Справа №607/5354/25
29 жовтня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 25 липня 2023 року між ТОВ "Споживчий центр" (Кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (Позичальник), було укладено кредитний договір (оферти) №25.07.2023-100003352. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи Bank ID Національного банку. Відповідно до Договору від 25 липня 2023 року та квитанції про перерахунок коштів, Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 6000 грн. строком на 42 дні, які були отримані відповідачем 25 липня 2023 року. Отже, ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 11292 грн., внаслідок чого порушуються права та інтереси ТОВ "Споживчий центр". Відтак, позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 11292 грн., а також судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Цією ж ухвалою роз'яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 липня 2023 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №25.07.2023-100003352, шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 6000 грн.; строк на який надається кредит: 42 дні; процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; проценти розраховуються шляхом множення кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.
На виконання умов договору від 25 липня 2023 року відповідачу ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в розмірі 6000 гривень шляхом перерахунку на його банківський рахунок за допомогою системи LIQPAY електронного переказу, що підтверджується квитанцією (а.с.14).
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 3.1 Договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Позичальник також у додатку до анкети позичальника вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а тому доводи позивача у відзиві на позовну заяву стосовно не укладення кредитного договору не заслуговують на увагу.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ "Споживчий центр" належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 6000 грн.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості, за відповідачем наявна заборгованість в сумі 11292 грн. (а.с.13).
Факт перерахування кредитних коштів та правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів, відповідач будь яких доказів не надав.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов'язки за договором.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на загальну суму 11292 грн.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 15, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями статтями 4, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", заборгованість за кредитним договором №25.07.2023-100003352 від 25 липня 2023 року у розмірі 11292 грн. (одинадцять тисяч двісті дев'яносто дві гривні).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор