_1 перебував у відпустках без збереження заробітної плати в ПАТ «Будівельні матеріали» в період з 19.05.2003 по 12.06.2009 тільки 20 днів, тому проведене відповідачем відрахування зі шкідливого стажу позивача за Списком № 2 періодів з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008 є безпідставним.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.03.2020 у справі № 423/2860/16, від 29.07.2020 у справі № 165/2354/16.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає неправомірну відмову пенсійного органу в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи: з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009, та до пільгового стажу за списком № 2 періодів роботи позивача: з 22.08.1992 по 01.01.2000, з 02.01.2000 по 01.08.2000, з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009, отже, рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області №092750011129 від 17.09.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, як вірно вказав суд першої інстанції, належить скасувати як протиправне.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути подану позивачем заяву від 01.08.2024 про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи: з 06.02.2003 по 08.05.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009, та до пільгового стажу за списком № 2 періоди роботи: з 22.08.1992 по 01.01.2000, з 02.01.2000 по 01.08.2000, з 21.12.2004 по 21.12.2004, з 07.02.2005 по 07.02.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 08.08.2007 по 10.08.2007, з 01.12.2008 по 14.12.2008, з 31.12.2008 по 31.12.2008, з 13.01.2009 по 31.01.2009, з 01.05.2009 по 31.05.2009, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі № 300/9662/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар