Справа № 699/1070/25
Номер провадження № 3/699/654/25
16.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківський районного суду Черкаської області Мельник А.В. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресую: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 333156 від 05.07.2025 ОСОБА_1 05.07.2025 о 14-00 год. в дворі будинку АДРЕСА_2 не забезпечив належного утримання собаки, внаслідок чого собака вкусив громадянку ОСОБА_2 за руку, заподіявши шкоди її здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 4.2.2) Правил утримання тварин у м. Корсунь-Шевченківський ОТГ Рішення №86-6/VIII від 29.10.2024. Дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду від 26.08.2025 адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.154 КУпАП повернуто до Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області - для дооформлення.
Адміністративний матеріал надійшов до суду 17.09.2025.
На виконання постанови суду від 26.08.2025 старшим інспектором СРПП Задорожнім В. складено рапорт, відповідно до якого дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Гречухи В.І., який просив суд закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом;
5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 154 КУпАП.
В редакції, чинній станом на 07.11.2021 року ст. 154 КУпАП складалася з двох частин.
Диспозиція ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачала відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Диспозиція ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачала відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті та, відповідно, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 154 КУпАП належав до компетенції судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
На підставі Закону України № 1684-ІХ від 15.07.2021 ст. 154 КУпАП була викладена в новій редакції та, станом на дату складання протоколу про адміністративні правопорушення складалася з трьох частин наступного змісту.
Так, ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частина 2 ст. 154 КУпАП - за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.
А частина 3 ст. 154 КУпАП - за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
З аналізу ст. 154 КУпАП в редакціях, що діяли відповідно до та починаючи з 08.11.2021 року, вбачається, що законодавець розширив коло правопорушень, за які настає відповідальність на підставі ч. 1 ст. 154 КУпАП, а також на підставі ч. 2 та 3 ст. 154 КУпАП за наявності відповідних кваліфікуючих ознак - відповідно, повторність вчинення протягом року та спричинення заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
При цьому, такі кваліфікуючі ознаки, в редакції ст. 154 КУпАП, що діяла до 08.11.2021 року, були об'єднані в одну частину - ч. 2 ст. 154 КУпАП та за вчинення таких правопорушень законодавцем визначається однаковий рівень відповідальності.
В редакції ст. 154 КУпАП, що діє, починаючи з 08.11.2021, рівень відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП, за наявності таких кваліфікуючих ознак, була розмежована, а тому ч. 2 ст. 154 КУпАП з 08.11.2021 року фактично була розділена на дві частини - ч. 2 ст. 154 КУпАП (за ознакою повторності вчинення протягом року), ч. 3 ст. 154 КУпАП (за ознакою спричинення заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну).
Разом з тим, ні Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021 року, ні будь-яким іншим законом, не внесені відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 154 КУпАП, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП наразі чітко не віднесений до компетенції будь-якого органу.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
При цьому, з комплексного та системного аналізу норм КУпАП правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Як зазначалось вище, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП за наявності кваліфікуючої ознаки - спричинення заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, до внесення змін до ст. 154 КУпАП, відносився до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Після внесення змін відповідальність за вчинення таких правопорушень посилилась.
Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає, накладення штрафу з конфіскацією тварин.
Згідно із ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
З огляду на вищезазначене, справи про адміністративне правопорушення передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП, мають розглядатися суддями відповідних районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів у порядку, визначеному КУпАП.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Відповідно до абз. 4 ч. 7ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IVдозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Згідно з ч. 8ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IVфізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
П.п. 4.2.2) Правил утримання тварин у м. Корсунь-Шевченківський, затверджені рішенням №86-6/VIII від 29.10.2024 передбачено, що власники собак повинні тримати сторожових собак на прив'язі, або у вольєрі, або лише в закритих дворах із висотою огорожі, що виключає можливість їх втечі на вулицю. Про наявність таких собак застерігати написом біля входу.
Згідно Переліку небезпечних порід собак, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164, собаки породи вівчарка відносяться до небезпечних.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 від 05.07.2025 зазначено, що він являється власником собаки породи вівчарка. 05.07.2025 близько 14:00 год він побачив як його собака вкусила ОСОБА_2 , від чого остання впала.
У письмових поясненнях ОСОБА_3 від 05.07.2025 зазначено, що 05.07.2025 у АДРЕСА_2 її вкусив собака, від чого вона впала. Собака належить ОСОБА_1 .
Аналогічні пояснення викладені свідком ОСОБА_4 .
У письмових поясненнях ОСОБА_5 від 05.07.2025 зазначено, що 05.07.2025 у відділення поступила ОСОБА_2 , під час огляду виявлено дві рвані рани, забій, садна лівого коліна.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 154 КУпАП.
Суд критично оцінює твердження захисника ОСОБА_6 , як спробу уникнути адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Оцінюючи вказані докази у їхній сукупності, приймаючи до уваги, що вказані докази не викликають у суду сумнівів у їхній достовірності, суд приходить до висновку, що винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в повному обсязі доказана, але відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення 05.07.2025. Після належного дооформлення справа повторно надійшла до суду 17.09.2025.
Тобто, на час розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , а тому суд закриває провадження у справі.
Керуючись ст. 283, 284, 294 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мельник А.В.